Додатком VI тендерної документації встановлено, що
«3.1. Забезпечення не повертається Замовником Учаснику в разі:
3.1.1. Невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань Учасником за Договором про закупівлю повністю або частково, зокрема, але не виключно: за порушення строків поставки товару більше ніж на п'ятнадцять календарних днів або недопоставку товарів; за поставку товарів всупереч вимогам стандартів, технічних умов чи умов Договору про закупівлю; за порушення умов зобов'язання щодо якості товарів; за порушення умов відпуску (передачі) товарів.
3.1.2. Дострокового розірвання Замовником Договору про закупівлю у випадку, якщо Учасник не виконує свої зобов’язання за Договором про закупівлю;
3.2. Право щодо неповернення Учаснику забезпечення, зазначеного в пункті 2.1 Договору забезпечення, виникає у Замовника в момент настання будь-якого з випадків невиконання (неналежного виконання) Учасником Договору про закупівлю.
3.3. Факт невиконання (неналежного виконання) Учасником зобов’язань за Договором про закупівлю підтверджується зокрема, але не виключно: актом про нестачу товарів; актом про приховані недоліки товарів; актом, що встановлює неналежну якість товарів; іншими документами, що свідчать про прострочення поставки чи недопоставку товарів, порушення умов відпуску (передачі) товарів, неналежну їх якість тощо.
Відповідний односторонній акт про невиконання (неналежне виконання) Учасником зобов’язань за Договором про закупівлю складається не менше як трьома представниками Замовника і скріплюється їхніми підписами. Вказаний акт протягом двох робочих днів, починаючи від дати його складання, направляється Замовником Учаснику.»
Дані формулювання у переважній більшості є досить загальними і застосовними до невизначеного переліку ситуацій, що дає Замовнику можливість для маніпуляцій.
Так, серед іншого п. 3.1.1 договору встановлено відповідальність «за поставку товарів всупереч вимогам стандартів, технічних умов» проте не визначено про які саме стандарти та технічні умови йде мова; «за порушення умов відпуску (передачі) товарів», проте не визначено, що Замовник має на увазі під цим формулюванням, а умовами тендерної документації та проектом договору про закупівлю не передбачено «умов відпуску (передачі) товарів»; п. 3.1.1. містить фразу «зокрема, але не виключно:», перераховуючи випадки відповідальності Учасника за невиконання чи неналежне виконання договору, що позбавляє його точності і однозначності, та робить даний пункт непередбачуваним з точки зору можливих ризиків для Учасника та непорушності його прав.
П. 3.3 Договору встановлено, що одностороннім актом Замовника у складі 3-х представників встановлюється факт нестачі товарів; прихованих недоліків товарів; неналежна якість товарів тощо.
Таке формулювання не передбачає участі Учасника чи незалежних експертів, що маються відповідні знання і кваліфікацію, для встановлення таких фактів і складення акту, та не передбачає можливості подання Учасником заперечень чи скарг, що позбавляє його права на захист свої прав та інтересів, та викликає сумніви Учасника щодо неупередженості та кваліфікації представників Замовника, задіяних у складенні таких актів.
Проектом договору про закупівлю, тендерною документацією не встановлений порядок прийняття товарів по кількості, якості, комплектності тощо та не визначений порядок складення актів при виявлені таких недоліків. Умовами тендерної документації визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України. Так, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, якщо порядок прийняття товару за кількістю, якістю, комплектністю не визначений договором,- він здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють дані питання. Такими діючими нормативно-правовими актами зокрема є Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7) та Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (П-6), положення яких серед іншого визначають, що у разі виявлення покупцем товару під час приймання недоліків за кількістю, якістю, комплектністю для встановлення даного факту і складення акту здійснюється виклик представника постачальника, а при неявці - відповідних експертів у галузі.
Проте всупереч даному порядку Замовник визначає проектом договору про забезпечення виконання договору у вигляді грошової застави одностороннє складення ним акту про недоліки та відповідно його право на неповернення грошової застави.
Виходячи з умов проекту договору про забезпечення виконання договору у вигляді грошової застави, Замовник наділений виключними повноваженнями на власний розсуд визначити невідповідність якості товару, поставку товару всупереч вимог і стандартів, порушення порядку відпуску товару, які невідомі учаснику, оскільки не визначені тендерною документацією, що є дискримінацією по відношенню до учасників, а також в односторонньому порядку на підтвердження цього складати акт, який є безумовною підставою для неповернення забезпечення. Дії Замовника в частині встановлення в проекті договору про забезпечення виконання договору у вигляді грошової застави наведених вище вимог порушують вимоги статті 3 Закону, якою передбачені принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Враховуючи викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Додатку VІ в цій частині.
Розгорнути
Згорнути
Дякуємо. На вимогу потенційних учасників в тендерну документацію будуть внесені зміни відповідно до частини 2 статті 24 Закону.
Чи було дискваліфіковано замовником найнижчу цінову пропозицію за підсумками аукціону (одну або декілька)?? – Так
Оскільки це були торги з публікацією англійською мовою, то замовником на етапі прекваліфікації було дискваліфіковано усі пропозиції, окрім пропозицій учасників, які пропонували товар торгової марки, якій замовник "надає перевагу".
Оскільки дана закупівля у поточному році відбувалася декілька разів і замовник наполегливо намагається придбати товар лише певного виробника, хоча для виконання поставлених цілей закупівлі придатний товар і інших виробників, замовник був змушений від закупівлі до закупівлі змінювати вимоги тендерної документації роблячи їх менш дискримінаційним, і створюючи ілюзію можливості участі в тенедері учасників і з товаром інших виробників, в результаті допуск до участі в аукціоні отримують лише учасники, які пропонують товар даного конкретного виробника, при цьому замовник постійно закриває очі на недоліки наданих документів "своїх" учасників.
В результаті дані учасники для аукціону запропонували майже максимальні ціни виходячи з очікуваної вартості і в процесі аукціону жоден з двох допущених з однаковим товар учасників жодного разу не опустився в ціні.
Пропозиції даних учасників є ідентичними і по оформленню і по документам, які вони надали.