Відстеження, моніторинг забруднень і відновлення (моніторинг грунтів на землях сільськогосподарського призначення з видачою агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки)

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції з технічних причин, внаслідок чого послуги можуть бути надані виключно певним суб’єктом господарювання, з яким може бути укладено договір про закупівлю. Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», від імені якого діє Запорізька регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі – Філія) виконуються роботи щодо проведення земельних торгів та підготовки документів, необхідних для виставлення земельної ділянки на земельні торги. До переліку документів, які необхідні для підготовки лоту входить агрохімічний паспорт земельної ділянки, у зв’язку із чим є потреба у закупівлі послуг з його виготовлення (ДК 021:2015 код 90730000-3 – «Відстеження, моніторинг забруднень і відновлення»). З метою здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення указом Президента України від 02.12.1995 № 1118/95 «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення» на території України запроваджено суцільну агрохімічну паспортизацію всіх земель сільськогосподарського призначення. Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення – це обов'язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачою агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Чинним Порядком ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженим наказом Мінагрополітики від 11.10.2011 № 536, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2011 за № 1517/20255 (далі – Порядок), визначено, що: 1) результати агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення використовуються при проведенні грошової (нормативної та експертної) оцінки земель, визначенні розмірів плати за землю, плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур, коригуванні агротехнологій і сівозмін, проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території, моніторингу земель та ґрунтів, визначенні сировинних зон для вирощування сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування та придатності для ведення органічного землеробства, розробленні рекомендації щодо раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів та в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 3.2); 2) агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки використовується при розрахунку нормативів граничнодопустимого забруднення ґрунтів, якісного стану ґрунтів, показників деградації земель та ґрунтів, оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах, які встановлюються для досягнення високих і стабільних урожаїв та запобігання виснаженню і втрати родючості ґрунтів унаслідок ґрунтовтоми, а також в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 3.3); 3) наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 3.5). Частиною третьою статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики. Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки підписується уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, а в разі її відсутності – особою, що її заміщує. Підпис засвідчується печаткою (пункт 3.6 Порядку). Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) від 11.12.2019 № 648 «Про затвердження нової редакції ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНУ УСТАНОВУ «ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ» уповноважено Державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» (далі – ДУ «Держгрунтохорона») на проведення агрохімічної паспортизації земель, підписання та видачу агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки. Інші суб’єкти, такими повноваженнями наділені не були. Пунктом 3.2 Положення про державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» (далі – Положення), передбачено, що предметом діяльності ДУ «Держгрунтохорона» є: 1) проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення для визначення показників родючості ґрунтів та рівня їх забруднення токсичними речовинами, а також спостереження за змінами цих показників внаслідок господарської діяльності (абзац четвертий); 2) виготовлення та видача агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки з висновком про родючість та екологічний стан ґрунтів і рекомендацій щодо проведення заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів і запобігання негативного впливу, в тому числі антропогенного (абзац п’ятий). Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки підписують керівник ДУ «Держгрунтохорона» (або особа, яка його заміщає) та, відповідно, керівники філій на підставі виданої від імені ДУ «Держгрунтохорона» довіреності. Отже, зважаючи на викладене, виключно ДУ «Держгрунтохорона» уповноважена на проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, виготовлення та видачу агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки. Тобто, державна установа «Інститут охорони грунтів України» займає монопольне (домінуюче становище на ринку забезпечення та здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони ґрунтів і їх родючості, раціонального використання та екологічної безпеки земель сільськогосподарського призначення, об’єктів довкілля, визначення якості продукції, сировини, агрохімікатів.