Шановний Замовнику! Тендерна документація може містити вимоги щодо наявності певних сертифікаційних документів в якості кваліфікаційного критерію. Однак відсутність таких документів у складів тендерної пропозиції з тих підстав, що отримання їх не є обов`язковим для певної продукції, не може мати наслідком відхилення її замовником. ненадання учасником у складі тендерної пропозиції копії сертифікату відповідності, отримання якого не є обов`язковим, є порушенням умов Тендерної документації». Шановний замовнику, вказана Вами вимога про ISO є незаконною, аргументуємо чому: по-перше, відповідно до статті 31 Господарського кодексу України, дискримінацією суб'єктів господарювання є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), направлених на обмеження чи позбавлення права на здійснення господарської діяльності та ставлять суб'єкта господарювання у гірше становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання. Звідси бачимо, що вимогою щодо надання Сертифікату Ви ставите учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, при чому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і при чому НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ його отримувати), а інших – у вигідне становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.. Тому, по факту маємо явну дискримінацію, яка порушую один із основних принципів здійснення публічних закупівель (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-друге, звісно, що будь-яке Товариство може отримати такий Сертифікат. Але ж розумієте, що учасники, не маючи такого зобов’язання на законодавчо закріпленому рівні, заздалегідь не можуть передбачити Ваше бажання щодо наявності такого сертифікату в учасників і заздалегідь його отримати. Також, Ви ж розумієте, що для отримання такого Сертифікату (як, в принципі, і будь-якого іншого) потрібно затратити і час, і грошові ресурси. І знову ж таки, отримання такого Сертифікату не є обов’язком для учасників, тому вимога щодо наявності такого Сертифікату прямо порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальна економія та ефективність (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»). По-третє, в нормі частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вказано, що інформація повинна бути «відповідно до законодавства». А наявність в учасника Сертифікату не передбачено і не закріплено на законодавчому рівні, отже, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Отже, на підставі вищевикладеного, розуміємо, що Сертифікат системи управління якістю не може бути підтвердженням відповідності учасника в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Також Законом України №77 І «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» передбачено обов’язковість розроблення,введення в дію та застосування постійно діючих процедур,що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках. Відповідно до статті 20 Закону України №771 оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють. Враховуючи вищезазначене, оператори ринку зобов’язані розробляти, вводити в діють та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів. Слід зазначити , що згідно зі ст. 22 ЗУ №771 сертифікація постійно діючих процедур системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках , не є обов’язковою .Законодавством прописана лише вимога щодо запровадження НАССР на підприємстві, але немає вимоги щодо отримання сертифікату НАССР. На цьому наголошує Департамент безпечності харчових продуктів т а ветеринарної медицини. Ці настанови розроблені відповідно до ст. 33 ЗаконуУкраїни №771 від 22.07.2014 р. «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України в ід 01.10.2012 р. № 590 «Про затвердження вимог щодо впровадження та застосування постійно діючих процедур заснованих на принципах НАССР .Обов язкова сертифікація законодавством не вимагається. Отже, враховуючи вищевикладене, вимагаємо привести дану вимогу з тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав, а також як таку, що є абсолютно абсурдною для підтвердження відповідності учасників у даній закупівлі відповідно до Закону, а не до вимог учасників
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Розглянувши звернення, вважаємо, що зазначені в ньому Ваші вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Одним із завдань замовника при організації закупівель є придбання якісного товару, для чого необхідно пересвідчитись тому, що в постачальника впроваджена та фактично й ефективно функціонує система управління якістю, безпечністю харчових продуктів.
Так, вимоги щодо документального доведення управління якістю накладають певні обмеження для участі у закупівлі, але не можуть вважатись дискримінацією, оскільки, по-перше законодавство не містить прямих заборон вимагати документального підтвердження наявності та функціонування сиртифікованої системи управління безпечністю та якістю, а по-друге такі вимоги можуть бути будь-яким суб’єктом господарювання, який бажає брати участь у публічних закупівлях. Ані законодавство, ані замовник не позбавляє жодного потенційного учасника можливості пройти сертифікацію.
Слід також зазначити, що відсутність доказів та документального підтвердження неможливості виконати вимоги, вказані у тендерній документації є підставою для відмови у задоволення скарги як вбачається з практики розгляду подібних скарг (наприклад рішення Постійно діючої колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавство у сфері публічних закупівель № 6492-р/пк-пз від 03.07.2018 по скарзі № UA-2018-05-17-000313-b.b2 та рішення № 4163-р/пк-пз від 08.04.2019 по скарзі № UA-2019-03-11-002484-a.b1).