Розчини для відділення гемодіалізу, МНН: Sodium chloride, Glucose, Heparin, Erythropoietin

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII із змінами і доповненнями (далі – Закон), та з урахуванням Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості).
Абзацом 4 частини першої статті 5 Закону визначено, що одним із принципів здійснення державних закупівель є недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Частиною другою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що документація конкурсних торгів може містити також іншу інформацію, відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
При цьому, частиною третьою вищевказаної статті встановлено, що документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Із вищенаведеного вбачається, що стаття 22 Закону містить обов’язковий перелік інформації для включення до документації конкурсних торгів, який не є виключним.
Тому, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеній вимозі, визначається замовником самостійно з дотриманням законодавства та принципів, установлених статтею 5 Закону.
Таким чином, тендерна документація розробляється замовником з дотриманням вимог Закону, зокрема ст. 5, 22 Закону, та керуючись наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 р. №680 «Про затвердження примірної тендерної документації».
Згідно наказу МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 15.04.2020 №708, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, а лікарські засоби – за показником третьої цифри із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН).
Згідно чинного законодавства, Замовник має право (тобто може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
Насамперед, розподіл на значну кількість лотів (по найменуваннях) призведе до додаткових ризиків, що процедури закупівлі по окремих лотах (позиціях) не відбудуться в зв’язку із оскарженням, відсутністю учасників, не підписанням договорів переможцями тощо. Відсутність одного з найменувань лікарських засобів призведе до неможливості надання своєчасної допомоги та якісного медичного обслуговування, що в свою чергу ставить під загрозу життя та здоров’я пацієнта.
Обґрунтуванням цілісного предмету закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику.
Всі препарати, які включені до предмету закупівлі можуть мати різну ціну та відповідно відрізняються за комерційною привабливістю для постачальників. Це створює додатковий ризик, що при поділі лікарських засобів на окремі лоти, певна їх частина не буде пропонуватись учасниками, особливо у випадку поділу їх на окремі лоти. Відтак, закупівлю препаратів доцільно здійснювати без поділу на окремі складові частини, і таке право є у Замовника, виходячи із вищевикладеного.
Таким чином, тендерна документація Замовника складена у відповідності до вимог чинного законодавства з посиланням на вираз «або еквівалент» та не встановлює дискримінаційних умов для інших учасників.
Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто, можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час, виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Окрім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», одним із основоположних принципів проведення державних закупівель є принцип максимальної економії. Таким чином, проведення закупівлі без поділу на лоти зменшує вартість товару, зокрема тому, що зменшуються витрати на доставку товару (економічно вигідніше доставити одразу декілька найменувань препаратів, а не кожен окремо).
З метою забезпечення безперервного здійснення оперативних втручань та забезпечення під час них усіма необхідними медикаментами, та унеможливлення відсутності якогось із перелічених в медико-технічних вимогах лікарських засобів, що призведе до неналежного надання медичної допомоги пацієнтам, вважаємо необхідним, щоб закупівля та поставка лікарських засобів здійснювалась вцілому.
Окремо відзначаємо, відповідно до положень п. 35-39 Особливостей, оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною.
З огляду на відсутність вищевказаної інформації та доказів, які її підтверджують, твердження щодо порушення прав та законних інтересів Учасників є необґрунтованим, а вимоги, викладені у Вимозі - безпідставними.