15850000-1 - Макаронні вироби

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОЛОКІНІ» не погоджується з рішенням, прийнятим уповноваженою особою КП «ДОБРОБУТ Полтавської громади Полтавської міської ради» (протокол від 16 лютого 2023 року № 119), яким відхилено тендерну пропозицію товариства, як учасника процедури закупівлі за № UA-2023-02-06-013379-a.
В рішенні вказано, що у термін визначений для виправлення невідповідностей Учасник не надав всі документи на виконання вимоги тендерної документації додаток 1 розділ 4 пункт 26, а саме відсутні: «Скановані оригінали довідок про наявність відкритого рахунку та про відсутність заборгованості, що видані фінансовою установою, в якій відкрито рахунок UA 138999980385129000000428875 учасника. Даний рахунок вказано у Переліку рахунків за даними фінансових установ, що виданий Головним управлінням ДПС у Полтавській області та доданий учасником до складу своєї пропозиції.».
1. Але ж, у складі тендерної документації, у відповідь на усунення невідповідностей, нами було надано лист-обгрунтування такого змісту:
«На виконання вимоги пункту 26 розділу 4 додатку 1 «Тендерної документації по процедурі відкриті торги (з особливостями) на закупівлю 15850000-1 - Макаронні вироби» повідомляємо, що надання в складі тендерної пропозиції довідки з Державної казначейської служби України про наявність відкритого рахунку та про відсутність заборгованості не передбачено чинним законодавством України у сфері публічних закупівель.
Крім того, Державна казначейська служба України не є обслуговуючим банком товариства. Відповідно до пункту 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі і призначений для перерахування коштів відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України.
До того ж, інформація щодо заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів міститься у відкритих джерелах, у відкритому доступі.»
Цей лист не був розглянутий Замовником процедури закупівлі і не був врахований під час прийняття рішення про відхилення пропозиції.
А згідно з першим абзацом частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тобто, законодавець цією нормою Закону встановлює дві умови, за яких інформація може бути поміщена в тендерну документацію, це: а) вимоги щодо її наявності мають бути передбачені законодавством – перша умова; б) замовник вважає за необхідне її туди включити – друга умова. При цьому, друга умова може бути застосована лише тоді, коли буде дотримана перша умова. Тобто, одного бажання Замовника мало. Інформація має бути передбачена законодавством. В противному разі розміщення її в тендерній документації буде неправомірним.
Відповідно до другого підпункту пункту 1) частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію (в тому числі) якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Звертаю увагу на суттєве уточнення, яке є ключовим у даній фразі – «відповідно до законодавства». Тобто, вимоги до учасника процедури закупівлі мають відповідати вимогам законодавства.
Отже, з аналізу вищевказаних норм статей 22 і 31 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає наступне: якщо інформація або вимога (законодавець у вказаних статтях ці терміни ототожнив у певному значенні), що містяться в тендерній документації, не передбачені або не відповідають законодавству, то вони автоматично є неправомірними.
Тому, встановлення в тендерній документації вимог до Учасників щодо надання для участі у процедурі закупівлі певних документів має бути передбачене і відповідати чинному законодавству.
На підставі вищевикладеного, Замовнику було надано лист-обгрунту-вання за змістом, згаданим вище, оскільки жодним законодавчим документом, в тому числі у сфері публічних закупівель, не передбачено надання довідки з Державної казначейської служби України про наявність відкритого рахунку та про відсутність заборгованості. А відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади (яким є служба), їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, Відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, електронний рахунок в Казначействі – це рахунок, відкритий платнику ПДВ, на який платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.
Отож, як вбачається зі згаданого підзаконного акта КМУ, рахунок в Казначействі слугує для сплати підприємством податку на додану вартість (ПДВ). Тоді виходить, що Замовник просить надати йому довідку про відсутність заборгованості по сплаті певного податку. А інформація щодо заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів міститься у відкритих джерелах, у відкритому доступі.
Частиною 5 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Саме з цього виходило товариство складаючи іншу частину листа-обгрунтування за змістом, згаданим вище, що наданий Замовнику.
2. Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля здійснюються за принципом (в тому числі) недискримінації учасників та рівне ставлення до них.
Частиною 4 статті 22 цього ж Закону передбачено, що Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Як відомо, відповідно до Податкового кодексу України платники єдиного податку не є платниками ПДВ, тому їм не відкривають електронні рахунки в Казначействі.
Отож, на підприємства, що є платниками єдиного податку і беруть участь у даній процедурі закупівлі, не розповсюджується вимога щодо отримання з Державної казначейської служби України довідки про наявність відкритого рахунку та про відсутність заборгованості.
Тобто, в даному випадку має місце дискримінація учасників процедури закупівлі. А вимога, що міститься в тендерній документації є дискримінаційною, тому – незаконною, оскільки порушує норми вказаних вище статей Закону.
З огляду на вищезазначене ТОВ «МОЛОКІНІ» вважає дане рішення неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, товариство має намір звернутися за захистом своїх прав та інтересів до офісу Генерального Прокурора України, органів Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Державної аудиторської служби України, а також до Антимонопольного комітету України, або безпосередньо до суду.
Одночасно звертаємо Вашу увагу, що відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».