Обгрунтування застосування переговорної процедури
Пункт закону
Технічні причини
Обгрунтування
Відповідно до Закону України «Про поштовий зв’язок» від 04.10.2001 №2759-111 (зі змінами), поштова марка - державний знак, виготовлений у встановленому законодавством порядку із зазначенням його номінальної вартості та держави, який є засобом оплати поштового зв’язку, що надаються національним оператором. Акціонерне товариство «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») як правонаступник Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» є національним оператором поштового зв’язку України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів Украй, від 10.01.2002 № 10-р «Про національного оператора поштового зв'язку» (зі змінами). Згідно з абзацом 4 пункту 7 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (зі змінами), оператори поштового зв’язку самостійно визначають перелік послуг поштового зв’язку, що надаються ними з урахуванням попиту користувачів, державних замовлень, та забезпечують виконання відповідних нормативів, які затверджуються Мінінфраструктури. При цьому, частиною третьою статті 15 Закону України «Про поштовий зв’язок» встановлено, що національний оператор має виключне право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу. Відповідно до пункту 1 Положення про знаки поштової оплати, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 388, це Положення визначає порядок видання, введення в обіг та організації розповсюдження знаків поштової оплати, до яких належать поштові марки, блоки, марковані конверти та картки, а також виведення їх з обігу. Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що його дія поширюється тільки на національного оператора поштового зв’язку.