Sodium chloride (Натрію хлорид), Sodium chloride (Натрію хлорид), Sodium chloride (Натрію хлорид), Sodium chloride (Натрію хлорид), Sodium chloride (Натрію хлорид), Iohexol (Йогексол), Glucose (Глюкоза), Electrolytes (Розчин Рінгера), Potassium chloride (Потасіум хлорид), Bupivacaine (Бупівакаїн), Sodium bicarbonate (Натрію гідрокарбонат), Fluconazole (Флуконазол), Saccharated iron oxide (Заліза (III) гідроксид сахарозний комплекс)

Комунальним некомерційним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №2 (надалі по тексту – Замовник) детально розглянуто Вашу вимогу від 16.06.2023 року, щодо можливого встановлення в тендерних документаціях дискримінаційних та надмірних вимог під час проведення відкритих торгів на закупівлю фармацевтичної продукції (номер закупівлі в електронній системі за №UA-2023-07-03-009046-а), керуючись положеннями п.1 ст.24 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (надалі – Закон), з урахуванням особливостей визначених Постановою КМУ №1178 від 12.10.2022р.(надалі – Постанова №1178), повідомляє наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII із змінами і доповненнями (далі – Закон), з урахуванням особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Постанова).
Абзацом 4 частини першої статті 5 Закону визначено, що одним із принципів здійснення державних закупівель є недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Частиною другою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію, відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
При цьому, частиною третьою вищевказаної статті встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Із вищенаведеного вбачається, що стаття 22 Закону містить обов’язковий перелік інформації для включення до тендерної документації, який не є виключним.
Тому, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеній вимозі, визначається замовником самостійно з дотриманням законодавства та принципів, установлених статтею 5 Закону.
Тендерна документація розробляється замовником з дотриманням вимог Закону, зокрема ст.ст. 5, 22 Закону, та керуючись наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 р. N 680 «Про затвердження примірної тендерної документації».
Згідно наказу МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 15.04.2020 №708, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно законодавства, Замовник має право (тобто може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
Насамперед, розподіл на значну кількість лотів (по найменуваннях) призведе до додаткових ризиків, що окремі лоти (позиції) не відбудуться в зв’язку із оскарженням, відсутністю учасників, не підписанням договорів переможцями тощо. Відсутність одного з найменувань предмету закупівлі призведе до неможливості надання своєчасної допомоги та якісного медичного обслуговування, що в свою чергу ставить під загрозу життя та здоров’я пацієнта.
Обґрунтуванням цілісного предмету закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику.
Всі препарати, які включені до предмету закупівлі можуть мати різну ціну та відповідно відрізняються за комерційною привабливістю для постачальників. Це створює додатковий ризик, що при поділі на окремі лоти, певна їх частина не буде пропонуватись учасниками, особливо у випадку поділу їх на окремі лоти. Відтак, закупівлю препаратів доцільно здійснювати без поділу на окремі складові частини, і таке право є у Замовника, виходячи із вищевикладеного.
Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Окрім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», одним із основоположних принципів проведення державних закупівель є принцип максимальної економії. Таким чином, проведення закупівлі без поділу на лоти зменшує вартість товару, зокрема тому, що зменшуються витрати на доставку товару (економічно вигідніше доставити одразу декілька найменувань препаратів, а не кожен окремо).
З метою забезпечення безперебійного здійснення оперативних втручань та забезпечення під час них усіма необхідними медикаментами, та унеможливлення відсутності якогось із перелічених в медико-технічних вимогах лікарських засобів, що призведе до неналежного надання медичної допомоги пацієнтам, вважаємо необхідним, щоб закупівля та поставка лікарських засобів здійснювалась в цілому.
Окремо відзначаємо, що в Тендерній документації вказується, що усі посилання в Документації на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, вважати такими, що містять вираз "або еквівалент".
Еквівалентом лікарського засобу в розумінні даної тендерної документації є лікарський засіб, діюча речовина якого (міжнародна назва), дозування, форма випуску, концентрація та інші стандартні характеристики абсолютно співпадають з біологічними, токсикологічними, фармацевтичними та терапевтичними властивостями препарату.
Відповідно наказу МОЗ України від 12.01.2017р. №22 Лікарські засоби є фармацевтично еквівалентними, якщо вони містять ту ж саму кількість тієї ж самої діючої речовини (діючих речовин) у тих же лікарських формах та відповідають вимогам однакових або порівнянних стандартів. Фармацевтична еквівалентність не обов'язково передбачає біоеквівалентність, оскільки відмінності у допоміжних речовинах та/або у процесі виробництва можуть призвести до більш швидкого чи більш повільного розчинення та/або абсорбції.
Тим самим Замовник надає можливість приймати участь в публічній закупівлі усім потенційним учасникам закупівлі без прив’язки до конкретного виробника чи торгової марки предмету закупівлі.
Замовником визначено, що Учаснику для підтвердження відповідності запропонованого Товару вимогам ТД необхідно надати, гарантії (у вигляді гарантійного листа), щодо можливості постачання товарів, які є предметом закупівлі.
Тобто, Замовником в складеній Тендерній документації, зазначено умови, що Учасники в складі власних комерційних пропозицій зобов’язані надати підтверджуючі документи щодо підтвердження можливості постачання товару, за результатами проведеної публічної закупівлі та укладеного договору про закупівлю.
Дана вимога є вирішальною для Замовника, так як, саме надання відповідних документів є для Замовника належним підтвердженням про наявність/можливість постачання фармацевтичних товарів, які є предметом закупівлі, з відповідними медико-технічними властивостями, з урахування обставин, які відбуваються в Україні (воєнний стан).
Зазначаємо, що Замовником не вимагається особливих вимог до листа, що в свою чергу, є усталеною практикою та є одним із звичаїв ділового обороту для підтвердження можливостей, в частині виконання зобов’язань, за результатами проведеної процедури закупівлі.
Крім того, беручи до уваги, що хоча у відповідності до пункту 51 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, наявна можливість внесення змін до умов тендерної документації, проте законодавством у сфері публічних закупівель не визначено правових підстав та можливостей внесення замовником змін до оголошення про проведення торгів в іншій частині окрім строку подання тендерних пропозицій.
Дякуємо за Ваше звернення та надіємось на плідну співпрацю в майбутньому за результатами проведеної процедури.