Шановні партнери!
У зв’язку з наміром співпрацювати з Вашою Компанією, звертаємося до Вас із наступним.
Розділ 14 проєкту Договору, опублікованого Замовником у складі тендерної документації, а також п. 5.3.1 проєкту Договору, передбачають, що у разі якщо ВИКОНАВЦЕМ не складено та/або не зареєстровано, згідно з порядком встановленим Податковим кодексом України, податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, ЗАМОВНИК має право затримати оплату за цим Договором на суму податкового кредиту з ПДВ, який ЗАМОВНИК повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстрованою ВИКОНАВЦЕМ в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежно заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), до моменту надання ВИКОНАВЦЕМ належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної).
Зазначені вище положення наша Компанія не може прийняти, і просить видалити їх з проєкту Договору у з’вязку з таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГК України, особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Так, ст. 1 ЦК України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Отже, до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Проте, зобов’язання, які покладатимуться на нашу Компанію згідно з Розділом 14 та пунктом 5.31 проєкту Договору (у разі визнання нашої Компанії переможцем тендеру та укладанням Договору в редакції, запропонованій замовником), передбачають дії не господарського чи управлінсько-господарського характеру (в розумінні ГК України, в тому числі ч. 1 ст. 3 ГК України, де зазначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність).
Натомість, згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Обов’язок зареєструвати податкову накладну є обов’язком нашої Компанії як платника податку, а не як сторони цивільно-правового (господарсько-правового) зобов’язання, оскільки виникає такий обов’язок на підставі норм податкового законодавства та не може бути встановлений додатково в договорі.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У даному ж випадку, мова йде не про потенційне порушення у сфері господарювання, а про потенційне порушення у сфері податкового законодавства.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, а також вимог чинного цивільного, господарського та податкового законодавства просимо видалити з проєкту Договору п. 5.31 та Розділ 14 зазначеного проєкту Договору.
У разі залишення цієї вимоги без задоволення, ми змушені будемо звернутися до Антимонопольного комітету України зі скаргою на зазначені вище умови проєкту Договору в рамках оскарження вимог тендерної документації.
Розгорнути
Згорнути