ДК 021:2015 - 98390000-3 «Інші послуги» Збагачення (переробка) вугілля (марки ГЖП (0-200), марки Г(Г2) (0-200)) DK 021: 2015 - 98390000-3 "Other services" Coal beneficiation (processing) (brands GZhP (0-200), brands G (G2) (0-200))

Доброго дня! В Україні висловлювати власну думку не заборонено, проте варто нагадати про відповідальність за наклеп та поширення недостовірної інформації.
Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи та регулюється Законом України «Про доступ до публічної інформації». Цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Тому, у разі виявлення бажання щодо отримання публічної інформації, яка є відкритою для надання та встановлена законом, запитувач повинен діяти згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації», який регламентує порядок звернення. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запити можна подавати в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Запит має містити наступну інформацію: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не лише формальні посилання на власні суб’єктивні припущення. Більше того, Ваша так звана «вимога» є анонімною, та не має нічого спільного з законністю та обґрунтованістю звернення щодо надання публічної інформації.
У той же час, право на вільне висловлювання гарантовано статтею 34 Конституції України, якою встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб – на свій вибір. Така інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порушувати права інших осіб.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.
У випадку виявлення у друкованих та інших засобах масової інформації, у тому числі у мережі Інтернет, інформації, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, особа, права якої імовірно порушено, має право на відповідь або безпосередньо звернутися до особи, яка здійснила дане порушення, з вимогою про спростування такої інформації, а також до суду з відповідним позовом.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі – Постанова) вказав, що праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
За змістом приписів статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця). Частиною 1статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Також варто зазначити, що участь підприємств у тендері не є законодавчо встановленим обов'язком, а визначається учасником тендеру самостійно та на добровільних засадах.
Враховуючи вищенаведене, Ваша «вимога» викладена без дотримання встановлених законодавчих норм та суперечить основним засадам та принципам непосягання на ділову репутацію Замовника, шляхом розповсюдження недостовірної інформації.