Обгрунтування застосування переговорної процедури
Пункт закону
Технічні причини
Обгрунтування
Відповідно Закону України «Про поштовий зв'язок» №2759-ІІІ від 04.10.2001р., марка поштова – державний знак, виготовлений у встановленому законодавством порядку із зазначенням його номінальної вартості та держави, який є засобом оплати послуг поштового зв’язку, що надаються національним оператором. Згідно з пунктом 7 частиною 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, оператори поштового зв’язку самостійно визначають перелік послуг поштового зв’язку, що надаються об’єктами поштового зв’язку з урахуванням попиту користувачів, державних замовлень, а також відповідних нормативів, які затверджуються в установленому законодавством порядку. Частиною 3 статті 15 Закону України «Про поштовий зв’язок» передбачено, що національний оператор має виключне право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу. Відповідно до пункту 1 Положення про знаки поштової оплати, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №388 від 24.06.2010, це Положення визначає порядок видання, введення в обіг та організації розповсюдження знаків поштової оплати, до яких належить поштові марки, блоки, маркувальні конверти та картки, а також виведення їх з обігу. Пунктом 2 зазначеного Положення передбачено, що його дія поширюється тільки на національного оператора поштового зв’язку. На підставі вищевикладеного, оскільки продаж марок поштових може бути запропонований лише АТ «Укрпошта», Запорізька митниця згідно п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» було б доцільно застосувати переговорну процедуру. В Запорізькій області розповсюдження марок поштових здійснюється філією Запорізької дирекції АТ «Укрпошта».