Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість є одним із загальнодержавних податків, слід відзначити, що податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, який входить у ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент). Платник податку — це особа, яка зобов’язана здійснити утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить товари на митну територію України. Тобто якщо учасник процедури закупівлі не є платником податку на додану вартість і не зобов’язаний здійснювати облік та перерахування такого податку до державного бюджету, то й у замовника при закупівлі товарів/робіт/послуг у такого учасника відбуватиметься економія коштів, виділених на таку закупівлю. А особливо це вигідно, коли замовниками виступають підприємства державного та комунального сектора, які отримують кошти з держаного бюджету, оскільки при закупівлях в учасників, які не є платниками ПДВ, відбувається економія бюджетних коштів. Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону найбільш економічно вигідна пропозиція — це пропозиція, що відповідає всім критеріям та умовам, визначеним у документації конкурсних торгів, та визнана найкращою за результатами оцінки конкурсних пропозицій відповідно до статті 28 Закону. А частинами четвертою та п’ятою статті 28 Закону передбачено, що замовник проводить оцінку пропозицій конкурсних торгів, які не було відхилено згідно із Законом, та визначає переможця з числа таких учасників на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів. Також п. 31 ст. 1 Закону визначає поняття учасника процедури закупівлі як фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, юридичної особи (резидента або нерезидента), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів, або цінову пропозицію, або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. З перелічених вище норм Закону можна зробити висновок, що до учасників процедур закупівель не ставляться певні вимоги щодо їх поділу на основі податкового критерію. Виходячи з вище зазначеного просимо надати наступну інформацію: 1. Згідно якої статті нормативного акта Закону України «Про публічні закупівлі» ви як замовник встановлюєте різні умови оцінювання платників та неплатників ПДВ. 2. Відповідно просимо пояснити на основі якої статті Закону України «Про публічні закупівлі», ви як замовник допускаєте дискримінаційні дії у відношенні учасників, які не є платниками ПДВ, та порушуєте основні принципи публічних закупівель, згідно ст3 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема максимальну економію та ефективність та недискримінацію учасників. Для прикладу можете ознайомитися з рішенням АМКУ, щодо оцінки пропозиції платників та не платників ПДВ UA-2016-11-16-000261-c, який вже давно врегулював питання оцінки рішень платників та неплатників ПДВ.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Немає жодних обмежень з приводу участі в тендерах платників чи неплатників ПДВ. Крім того, якщо Замовник поставить очікувану вартість закупівлі без ПДВ, а учасник буде платником ПДВ, переможець
автоматично має нарахувати ПДВ і вартість Договору буде відрізнятися від ціни пропозиції за результатами аукціону, що суперечить ст. 41 Закону.Учасник повинен зазначити у пропозиції загальну вартість товару з ПДВ. У разі надання пропозиції учасником, який не є платником ПДВ, такі пропозиції надаються без врахування ПДВ та відомості в тендерній пропозиції зазначаються без ПДВ.
Чи було дискваліфіковано замовником найнижчу цінову пропозицію за підсумками аукціону (одну або декілька)?? – Ні
Шановний заммовнику! Процедура проведення закупівлі (процес кваліфікації), проведена вами з порушенням законодавства України у галузі закупівель, а саме :
Аукціон проведено 11.03.2021 року, пропозиції розглянуто вами 19.03.2021 року, тому нами виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які неможливо усунути. Було порушено вимоги частини 11 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі», де зазначено, що строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону (системою зафіксовано 6 робочих днів). З огляду на вищезазначене, згідно пункту 2 частини 17 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник повинен відмінити закупівлю через неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель
Чи була наведена аргументація для дискваліфікації достатньою та обґрунтованою?? – Ні