Гіпохлорит натрію марки «А»; Коагулянт гідроксихлорид алюмінію; Хлор рідкий в балонах

Шановний учасник, з приводу Вашого звернення пояснюємо наступне.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються такі відомості: 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Отже, саме замовник визначає технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі своїх потреб. Технічні характеристики по закупівлі сформовано виходячи з власник потреб та функціональних завдань нашого підприємства.
Якість питної води, що подається нашим підприємством споживачам, має відповідати вимогам ДСанПiН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Оскільки предметом закупівлі є реагенти, що будуть використані для очищення питної води, Замовник має право вимагати від постачальника товар з таким складом, щоб в процесі застосування цього товару, питна вода гарантовано відповідала вимогам ДСанПiН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
Вимога про надання висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо предмету закупівлі саме на учасника, встановлена з урахуванням того, що даний предмет закупівлі безпосередньо контактує з виробництвом питної води, а також зумовлено тим, що на ринку існує достатньо багато постачальників саме цього предмету закупівлі, які постачають товар вироблений за різним технічними умовами через відсутність єдиного державного стандарту на виробництво, наприклад, гіпохлориту натрію та коагулянту гідроксихлорид алюмінію.
Відповідно до розділу 5 Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.10.2000р. №247: заявниками державної санітарно-епідеміологічної експертизи є власники об'єкта експертизи або вповноважені ними особи; власник об'єкта експертизи - фізична або юридична особа зобов'язана відшкодувати всі пов'язані з проведенням державної санітарно-епідеміологічної експертизи витрати та виконувати вимоги експертизи щодо об'єкта експертизи.
Отримувати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи вимагає закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Відповідно до Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.10.2000р. №247, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини,
затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи.
Об'єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи - будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти будівництва, проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров'я людини, а також діючі об'єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив установлено в процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення встановленого термін дії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Учасник, який пропонує свій товар до закупівлі в будь-якому разі є його власником, тому отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи не є дискримінаційною вимогою.
Лише власник експертизи зобов’язаний виконувати вимоги державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Таким чином, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на запропонований товар має бути виданий на Учасника, який і буде нести відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Зважаючи на вищевикладене, вимоги тендерної документації не є дискримінаційними та не обмежують конкуренцію учасників, не порушують вимог законодавства в сфері здійснення публічних закупівель.