Вих. № 391/21
від 26.10.2021р.
ОРГАН ОСКАРЖЕННЯ: Постійно діюча адміністративна колегія
з розгляду скарг про порушення
законодавства у сфері публічних
закупівель
вул. Митрополита Василя Липківського, 45,
м. Київ, 03035
СУБ’ЄКТ ОСКАРЖЕННЯ: Товариство з обмеженою
відповідальністю «ЮНІП УКРАЇНА»
Ідентифікаційний код юридичної особи:
39740640
Юридична адреса: 02125, м. Київ,
вул.Старосільська,буд.1
Фактична адреса: 02152, м. Київ, Україна 4 поверх,
пр-т Павла Тичини, 1 В, офіс 427 С
Тел: +380 (50) 935 93 93
E-mail: info@unip.biz
ЗАМОВНИК: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО
«ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДНІПРОВСЬКОЇ
МІСЬКОЇ РАДИ
Ідентифікаційний код юридичної особи
36094821
49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького,75
ІДЕНТИФІКАТОР ЗАКУПІВЛІ:
UA-2021-09-30-000399-a
СКАРГА
щодо порушення процедури закупівлі шляхом безпідставного відхилення тендерної
пропозиції Суб`єкта оскарження
30 вересня 2021 року замовником КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код юридичної особи 36094821, місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького,75 ) (далі –Замовник) було оголошено відкриті торги на закупівлю послуг за кодом ДК021: 34970000-7 Обладнання для моніторингу руху транспорту «КОМПЛЕКС АВТОМАТИЧНОЇ ФІКСАЦІЇ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ» (далі – Процедура закупівлі) очікуваною вартістю 1 795 000,00 гривень.
Учасник Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІП УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 39740640, Юридична адреса: 02125, м. Київ, вул.Старосільська,буд.1; Фактична адреса: 02152, м. Київ, Україна 4 поверх, пр-т Павла Тичини, 1 В, офіс 427 С) (далі – Суб’єкт оскарження) взяв участь у Процедурі закупівлі. За результатами оцінки найбільш економічно вигідною пропозицією було
автоматично визначено тендерну пропозицію Суб’єкта оскарження.
На виконання вимог ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником була опублікована вимога 20.10.2021 року о 15:20 годині щодо усунення невідповідностей в строк до 21.10.2021р. до 15.20 години, а саме:
• Зазначити контактний телефон офісу та / або складських / виробничих приміщень учасника; надати копію договору оренди/спільної діяльності офісу та / або складських / виробничих приміщень, що вказані в інформаційній довідці, терміном оренди не менше, ніж до 31.12.2021р. (у разі якщо приміщення не є власністю Учасника);
• надати копію аналогічного договору та накладної, які виготовлені таким чином щоб копії забезпечували перевірку коду ЄДРПОУ на печатці та підпис документів;
• надати документи щодо наявності у штаті учасника не менше 10 працівників (зокрема, але не виключно не менше чотирьох монтажників або інженерів) та сертифікати кваліфікованих працівників, які входять до штату учасника..»
Після оцінки та розгляду виправлення невідповідностей тендерної пропозиції Суб’єкта оскарження тендерним комітетом Замовника було прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції Суб’єкта оскарження, оформлене протоколом № 147 від 23 жовтня 2021 року засідання тендерного комітету Замовника, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу 23 жовтня 2021 року о 15:11 (далі - Оскаржуване рішення).
Підсумовуючи зміст Оскаржуваного рішення, доходимо висновку, що в якості підстав відхилення тендерної пропозиції Суб’єкта оскарження тендерний комітет Замовника посилався на наступне:
Відповідно до вимоги про усунення невідповідностей на електронний майданчик 21.10.21 ТОВ «ЮНІП УКРАЇНА» було завантажено:
• Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази – для підтвердження надано скан копію-договору ЮУ-2021 від 24.12.2020 року – але наданий договір не містить Додатку 1, що вказується у п.1.1. та п.1.2. Договору. Натомість наданий Додаток зовсім від іншого договору (інший номер) від 24.12.2020р. – не відповідає вимозі;
• Довідку про наявність виконання аналогічного договору з сканкопією та додатками до нього – надана інформація відповідає вимозі;
• Довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, яких планується залучити до виконання – надана інформація відповідає вимозі.
Але разом з тим Суб’єктом оскарження не виконано наступне:
• Згідно пункту 1 розділу 3 в частині «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» необхідно надати відомості з ЄДРПОУ (для юридичних осіб), які отримано не раніше ніж за 30 днів до дати оголошення даних торгів. У складі тендерної пропозиції ТОВ «ЮНІП УКРАЇНА» не надано документів згідно з даною вимогою;
• Тендерна пропозиція складена не у відповідності до Додатку 2 тендерної документації «Форма тендерної пропозиції» - не зазначено суму прописом, адреса банку зазначена не повністю (лише місто);
• Відповідно до пункту 2 ч.II – у разі внесення змін замовником до тендерної документації Учасник у складі пропозиції надає інформаційний лист щодо підтвердження зрозумілості змін та врахування їх при формуванні своєї тендерної пропозиції – зазначений лист відсутній.
Суб’єкт оскарження не погоджується з Оскаржуваним рішенням тендерного комітету Замовника про відхилення своєї пропозиції. Суб’єкт оскарження вважає Оскаржуване рішення безпідставним, протиправним, прийнятим із порушенням принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», та всупереч статтям 26, 29, 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а висновки Замовника щодо наявності підстав для відхилення його тендерної пропозиції – хибними, виходячи з наступного.
1. Щодо повного виконання Суб’єктом оскарження вимог про підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази.
1.1. Підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази у складі тендерної пропозиції, поданої 14 жовтня 2021 року.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення Замовником), інформація від Учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в цій тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів та/або інформації (сканованих з оригіналів та/або їхніх копій (за можливості у форматі PDF (Portable Document Format), що вимагається Замовником у цій тендерній документації. Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Документації для підтвердження відповідності зазначеним кваліфікаційним критеріям учасники надають наступні документи, зокрема, довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази необхідних для виконання робіт (надання послуг), які заначаються у довідці (додаток 3, пункт 1).
Відповідно до Додатку 1 Документації необхідно надати довідка, складена у довільній формі, за підписом уповноваженої особи учасника та завірена печаткою (в разі наявності), у якій зазначається інформація щодо наявності у учасника відповідної матеріально-технічної бази, яка є у власності учасника, такої, що використовується учасником на договірних засадах (офіс, необхідне комп’ютерне та інше обладнання), тощо, в тому числі зазначається інформація про наявність транспорту, офісу та / або складських / виробничих приміщень учасника, адреса (-си) / контактні телефони офісу та / або складських / виробничих приміщень учасника.
Договір оренди/спільної діяльності офісу та / або складських / виробничих приміщень, що вказані в інформаційній довідці, терміном оренди не менше, ніж до 31.12.2021р. (у разі якщо приміщення не є власністю Учасника).
На виконання вимоги тендерної документації а також вимоги про усунення невідповідностей Суб’єкт оскарження додатково надав довідку про наявність обладнання та матеріально=технічної бази, а також надав наступні документи:
- скановану копію Договору оренди нерухомого майна за № ЮУ-2021 від 24.12.2020 року з Додатком 1 (план приміщення); сканкопію акту приймання-передачі нерухомого майна 01.01.2021р.
Проте відповідно до Оскаржуваного рішення (пункт 6) Замовник вбачає недоліки в додатково наданих документах, а саме – наданий договір не містить Додатку 1, що вказується у п.1.1. та п.1.2. Договору. Натомість наданий Додаток зовсім від іншого договору (інший номер) від 24.12.2020р.. ненадання документу не в повному обсязі розцінюється як ненадання самого документу.
Висновки Замовника в цій частині не можуть слугувати підставою для відхилення тендерної пропозиції Суб’єкта оскарження, виходячи з наступного.
По-перше, сканована копія № ЮУ-2021 від 24.12.2020 року з Додатком 1 (план приміщення); сканкопію акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.01.2021р., що завантажена у файлі «43 Довідка про наявність мат.-тех.бази _виконання вимоги_з додатками.pdf», містить Договір оренди нерухомого майна за № ЮУ-2021 від 24.12.2020 року з Додатком 1 (план приміщення); сканкопію акту приймання-передачі орендованого нерухомого майна від 01.01.2021р., дані документи містять як підписи, так і печатки представників обох сторін договору, що свідчить про наявність згоди між сторонами з приводу укладення та виконання договору.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, в даному випадку правочин з укладення договору № ЮУ-2021 від 24.12.2020 року з Додатком 1 (план приміщення); сканкопію акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.01.2021 року є вчиненим у письмовій формі.
По-друге, твердження Замовника суперечать презумпції правомірності правочину, встановленій статтею 204 Цивільного кодексу України. Так, згідно з цією статтею, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:
- Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 ЦК України); - Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 ЦК України); - Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 ЦК України); - Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України); - Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України); - Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6 статті 203 ЦК України). При цьому відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Тобто, недотримання вимоги, встановленої частиною 4 статті 203 ЦК України (правочин має вчинятися у формі, встановленій законом) – не належить до підстав його недійсності у розумінні частини 1 статті 215 ЦК України. Згідно з частинами 2-3 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до Додатку 1, Суб’єкт оскарження повідомляє наступне: наданий Додаток 1 був підписаний сторонами, на ньому є печатки сторін, але в ньому була допущена описка (помилка) щодо номеру Договору. Даним Додатком погоджений Сторонами план Приміщення, що відповідає вимогам пункту 1.1. цього Договору. Також Суб’єкт оскарження наголошує, що разом з Договором оренди нерухомого майна № ЮУ-2021 від 24.12.2020 року було надано акт прийому-передачі нерухомого майна від 01.01.2021р., який підтверджує, що в оренду передається нерухоме майно загальною площею 4,6 кв.м., що відповідає умовам пункту 1.1. цього Договору та підтверджує правильність тексту Додатку 1.
Також Суб’єкт оскарження повідомляє, що замовником вимагалось «надання договору оренди/спільної діяльності офісу та / або складських / виробничих приміщень, що вказані в інформаційній довідці, терміном оренди не менше, ніж до 31.12.2021р. (у разі якщо приміщення не є власністю Учасника)» без конкретного наполягання що договір необхідно надати з усіма укладеними додатковими угодами, додатками та специфікаціями.
Відповідно до цього зазначені вище невідповідності не впливають на її зміст тендерної пропозиції, а також Суб’єкт оскарження вважає, що надав договір № ЮУ-2021 від 24.12.2020 року з Додатком 1 (план приміщення) та актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.01.2021р. в повному обсязі, дані документи є чинними та дійсними, відповідно Суб’єкт оскарження виконав вимоги замовника щодо усунення невідповідностей.
По-третє, на випадок наявності сумнівів у Замовника щодо достовірності наданої учасниками інформації в їхніх тендерних пропозиціях, передбачено норму частини 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з якою замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Отже, у разі наявності потреби перевірити достовірність наданої Суб’єктом оскарження інформації, Замовник мав право звернутися за підтвердженням наданої Суб’єктом оскарження інформації до контрагента за Договором оренди нерухомого майна.
Також хочемо наголосити, що відповідно до листа Мінекономіки щодо рекомендацій Антимонопольного комітету України вих. 3305-04/34286-06 від 01.06.2020 АМКУ звертає увагу, що вільне та досить широке трактування і застосування замовниками встановлених Законом та примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, у тому числі виходячи зі специфіки закупівлі, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації під час проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
За інформацією АМКУ, як свідчить практика органу оскарження, визначаючи кваліфікаційні критерії та способи підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, замовники нерідко створюють передумови для можливого спотворення конкуренції, встановлюючи вимоги, які сприяють зловживанням у процедурі закупівлі як замовником, так і учасниками.
Серед найбільш оскаржуваних вимог тендерної документації під час проведення закупівлі орган оскарження зазначає про вимоги, які прямо не передбачені законодавством у сфері публічних закупівель та законодавством у інших сферах, та які разом із тим включені замовником до тендерної документації та можуть призводити до відхилення пропозицій учасників, зокрема:
• надлишкові вимоги до порядку оформлення документів та підписання тендерної пропозиції, а саме вимога щодо надання нотаріально завірених копій деяких документів, накладення електронного цифрового підпису на кожний завантажений документ, завірення кожного документа підписом та печаткою, завантаження кожного документа окремим файлом тощо;
• вимоги щодо надання гарантійних листів, довідок та інших документів, які мають містити інформацію та твердження, що не створюють додаткової цінності тендерній пропозиції;
• встановлення в тендерній документації дискримінаційних та надмірних вимог, які не впливають на якість товару;
• вимоги щодо надання документів, які не стосуються безпосередньо предмета закупівлі (вимога щодо надання фінансової звітності підприємства учасника за два останніх звітних періоди тощо);
• не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками під час проведення процедури закупівлі;
• недотримання структури документації та включення вимог щодо надання певних документів у невідповідних розділах (наприклад, вимога про надання документа у складі тендерної пропозиції, включена до проєкту договору, тощо);
• невизначення конкретного переліку формальних помилок, яких може допустити учасник та які не будуть підставою для відхилення його тендерної пропозиції.
Отже, Суб’єктом оскарження не було порушено умов Тендерної документації Процедури закупівлі в цій частині.
Таким чином, у замовника відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції Суб’єкта оскарження у цій частині.
2. Щодо твердження Замовника невиконання вимог розділу III пункту 6 тендерної документації щодо надання відомостей з ЄДРПОУ (для юридичних осіб), які отримано не раніше ніж за 30 днів до дати оголошення даних торгів.
Суб’єкт оскарження зазначає, що на виконання вказаної вимоги у складі Пропозиції він надав файл " 24 Довідка щодо уповноваженої особи.pdf", який є кольоровою скан-копією документу, в якому є Витяг з ЄДР від 14.10.2021р., який в електронному вигляді був отриманий Суб’єктом оскарження через он-лайн сервіс (https://usr.minjust.gov.ua) та містить у собі усі відомості з Єдиного державного реєстру 3 юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеного на сайті Міністерства юстиції України. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 " Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" виписки, витяги та довідки в паперовій та електронній формах, мають однакову юридичну силу, автентичність цього документу може бути перевірена на сайті Міністерства юстиції України. Замовник зазначає, що дійсно цей документ надано Суб’єктом оскарження в складі Пропозиції, але у вищезазначеному пункті Документації Замовником вимагалося відомості з ЄДРПОУ (для юридичних осіб). У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне: Відповідно до пункту 1 розділу "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" Документації Пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів, зокрема, з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям. Відповідно до пункту 6 розділу "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" Документації перелік документів для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, установленим статтею 17 Закону, та іншим вимогам Замовника наведено в додатку 3 Документації.
Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 р. N 499, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи. У складі Пропозиції Суб’єкта оскарження відсутні саме відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що не відповідає умовам Документації в цій частині.
Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 р. N 499 було введене в дію з 01.01.1996 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118; Кабінет Міністрів України доручив Міністерству статистики вжити заходів для створення та ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідно до пункту 3 Положення, Реєстр ведеться з метою:
- забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб'єктів;
- класифікації суб'єктів для отримання статистичної інформації у формалізованому вигляді;
- проведення спостережень за структурними змінами в економіці щодо видів діяльності, створення, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) та ліквідації суб'єктів;
- удосконалення статистичного обліку суб'єктів та створення реєстрів респондентів статистичних спостережень (статистичних реєстрів).
Згідно із пунктом 4 Положення, інформаційний фонд Реєстру містить такі дані:
- ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта;
- класифікаційні - види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб'єкт, тощо;
- довідкові - місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників тощо;
- реєстраційні - відомості про створення, припинення суб'єктів та вчинення інших реєстраційних дій щодо них;
- економічні - виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб'єкта.
Згідно з пунктом 5 Положення, до складу базових даних ЄДРПОУ входять:
- ідентифікаційний код, організаційно-правова форма юридичної особи (відокремленого підрозділу);
- ідентифікаційний код та найменування юридичної особи (для відокремлених підрозділів юридичних осіб);
- територіальна належність та місцезнаходження;
- прізвище та телефон керівника;
- дані щодо видів економічної діяльності;
- інституційний сектор економіки;
- дата проведення первинної реєстрації;
- дата та місце проведення останніх реєстраційних дій.
До складу розширених даних входять: - ідентифікаційний код, організаційно-правова форма юридичної особи (відокремленого підрозділу); - ідентифікаційний код та найменування юридичної особи (для відокремлених підрозділів юридичних осіб); - територіальна належність та місцезнаходження; - прізвище, телефон/факс керівника/голови ліквідаційної комісії, керуючого санацією; - адреса електронної пошти; - дані щодо всіх видів економічної діяльності, указаних у реєстраційних документах; - інституційний сектор економіки; - орган державної реєстрації; - дата проведення первинної реєстрації; - дата та місце проведення останніх реєстраційних дій.
Відповідно до ч. 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:
1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності);
2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код);
3) організаційно-правова форма;
8) перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією;
9) інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.
10) місцезнаходження юридичної особи;
11) види діяльності;
12) назва органів управління юридичної особи;
13) відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про 6 право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;
15) розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників);
16) вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо);
18) інформація для здійснення зв’язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти;
19) дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі;
20) дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу; відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім’я, по батькові, посада, дата народження, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; відомості про членів керівних органів: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку - для відокремленого підрозділу громадського формування; відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи - правонаступника; інформація для здійснення зв’язку з відокремленим підрозділом: телефон та адреса електронної пошти;
26) дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог;
27) дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи;
28) дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією;
29) дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа;
30) дані про юридичних осіб - правонаступників;
31) дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію;
39) місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі;
41) фінансова звітність про господарську діяльність юридичної особи (крім бюджетних установ) у складі балансу і звіту про фінансові результати в електронній формі, отримана з інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
42) відомості, отримані в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів;
43) відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, тощо.
Стаття 10 цього Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює презумпцію достовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру: Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина 1). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (частина 2). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частина 3).
Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та інформаційними системами Державної служби статистики України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 28.09.2015 № 1834/5/1212, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2015 р. за № 1192/27637 (далі – Порядок інформаційної взаємодії), визначає механізм інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Державної служби статистики України (включно із ЄДРПОУ), у тому числі передачі ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ.
Інформаційна взаємодія здійснюється на центральному рівні в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами (пункт 2). Інформаційну взаємодію забезпечує адміністратор Єдиного державного реєстру та Державна служба статистики України (пункт 4). Передача відомостей про проведені реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі повідомлень державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з Єдиного державного реєстру до реєстрів Державної служби статистики України здійснюється автоматично програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у цьому реєстрі (пункт 7). Передача відомостей з реєстрів Державної служби статистики України до Єдиного державного реєстру здійснюється автоматично програмними засобами ведення реєстрів Державної служби статистики України невідкладно після завершення опрацювання відомостей у цих реєстрах (пункт 9).
Таким чином, ЄДР містить ту ж саму інформацію, що і ЄДРПОУ; постійний автоматичний обмін інформацією між двома реєстрами нормативно забезпечується Порядком інформаційної взаємодії. Водночас, відомості ЄДР є за своїм змістом значно повнішими і в силу закону вважаються достовірними, а отже, у разі суперечності між відомостями ЄДР та інформацією ЄДРПОУ перевага має надаватися саме відомостям ЄДР.
Згідно із ч. 5 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Основне джерело, де можна знайти усі відкриті реєстри, доступ до яких є вільним – Портал відкритих даних https://data.gov.ua/.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» дає таке визначення головній дефініції сфери його регулювання: публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 згаданого Закону, публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
Слід зазначити, що значна кількість реєстрів, зведених даних та публічної інформації наявна на офіційному ресурсі – Портал відкритих даних https://data.gov.ua/, застосування якого може неабияк полегшити та прискорити проведення закупівель.
Приклад № 1. Ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-20-002024-a
«….Замовник зазначає, що «відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» не є публічним документом. Окрім цього, зазначає, що наданий у складі пропозиції «витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» не тотожний документу «відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» та видається лише органом статистики.
У ході розгляду АМКУ виявив, що у складі пропозиції скаржника міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що перебувають на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що перебувають за її межами.
Таким чином ЄДР містить ту ж саму інформацію, що і ЄДРПОУ. Постійний автоматичний обмін інформацією між двома реєстрами нормативно забезпечується порядком інформаційної взаємодії. Водночас відомості ЄДР є за своїм змістом значно повнішими і в силу закону вважаються достовірними, а отже, у разі суперечності між відомостями ЄДР та інформацією ЄДРПОУ перевага має надаватися саме відомостям ЄДР.
Враховуючи наведене, пропозиція скаржника була неправомірно відхилена замовником з наведеної вище підстави…»
Практика Колегії Антимонопольного комітету свідчить про те, що такі витяги, виписки з ЄДР з інформацією про учасника вважаються дискримінаційними та підлягають оскарженню.
Слід зазначити, що відомості ЄДР за своїм змістом значно повніші і в силу закону вважаються достовірними, а отже, у разі суперечності між відомостями ЄДР та інформацією ЄДРПОУ, перевага має надаватися саме відомостям ЄДР. Отже, пропозиція скаржника була неправомірно відхилена замовником з наведеної вище підстави.
Приклад № 2. Ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-29-004805-b
Скарга полягає у наступному: відповідно до тендерної документації, учасник мав надати відомості/довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, видані не раніше дати виходу оголошення про проведення цих торгів (дата оголошення – 29.05.2020).
У складі пропозиції переможця містяться виписка з ЄДРПОУ від 22.05.2018 та витяг з ЄДРПОУ від 22.05.2018.
В результаті розгляду справи, колегія АМКУ ухвалила рішення на користь переможця, оскільки актуальну та достовірну інформацію можна перевірити у режимі реального часу, адже ЄДР є відкритим реєстром.
«…Замовник під час виявлення порушень має впевнитися, що інформації, яку вимагали і яку не надав учасник у складі тендерної пропозиції, немає у відкритих державних реєстрах. І тільки після цього переходити до відхилення. У разі якщо ж ця інформація є в реєстрах і вона підтверджує відповідність учасника вимогам, то Замовник не має законного права на відхилення тендерної пропозиції, хоча вона й не відповідає його тендерній документації. Таке рішення колегія АМКУ прийняла за результатам розгляду скарги в межах процедури закупівлі UA-2019-10-30-000837-c».
Враховуючи викладене, Суб’єкт оскарження не порушив умови Документації в цій частині, тому його Пропозиція була неправомірно відхилена Замовником з наведеної вище підстави.
3. Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій № 147 від 23 жовтня 2021 року підставою відхилення Пропозиції Суб’єкта оскарження стало наступне:
• Не надання інформаційнійного листа щодо підтвердження зрозумілості змін та врахування їх при формуванні своєї тендерної пропозиції.
Відповідно до цього Суб’єкт оскарження заначає, що вимога про надання інформаційнійного листа щодо підтвердження зрозумілості змін та врахування їх при формуванні своєї тендерної пропозиції містилась в пункті 2 розділу ІІ Документації «Порядок унесення змін та роз’яснень до тендерної документації». Даний документ не передбачений щодо його надання відповідно до розділу ІІІ Документації «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції».
Так, відповідно до листа Мінекономіки щодо рекомендацій Антимонопольного комітету України вих. 3305-04/34286-06 від 01.06.2020 АМКУ звертає увагу, що вільне та досить широке трактування і застосування замовниками встановлених Законом та примірною тендерною документацією вимог та порядку підготовки тендерної документації щодо визначення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям, у тому числі виходячи зі специфіки закупівлі, створює обставини, за яких у замовників є можливість встановлювати дискримінаційні умови в тендерній документації під час проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Серед найбільш оскаржуваних вимог тендерної документації під час проведення закупівлі орган оскарження зазначає про вимоги, які прямо не передбачені законодавством у сфері публічних закупівель та законодавством у інших сферах, та які разом із тим включені замовником до тендерної документації та можуть призводити до відхилення пропозицій учасників, зокрема:
• надлишкові вимоги до порядку оформлення документів та підписання тендерної пропозиції, а саме вимога щодо надання нотаріально завірених копій деяких документів, накладення електронного цифрового підпису на кожний завантажений документ, завірення кожного документа підписом та печаткою, завантаження кожного документа окремим файлом тощо;
• вимоги щодо надання гарантійних листів, довідок та інших документів, які мають містити інформацію та твердження, що не створюють додаткової цінності тендерній пропозиції;
• встановлення в тендерній документації дискримінаційних та надмірних вимог, які не впливають на якість товару;
• вимоги щодо надання документів, які не стосуються безпосередньо предмета закупівлі (вимога щодо надання фінансової звітності підприємства учасника за два останніх звітних періоди тощо);
• не підтверджують кваліфікацію учасників, створюють умови для зловживання замовниками під час проведення процедури закупівлі;
• недотримання структури документації та включення вимог щодо надання певних документів у невідповідних розділах (наприклад, вимога про надання документа у складі тендерної пропозиції, включена до проєкту договору, тощо);
• не визначення конкретного переліку формальних помилок, яких може допустити учасник та які не будуть підставою для відхилення його тендерної пропозиції.
Суб’єкт оскарження у своїй тендерній пропозиції надав документ «01 Тендерна пропозиція», в якій було зазначено наступне:
«…п.6. Зазначеним нижче підписом ми підтверджуємо повну, безумовну і беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації.»
Замовником не заначено, що відповідний інформаційний лист повинен бути наданий окремо, також не зазначено щодо його форми надання.
Відповідно до статті 10 Закону «Про публічні закупівлі» відсутність будь-яких запитань або уточнень стосовно змісту та викладення вимог документації, з боку учасників закупівлі, які отримали цю документацію у встановленому порядку, означатиме, що учасники закупівлі, що беруть участь в цих торгах, повністю усвідомлюють зміст цієї документації та згодні з вимогами, викладеними в ній Замовником.
Тобто виходячи з цього Суб’єкт оскарження подаючи свою тендерну пропозицію 14 жовтня 2021 року (зміни до тендерної документації були внесені замовником 30.09.2021р.) погодився з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації тим самим погодився зі змінами щ обули внесені замовником 30.09.2021р.
Згідно із частиною 2 статті 24 Закону «Про публічні закупівлі», замовник має право з власної ініціативи або в разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону«Про публічні закупівлі» зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.
Суб’єкт оскарження наголошує, що замовником не витримано норми статті 24 Закону «Про публічні закупівлі» та не розміщено окремим файлом перелік змін до тендерної документації, що є порушенням законодавства.
Відповідно до п. 1.6. ІІІ розділу тендерної документації «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» «…Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником..».
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410, відповідь Міністерства економіки України).
Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Частиною 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Отже, зазначені вище невідповідності практикою АМКУ визнаються такими, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на її зміст, а також наголошуємо, що Суб’єкт оскарження у своїй тендерній пропозиції надав документ «01 Тендерна пропозиція», в якій було зазначено наступне:
«…п.6. Зазначеним нижче підписом ми підтверджуємо повну, безумовну і беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації,
тобто Суб’єкт оскарження надав підтвердження зрозумілості змін та врахування їх при формуванні своєї тендерної пропозиції, так як подавав свою тендерну пропозицію 14.10.2021 року з урахування всіх змін у тендерній документації.
Отже виходячи з цього Суб’єктом оскарження не було порушено умов Тендерної документації Процедури закупівлі в цій частині.
4. Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій № 147 від 23 жовтня 2021 року підставою відхилення Пропозиції Суб’єкта оскарження стало наступне:
• Тендерна пропозиція складена не у відповідності до Додатку 2 тендерної документації «Форма тендерної пропозиції» - не зазначено суму прописом, адреса банку зазначена не повністю (лише місто).
Щодо не зазначення суму прописом, пояснюємо наступне:
Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення Замовником), інформація від Учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» і в цій тендерній документації. Відповідно до частини третьої статті 12 Закону «Про публічні акупівлі» під час використання електронної системи закупівель з метою подання пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Суб’єктом оскарження була заповнена «Форма тендерної пропозиції» та зазначена ціна пропозиції, але не прописана прописом, тим самим Суб’єкт оскарження заповнив свою ціну пропозиції відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, та не порушив умови тендерної документації.
Щодо не зазначення адреси банку, пояснюємо наступне:
Суб’єкт оскарження у своїй тендерній пропозиції надав документ «35.Довідки з банків щодо відсутності кредитів», в якому є довідка відповідно до якої зазначена адреса відповідного банку.
Частиною третьою статті 22 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких постачальниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме – технічні помилки та описки тощо.
Перелік формальних помилок затверджений Наказом Мінекономіки № 710 від 15.04.2020 “Про затвердження Переліку формальних помилок”.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме – технічні помилки та описки.
У свою чергу, статтею 3 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги мету Закону «Про публічні закупівлі», якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі розгляду та оцінки тендерних пропозицій, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів. (Лист Міністерства економіки України, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410).
Відповідно до нової практики Колегії АМКУ, до несуттєвих помилок можуть віднести будь-які помилки допущені учасником, як в кваліфікаційній частині пропозиції, так і в технічній та ціновій. наприклад:
• Складання цінової пропозиції не за встановленою замовником формою. Учасник не вказав дату складання пропозиції, яка вимагалась встановленою формою (рішення № 26-р/пк-пз від 02.01.2020 р., https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-01-24-003499-b,
https://zakupki.com.ua/tender_monitoring/16658);
• Вказання невірної ваги товару у технічній частині. Учасник вказав, що його новорічні набори будуть постачатися з вагою по 0,939 г, хоча замовник вимагав вагу не менше 900г (рішення №18342-р/пк-пз від 10.12.2019 р.);
• Відсутність в довідці про наявність досвіду виконання аналогічних договорів інформації, яку замовник вимагав вказати, а саме інформації про стан належного виконання договорів стосовно якості та строків, у разі, якщо надана копія договору та акти про його виконання (рішення № 38-р/пк-пз від 02.01.2020 р., https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-12-002270-b).
Таким чином, зазначені вище невідповідності були визнані колегією АМКУ такими, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на її зміст, а саме - технічні помилки та описки.
Зазначений вище перелік не є повним, оскільки наразі аналогічних рішень багато та оновлена практика Колегії АМКУ свідчить, що під визначення «формальна (несуттєва) помилка» наразі відноситься значно більше помилок учасників, незважаючи чи було це встановлено замовником в тендерній документації чи ні.
При цьому, якщо в документі відсутня якась інформація, яку вимагав замовник, але вона є в інших документах, що є складовою тендерної пропозиції – це вже не може бути підставою для відхилення пропозиції учасника. Також, якщо в документах учасника вказана різна інформація щодо одного питання (наприклад, щодо технічних характеристик товару), та інформація, що не відповідає вимогам документації буде вважатися формальною помилкою.
Отже, відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Замовник також не довів та документально не підтвердив, яким чином оформлення ТОВ "ЮНІП УКРАЇНА" Пропозиції у наведений вище спосіб впливає на зміст його Пропозиції.
У відповідності до викладеного Суб’єкт оскаржування вважає, що оскаржуване рішення порушує права та законні інтереси Суб’єкта оскарження наступним чином. Суб’єкт оскарження є учасником ринку послуг, що є предметом закупівлі, та взяв участь у Процедурі закупівлі. Суб’єкт оскарження є суб’єктом господарювання та зацікавлений у провадженні законної господарської діяльності шляхом укладення договорів про надання послуг із метою задоволення потреб замовників та отримання прибутку. Безпідставне відхилення тендерної пропозиції Суб’єкта оскарження позбавляє Суб’єкта оскарження можливості укладення договору про закупівлю, перешкоджає його законній господарській діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, як: недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з пунктом 4 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.
Відповідно до частини 18 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні
документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 18, 29, 31 Закону України «Про публічні закупівлі»,
ПРОШУ:
1. Прийняти цю скаргу до розгляду.
2. Встановити наявність порушення замовником КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код юридичної особи 36094821, місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького,75) порядку проведення процедури закупівлі за кодом ДК 021:2015 34970000-7 Обладнання для моніторингу руху транспорту (ідентифікатор закупівлі UA-2021-09-30-000399-a) у частині прийняття рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІП УКРАЇНА»
(Ідентифікаційний код юридичної особи: 39740640).
3. Зобов’язати Замовника КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код юридичної особи 36094821, місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького,75) скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІП УКРАЇНА»
(Ідентифікаційний код юридичної особи: 39740640) у процедурі закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 34970000-7 Обладнання для моніторингу руху транспорту (ідентифікатор закупівлі UA-2021-09-30-000399-a), ТА ВСІ НАСТУПНІ ЗА НИМ РІШЕННЯ у процедурі закупівлі, зазначеній у пункті 2 прохальної частини скарги, включаючи рішення про визначення ТОВ «СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ВВК» переможцем процедури закупівлі.
4. Зобов’язати Замовника КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ідентифікаційний код юридичної особи 36094821, місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького,75) визнати переможцем процедури закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 34970000-7 Обладнання для моніторингу руху транспорту (ідентифікатор закупівлі UA-2021-09-30-000399-a) Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІП УКРАЇНА» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 39740640).
Розгорнути
Згорнути