Хрестовини, рейки рамні, рейки з контррейкою, шпали та брус дерев’яні просочені, шпали залізобетонні, прокладки під рейки, костилі Crossing pieces, frame laths, laths with a counterrail, sleepers and a bar wooden impregnated, sleepers reinforced concrete, linings under rails, crutches

«Відповідно до ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі» фізична/юридична особи мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру, а замовник, в свою чергу, повинен надати роз’яснення протягом 3-х робочих днів з дня їх оприлюднення та має право за результатами такого звернення або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
По суті щодо внесення змін у п. 7 Розділу VI тендерної документації: відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» види забезпечення виконання договору про закупівлю чітко не визначені, тож замовник самостійно, відповідно до вимог діючого законодавства визначає вид забезпечення виконання умов договору про закупівлю. У зазначеній процедурі Замовником вже обрано найбільше прийнятний вид забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді договору забезпечення, а отже підстав для внесення змін у п. 7 розділу VI тендерної документації та у п. 7.2. розділу 7 Договору про закупівлю, викладеному у Додатку 5, не має.
Щодо запропонованого внесення змін у Додаток 5 «Договір про закупівлю» до тендерної документації слід зазначити наступне: у відповідності до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація розробляється та затверджується замовником. Згідно ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» ТД повинна містити, зокрема, і проект договору. В тендерній документації по вищезазначеній процедурі міститься проект договору із зазначенням усіх істотних умов, в тому числі: умови оплати з урахуванням фінансових можливостей підприємства та гарантованих умов постачання, терміни та умови постачання, гарантійні терміни, права та відповідальність сторін.
Щодо поділу предмета закупівлі на лоти: відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 за № 708 замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти). Отже за нормами діючого законодавства замовник має право (може) визначати окремі частини предмета закупівлі. Тобто, чинне законодавство не зобов’язує, а залишає замовнику альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі (лоти) відповідно до його потреб.
Однією з підстав нелотової закупівлі є доцільність придбання товару у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування та підходу до цінової політики, умови постачання та зменшує ризики відміни торгів за окремим лотом. Одним з принципів здійснення публічних закупівель відповідно до ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі» є максимальна економія, ефективність та пропорційність.
Товари, які зазначені в Таблиці 1 Додатку 1 до тендерної документації, мають бути поставлені у строки, відповідно до потреби замовника, оскільки перелічені товари технологічно за часом пов’язані у процесі проведення комплексної заміни елементів верхньої будови колії, тому розділення предмету закупівлі на лоти, у зазначеній закупівлі не є доцільним.
З огляду на зазначене, Замовник не встановив жодної дискримінаційної вимоги до учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Стаття 43 Господарського Кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмеження самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Отже, діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб – підприємців, тощо, в той же час, виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Отже, замовник процедури закупівлі визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на рішення тендерного комітету щодо вибору предмета закупівлі, його обґрунтування, встановлення очікуваної вартості та умов проведення торгів. Всі потенційні учасники торгів після оприлюднення відповідного оголошення про проведення торгів, можуть подати свою тендерну пропозицію, яка буде розглянута замовником відповідно до норм діючого законодавства, а якщо у учасника не має можливості надати свою тендерну пропозицію згідно вимог оприлюдненого оголошення та тендерної документації, то це не означає, що замовник зобов’язаний змінити умови та вимоги відповідно до тендерної пропозиції конкретного учасника.
Тому підстави для внесення змін до тендерної документації відсутні.»