відповідь:
В пункті 9.1. проекту Договору зазначено пункт 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України», яким чітко визначено, що відноситься до форс-мажорних обставин: «Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо».
Таким чином, ознаками ФМ є надзвичайність та невідворотність, а також об’єктивний причинний зв’язок з наслідком у формі невиконання зобов’язання. Для договірних зобов’язань ФМ є передумовою звільнення від відповідальності за неналежне виконання або порушення зобов’язання, але зобов’язання по суті не скасовує. Тобто форс-мажор не є універсальним прощенням боргів. Договірні зобов’язання не викреслюються, тож основне зобов’язання має бути належно виконане за першої можливості, якщо таке виконання буде доречне для сторін на час закінчення дії обставини непереборної сили.
Верховний Суд у справі №910/9258/20 наголошує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Наприклад, умови у Харківській та Закарпатській областях суттєво різняться для виконання господарського зобов’язання. Тому, виникає сумнів, чи буде сертифікат ТПП беззаперечно прийнятий усіма суб’єктами господарювання як належне підтвердження неможливості виконання договірних зобов’язань. Оскільки сертифікат ТПП не є єдиним можливим доказом для сторін, саме судова практика згодом розтлумачить, чи універсальність сертифіката ТПП є лише де-юре, чи й де-факто.
В пункті 9.3. друкарська помилка, а саме зазначений пункт 8.1. – внесено зміни до проекту договору (змінено на пункт 9.1).