Послуги по профілактичним випробуванням та вимірам в електроустановках та електромережах (замір опору заземлення) код ДК 021:2015 - 71630000-3

Відповідь на вимогу від 25.06.2021, 09:27. ID: UA-2021-06-21-000106-A.B1
Київським Палацом дітей та юнацтва (далі – Замовник) вивчено скаргу щодо наявності дискримінаційних умов у тендерній документації.
За результатами розгляду скарги повідомляємо, наступне: законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття “дискримінації” та її форм, однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими Держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню “дискримінація”, - «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію.
Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування.
Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Отже, на підставі вище викладеного, вимоги тендерної документації стосуються всіх Учасників, які мають намір прийняти участь у даній закупівлі. Крім того Замовник має право зазначити будь-яку інформацію чи встановити вимоги по тексту тендерної документації, яка не суперечить законодавству.
Учасником не наведено належних та змістовних обґрунтувань на підтвердження того, яким чином вимога Замовника є дискримінаційною по відношенню до нього або до іншого потенційного учасника процедури закупівлі.
Законодавство України не містить визначення терміну «дискримінація».
Позиція учасника про те, що вимоги в оголошені про проведення спрощеної закупівлі є дискримінаційними, є безпідставними, оскільки дискримінація передбачає створення нерівних умов для конкретної особи або групи осіб серед інших.
У даному ж випадку вказані вимоги в оголошені про проведення спрощеної закупівлі поширюються не лише на учасника або конкретну групу суб’єктів господарювання, а на всіх потенційних учасників процедури закупівлі і обов’язкова до виконання всіма суб’єктами господарювання, які бажають взяти участь у процедурі закупівлі.
Незгода суб’єкта господарювання з умовами оголошення про проведення спрощеної закупівлі, в якій він має намір взяти участь, як і невідповідність пропозиції суб’єкта господарювання вказаним вимогам, не є підставою для визнання умов в оголошені дискримінаційними.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Отже, за даних обставин вказану вимогу в оголошені про проведення спрощеної закупівлі не можна вважати дискримінаційною.

Відповідь на вимогу від 26.06.2021, 22:55. ID: UA-2021-06-21-000106-A.B2
Київським Палацом дітей та юнацтва (далі – Замовник) вивчено скаргу щодо наявності дискримінаційних умов у тендерній документації.
За результатами розгляду скарги повідомляємо, наступне: законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття “дискримінації” та її форм, однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими Держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню “дискримінація”, - «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію.
Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування.
Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Отже, на підставі вище викладеного, вимоги тендерної документації стосуються всіх Учасників, які мають намір прийняти участь у даній закупівлі. Крім того Замовник має право зазначити будь-яку інформацію чи встановити вимоги по тексту тендерної документації, яка не суперечить законодавству.
Учасником не наведено належних та змістовних обґрунтувань на підтвердження того, яким чином вимога Замовника є дискримінаційною по відношенню до нього або до іншого потенційного учасника процедури закупівлі.
Законодавство України не містить визначення терміну «дискримінація».
Позиція учасника про те, що вимоги в оголошені про проведення спрощеної закупівлі є дискримінаційними, є безпідставними, оскільки дискримінація передбачає створення нерівних умов для конкретної особи або групи осіб серед інших.
У даному ж випадку вказані вимоги в оголошені про проведення спрощеної закупівлі поширюються не лише на учасника або конкретну групу суб’єктів господарювання, а на всіх потенційних учасників процедури закупівлі і обов’язкова до виконання всіма суб’єктами господарювання, які бажають взяти участь у процедурі закупівлі.
Незгода суб’єкта господарювання з умовами оголошення про проведення спрощеної закупівлі, в якій він має намір взяти участь, як і невідповідність пропозиції суб’єкта господарювання вказаним вимогам, не є підставою для визнання умов в оголошені дискримінаційними.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Отже, за даних обставин вказану вимогу в оголошені про проведення спрощеної закупівлі не можна вважати дискримінаційною.