"Проведення моніторингових досліджень стану природного середовища на території Волинської області в зоні можливого впливу кар’єру будівельних матеріалів «Хотиславський» (Республіка Білорусь)"

Обґрунтування застосування переговорної процедури Метою виконання робіт за проєктом «Проведення моніторингових досліджень стану природного середовища на території Волинської області в зоні можливого впливу кар’єру будівельних матеріалів "Хотиславський" (Республіка Білорусь)» є моніторинг та оцінка сучасного стану природних вод Волинської області, прилеглої до зони можливого впливу кар’єру будівельних матеріалів «Хотиславський» (Республіка Білорусь), що включатиме такі роботи: - спостереження за гідрологічними, гідрогеологічними і гідрохімічними режимами ґрунтових і напірних вод по мережі існуючих свердловин; - спостереження за рівнем ґрунтових вод по побутових колодязях; - спостереження за гідрологічними та гідрохімічними режимами озера Святе та водосховища «Турське»; - оцінка можливого впливу Хотиславського кар’єру на прилеглі території, зокрема, територію Шацького поозер’я. Запропонований комплекс моніторингових робіт у зоні можливого впливу Хотиславського кар’єру дає змогу з високим ступенем вірогідності визначати зону і характер впливу водовідливу на екологічну та гідрогеологічну обстановку, насамперед, на ґрунтові і напірні води, які першими зазнають різкого зниження внаслідок розробки родовища. Ця мета досягається шляхом: 1. Проведення польових і рекогносцирувальних обстежень існуючої спостережної мережі (свердловин, колодязів, гідропостів) з метою корегування плану моніторингових робіт. 2. Продовження спостереження за рівнями ґрунтових, напірних та поверхневих вод по існуючих свердловинах, побутових колодязях та гідропостах на озері Святе та водосховищі «Турське». 3. Здійснення відбору проб води на гідрохімічний аналіз по основних водних об’єктах досліджуваної території. 4. На основі оцінки якості води встановлення природних та антропогенних факторів впливу на формування якості води досліджуваної території. 5. Узагальнення матеріалів досліджень за весь період моніторингових спостережень 1993-2021 років та порівняння їх з фоновими і критичними показниками стану природних вод для визначення змін, що відбулися в результаті роботи кар’єру. 6. Оцінка можливого впливу Хотиславського кар’єру на водний режим прилеглих до кар’єру територій, зокрема, на територію Шацького поозер’я, з урахуванням кліматичних змін за даними моніторингу. Нормативно - правова база, з урахуванням якої проводяться роботи: - Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (зі змінами); - Закон України від 14 вересня 2006 року №143-V «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» (зі змінами); - постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» (зі змінами); - рішення обласної ради від 11 лютого 2021 року № 4/14 «Про обласний бюджет на 2021 рік» (зі змінами); - розпорядження голови обласної державної адміністрації від 29 квітня 2021 року № 225 «Про затвердження Переліку природоохоронних заходів, що фінансуються у 2021 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища». Моніторинг ситуації, що склалася на території України у зв'язку із розробкою Хотиславського кар’єру, проводиться Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, який є правонаступником Інституту гідротехніки і меліорації УААН (далі - ІВПіМ НААН), починаючи з 1993 року і до сьогодні в зоні впливу кар’єру, а також на території Шацького національного природного парку на організованій Інститутом стаціонарній спостережній мережі за змінами рівневого режиму на прилеглих до майбутнього кар’єру землях. Основними складовими моніторингу на території України (за погодженням з білоруською стороною) визначені: - мережа свердловин, які спостерігаються ІВПіМ НААН з 1993 року; - введені в експлуатацію в 2013 році 13 свердловин, з них 6 – на крейдяний водоносний горизонт і на четвертинний водоносний горизонт 7 - свердловин та 11 колодязів в селах Гута, Тур і Заболоття; - три водомірних поста (озера Кримно, Святе, Турське); - 3 ґрунтових стаціонари; - 6 стаціонарів по моніторингу рослинності. У якості репера змін рівнів підземних вод під впливом антропогенного навантаження, в тому числі водовідливу з кар’єру, вибраний режимний створ смт Ратно з 6 свердловин, які знаходяться за межами прогнозної воронки депресії водовідливу з кар’єру. Спостереження на цьому створі проводяться з 1954 року і є практично безперервними та продовжуються в наш час як контрольні заміри. У 2003-2004 роках режимна мережа була істотно реорганізована: відновлені кущі спостережних свердловин поблизу озер Світязь, Пісочне і Чорне. Мережа складалася з двох створів спостережних свердловин, у напрямках найважливіших об’єктів території, а саме – оз.Турське і Турської осушувальної системи і північно-східної окраїни Шацького національного природного парку – оз. Кримно, з якого починається р. Рита, що далі протікає повз західний кордон кар’єру Хотиславський. На даний час спостережна мережа перебуває на балансі ІВПіМ НААН. Враховуючи зацікавленість України і Білорусі у збереженні навколишнього природного середовища, Мінприроди і Держводгосп України у 1994 році виділили кошти, які дозволили відділу природоохоронних заходів Інституту гідротехніки і меліорації УААН (зараз – Інститут водних проблем і меліорації НААН) створити у зоні можливого впливу Хотиславського кар’єру єдиний моніторинг з охорони навколишнього середовища, який включав частково і Шацький НПП. В систему спостережень (моніторингу) була включена територія Шацького національного природного парку, на якій з 1972 року функціонує створений Інститутом водних проблем і меліорації НААН локальний екологічний моніторинг та долина р. Прип’ять (на території Волинської області), де функціонувало три спостережних створи. Створена єдина система спостережень (моніторинг) в зоні можливого впливу Хотиславського кар’єру, що охоплює як українську, так і білоруську частини прилеглих до кар’єру земель, складається із спостережень за рівневим і гідрохімічним режимами підземних і поверхневих вод, здійснюються по мережі режимних спостережних свердловин і побутових колодязів (обладнаних на водоносні горизонти в четвертинних і крейдяних відкладах) двох створів, перший – від озера Турське до південної границі кар’єру, в напрямку ґрунтового потоку, другий – від південно-західної границі кар’єру в бік Шацького національного природного парку через с. Гута: - Створ 1 складається із свердловин 7 (ґрунтові води) і 7а (напірні води) та трьох побутових колодязів. Вони є базовими для балансової ділянки, розташованої біля озера Турське. - Створ 2 складається із свердловин 15 (ґрунтові води) і 15а (напірні води) та семи колодязів на ґрунтові води. Ці колодязі були відібрані Інститутом як опорні ще в 1992 році. Локальний моніторинг на території Шацького НПП складається із 18 свердловин, з них 4 свердловини на крейдяний водоносний горизонт, решта – на четвертинний водоносний горизонт. На осушуваних землях в зоні можливого впливу кар’єру (осушувальні системи Гутянська, Турська і Заболотівська) ведуться спостереження за ґрунтовим покривом за допомогою шурфів. Ґрунтові стаціонари закладалися в профілі спостережних створів. Спостереження за рослинністю на пробних ділянках ведуться з метою одержання порівняльних даних за розвитком лісової, чагарникової, трав’яної рослинності і станом лісової підстилки при можливій зміні водогозабезпечення. Спостереження за поверхневим стоком здійснюються за мережею водомірних постів: на озері Дружба (оз. Святе), на озері Турське, на Гутянській осушувальній системі, на річці Прип’ять, на озері Кримно. Режимний створ свердловин біля смт. Ратно складається із 6 свердловин, з яких одна – на крейду, решта – на четвертинні відклади. Він вибраний Інститутом у якості репера, від якого ведеться відлік про вплив водовідливу з кар’єру на води з верхньокрейдяних і четвертинних відкладів, спостереження на якому були практично безперервними з 1954 року і продовжуються в наш час. У 1993-1999 роках в зоні впливу Хотиславського кар’єру ІВПіМ НААН разом з білоруською стороною здійснювався великий об’єм робіт з організації і ведення моніторингу підземних вод по свердловинах ІВПіМ НААН на території України та спостережній мережі на території Республіки Білорусь. За шестирічний період з 1994 по 1999 роки проведених спостережень були нагромаджені певні обсяги даних, які характеризували природний стан території. В результаті були визначені фонові і критичні показники стану природного середовища в зоні впливу кар’єру, які будуть реагувати на його розробку. Вони стосувалися підземних і поверхневих вод, ґрунтового покриву і рослинності. Починаючи з 1999 року будівництво кар’єру було практично припинене через відсутність фінансування в необхідних обсягах. В 2010 році кар’єр «Хотиславський» відновив свою роботу. У зв’язку з цим ІВПіМ НААН за завданням Волинської держадміністрації була проведена оцінка сучасного стану природного середовища в межах зони можливого впливу кар’єру «Хотиславський», а також зафіксовані рівні ґрунтових вод по колодязях в селах Гута, Тур, Заболоття, за якими спостереження проводилися в 1993-1999 роках з метою порівняльного аналізу. Надалі, у 2013 році, 2015-2016 та 2020 роках, в межах наявного фінансування, ІВПіМ НААН виконував моніторингові дослідження та продовжував спостереження на власних свердловинах за рівнями поверхневих, ґрунтових та підземних вод в зоні можливого впливу кар’єру «Хотиславський» за кошти обласного бюджету (обласного фонду охорони навколишнього природного середовища) відповідно до укладених договорів із Департаментом агропромислового розвитку (2013 рік) та управлінням екології та природних ресурсів (2015-2016 та 2020 роки) Волинської обласної державної адміністрації. У 2019 році відповідно до укладеного договору з управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації ІВПіМ НААН було проведено аналіз сучасного стану водних ресурсів та умов формування водозабезпеченості території Шацького поозер’я; визначено основні причини обміління озер Шацької групи; розроблено та обґрунтовано комплекс заходів щодо сталого водозабезпечення території Шацького поозер’я; на основі отриманої інформації розроблено Концепцію програми збереження Шацького поозер’я. Інститутом водних проблем і меліорації НААН надано підтверджуючі докумети щодо: права власності на об’єкти, на яких здійснюється моніторинг; основних напрямів і видів діяльності, якими передбачено проведення моніторингових досліджень стану природного середовища; відповідних кваліфікаційних вимог до виконавців моніторингу та підготовки наукової експертизи (гідролог, еколог, гідрогеолог, геофізик); наявності виконаних у попередні роки наукових звітів, монографій, публікацій та видань. Враховуючи, що існуючі і функціонуючі в моніторинговій мережі свердловини знаходяться на балансі ІВПіМ НААН, який здійснював організацію та ведення моніторингу з 1991 по 2020 роки, і має достатній досвід проведення подібних робіт, а також єдиний має великий банк даних моніторингових спостережень за підземними, поверхневими водами, ґрунтовим покривом та рослинністю для кваліфікованого ведення моніторингових робіт в зоні впливу Хотиславського кар’єру (за тематикою досліджень науковцями ІВПіМ НААН опубліковано близько 30 монографій та наукових статей), проведення моніторингових досліджень стану природного середовища на території Волинської області в зоні можливого впливу кар’єру будівельних матеріалів "Хотиславський" (Республіка Білорусь) може виконати лише Інститут водних проблем і меліорації НААН.