Шина

Щодо, порушення вимог п. 6.2. Оголошення, а саме , що тендерна пропозиція учасника підписується кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Повідомляємо, що Закон «Про електронні довірчі послуги», зокрема, запровадив поняття “Кваліфікований електронний підпис” (КЕП). Це більш захищений варіант ключа.
Відповідно, всі центри, які видають ключі - кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг - повинні були перейти на нові стандарти і почати випуск та підтримку КЕП замість ЕЦП. Перехідний період тривав два роки. Таким чином, з 7 листопада 2020 року поняття ЕЦП скасовано.
Проте, ще на етапі набуття чинності законом “Про довірчі електронні послуги” нормативно було встановлено, що всі сертифікати (документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність ключа підписувачу), випущені після 7 листопада 2018 року, прирівнюються до кваліфікованих, тому вони лишаються кваліфікованими і на сьогодні. Заміна сертифікатів має відбуватися планово, в залежності від закінчення їхнього строку дії. При цьому електронні підписи можуть бути як файловим ключем, так і ключем на захищеному носії.
Зважаючи на те, що окремими роз’ясненнями Закону “Про довірчі електронні послуги” всі сертифікати, випущені після 7 листопада 2018 року, прирівнюються до кваліфікованих, тому вони лишаються кваліфікованими і на сьогодні в документації закупівлі до електронного підпису був використаний термін (КЕП).
Слід відмітити, що враховуючи лист Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 за № 1/06-3-1587 щодо роз’яснення законодавства у сфері електронних довірчих послуг, який розміщено на офіційному сайті Антимонопольного комітету України, яким зазначено, що «якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису «удосконалений», то такий електронний підпис не може вважатися кваліфікованим».
Зважаючи на те, що значна кількість підприємств, установ і організацій ще не перейшли на використання КЕП, а використовують удосконалені електронні підписи, які нині дійсні, то дану вимогу слід вважати дискримінаційною. Відповідно, не врахування дискримінаційної вимоги при проведенні процедури закупівлі не призвело до порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Крім того закупівля проведено згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до якої У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель.
Отже, неврахування дискримінаційної вимоги при проведенні закупівлі відповідає ч. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої «замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників».