Послуги з миття та прибирання автомобілів та послуги з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових
Показати більше
Згорнути
- Ідентифікатор тендеру UA-2023-12-28-002349-a
- 50112300-6 - Послуги з миття автомобілів та подібні послуги
- Завершена
Найменування замовника:
Комунальне спеціалізоване підприємство "Інженерні мережі"
Код ЄДРПОУ:
37577078
Тип закупівлі
aboveThreshold
Контактна особа замовника
Шепетова Юлія Ігорівна,
380675766722
, KJULIA@KSPIM.KHARKOV.UA
Адреса замовника
Україна, Харків, 61202, Харківська область, проспект Перемоги, будинок 50 Б
Дата укладення договору
25.01.24
Переможець
ТОВ "БЕЛКОМ"
Очікувана вартість
1 719 058.82 UAH
з ПДВ
Сума договору
1 249 998.75 UAH
Оцінка умов закупівлі:
3
0
0
останні зміни 25.01.24
Інформація про процедуру
Роз’яснення:
до 11.01.2024 00:00
Оскарження умов:
до 11.01.2024 00:00
Подання пропозицій:
14.01.2024 00:00
Початок аукціону:
15.01.2024 12:36
Очікувана вартість
1 719 059 UAH з ПДВ
Вид тендерного забезпечення:
Відсутній
Розмір мінімального кроку пониження ціни:
17 191 UAH
Розмір мінімального кроку пониження ціни, %:
1 %
Інформація про предмет закупівлі
Предмет закупівлі
Опис окремої частини або частин предмета закупівлі
150 послуга
Послуги з миття та прибирання автомобілів
ДК 021:2015: 50112300-6 — Послуги з миття автомобілів та подібні послуги
1000 людино-година
Послуги з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових
ДК 021:2015: 50112000-3 — Послуги з ремонту і технічного обслуговування автомобілів
Критерії вибору переможця
Очікувана вартість:
80%
Статус платника ПДВ:
20%
Учасник є платником ПДВ:
20%
Тендерна документація
09.01.2024 16:29
09.01.2024 16:29
09.01.2024 16:29
09.01.2024 16:29
04.01.2024 16:52
04.01.2024 16:52
09.01.2024 16:29
04.01.2024 16:52
28.12.2023 10:45
09.01.2024 16:29
09.01.2024 16:29
28.12.2023 10:45
09.01.2024 16:29
04.01.2024 16:52
28.12.2023 10:45
09.01.2024 16:29
04.01.2024 16:52
28.12.2023 10:45
Запитання до процедури
умови оплати
Дата подання: 31.12.2023 19:12
Дата відповіді: 02.01.2024 14:16
Шановний Замовнику! Вважаємо наведені умови проєкту договору неправомірними, а саме:
5.8. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за послуги здійснюється при отриманні Замовником бюджетного призначення на фінансування цих послуг.
6.4. За прострочення оплати Замовник сплачує за вимогою Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний банківський день прострочення.
Замовник звільняється від будь-якої відповідальності перед Виконавцем у разі зменшення або відсутності фінансування видатків на оплату Послуг.
У разі непропорційного щомісячного розподілу кошторисних показників, зняття та перенесення кошторисних призначень, проведених Головним розпорядником коштів (та/або іншим уповноваженим на те органом), штрафні санкції до Замовника не застосовуються.
За таких умов проекту договору передбачено можливість Замовника не виконувати взяті на себе зобов’язання з оплати наданих послуг та не нести за це відповідальності.
З метою захисту своїх прав на отримання плати за надані послуги просимо внести зміни до тендерної документації та виключити наведені вище умови проекту договору.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою та другою статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із вказаних положень вбачається, що умови оплати (розмір, строки, порядок) встановлюються договором.
Так, в проєкті договору (Додаток 6 до тендерної документації) щодо Закупівлі (далі – проєкт договору) такі умови містяться в розділі 5 (пункти 5.1. – 5.8.). При цьому, в жодному пункті вказаного розділу, зокрема і в пункті 5.8 на який вчинено посилання, відсутні положення, які б надавали замовнику право не виконувати взяті на себе зобов’язання з оплати наданих послуг.
Відтак відповідне твердження не знаходить свого підтвердження.
Що стосується відповідальності замовника за прострочення оплати, то така, як раз таки врегульована першим реченням п. 6.4. проєкту договору та визначає, що за прострочення оплати замовник сплачує за вимогою виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний банківський день прострочення.
В той же час, єдиним виключенням із вказаного обов’язку, яке, відповідно, і може послугувати підставою для звільнення замовника відповідальності перед виконавцем є обставина зменшення або відсутності фінансування видатків на оплату послуг (друге речення п. 6.4. проєкту договору), що є повністю логічним і адекватним до інших умов проєкту договору та обставинам фінансування відповідної закупівлі, адже за змістом пунктів 5.2. та 5.3. проєкту договору оплата послуг здійснюється за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади (тобто не власних коштів замовника) та відбувається на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України за умови та по мірі надходжень відповідних бюджетних асигнувань на даний предмет закупівлі. Платежі за Договором та будь-які бюджетні зобов’язання, пов’язані з Договором, здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, згідно з частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, та відповідних бюджетних асигнувань, згідно з частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
Принагідно звертаємо увагу, що за частиною другою статті 49 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Відтак, відповідні положення узгоджуються як зі змістом норм законодавства так із іншими умовами проекту договору та обставинами фінансування Закупівлі.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою та другою статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із вказаних положень вбачається, що умови оплати (розмір, строки, порядок) встановлюються договором.
Так, в проєкті договору (Додаток 6 до тендерної документації) щодо Закупівлі (далі – проєкт договору) такі умови містяться в розділі 5 (пункти 5.1. – 5.8.). При цьому, в жодному пункті вказаного розділу, зокрема і в пункті 5.8 на який вчинено посилання, відсутні положення, які б надавали замовнику право не виконувати взяті на себе зобов’язання з оплати наданих послуг.
Відтак відповідне твердження не знаходить свого підтвердження.
Що стосується відповідальності замовника за прострочення оплати, то така, як раз таки врегульована першим реченням п. 6.4. проєкту договору та визначає, що за прострочення оплати замовник сплачує за вимогою виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний банківський день прострочення.
В той же час, єдиним виключенням із вказаного обов’язку, яке, відповідно, і може послугувати підставою для звільнення замовника відповідальності перед виконавцем є обставина зменшення або відсутності фінансування видатків на оплату послуг (друге речення п. 6.4. проєкту договору), що є повністю логічним і адекватним до інших умов проєкту договору та обставинам фінансування відповідної закупівлі, адже за змістом пунктів 5.2. та 5.3. проєкту договору оплата послуг здійснюється за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади (тобто не власних коштів замовника) та відбувається на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України за умови та по мірі надходжень відповідних бюджетних асигнувань на даний предмет закупівлі. Платежі за Договором та будь-які бюджетні зобов’язання, пов’язані з Договором, здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, згідно з частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, та відповідних бюджетних асигнувань, згідно з частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
Принагідно звертаємо увагу, що за частиною другою статті 49 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Відтак, відповідні положення узгоджуються як зі змістом норм законодавства так із іншими умовами проекту договору та обставинами фінансування Закупівлі.
проєкт договору
Дата подання: 31.12.2023 19:14
Дата відповіді: 02.01.2024 14:19
Шановний Замовнику! Пункт 9.7. проекту договору передбачає, що Виконавець (за виключенням ФОП, приватного підприємства та інших, що не підпадають під дію Законів України «Про акціонерні товариства» та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») гарантує, що у разі якщо сума Договору на момент укладення чи в процесі його виконання перевищить 50% вартості чистих активів Виконавця на кінець попереднього кварталу (що передує укладенню Договору та/або Додаткової угоди до Договору), Виконавець зобов’язується негайно отримати рішення вищого органу управління про надання згоди на підписання та виконання такого Договору та направити таке рішення за першою вимогою Замовника або на власний розсуд самостійно після отримання рішення вищого органу управління.
Зазначена умова проекту договору не узгоджується з нормами Законів України «Про акціонерні товариства» та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в частині отримання рішення вищого органу управління про надання згоди на виконання такого Договору.
Аргументуйте встановлення такої вимоги в проекті договору з посланням на норми законодавства.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Відповідно до статей 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України, юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків відбувається, зокрема, внаслідок правочинів.
Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Разом з тим, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).
Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що, з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва. При цьому, за загальним правилом, яке витікає із змісту норм статті 241 Цивільного кодексу України, представництво з перевищенням повноважень не породжує властиві представництву наслідки, тобто не створює діями представника права й обов`язки в іншої особи, від імені якої вчинено правочин.
Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Тобто, як вбачається із наведених положень, суб’єкт, внаслідок дій якого, юридична особа набуває прав та (чи) обов’язків за певним правочином, в тому числі і договором, повинен мати на це відповідні повноваження, адже в протилежному випадку, з огляду на положення статей 215 та 203 Цивільного кодексу України відповідний правочин може бути визнаний недійсним.
Відтак, встановлення в проєкті договору (Додаток 6 до тендерної документації) умов щодо погодження правочину із вищим органом управління, в першу чергу, базується на наведених вище положеннях цивільного законодавства та спрямоване на убезпечення замовника він негативних наслідків дій представника виконавця з перевищенням повноважень.
Наявність в договорі таких положень, до речі, також базується на встановленому ст. 627 Цивільного кодексу України принципі «свободи договору».
Разом з тим слід звернути увагу, що норми, які визначають випадки необхідності та порядок отримання від вищого органу управління товариств згоди на вчинення правочину містяться у частині 3, частині 9 статті 106 Закону України «Про акціонерні товариства» та частині 2 статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». При цьому застосування вказаних положень до правовідносин за цим договором не забороняється, а навпаки обумовлене змістом самих положень.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків відбувається, зокрема, внаслідок правочинів.
Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Разом з тим, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).
Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що, з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва. При цьому, за загальним правилом, яке витікає із змісту норм статті 241 Цивільного кодексу України, представництво з перевищенням повноважень не породжує властиві представництву наслідки, тобто не створює діями представника права й обов`язки в іншої особи, від імені якої вчинено правочин.
Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Тобто, як вбачається із наведених положень, суб’єкт, внаслідок дій якого, юридична особа набуває прав та (чи) обов’язків за певним правочином, в тому числі і договором, повинен мати на це відповідні повноваження, адже в протилежному випадку, з огляду на положення статей 215 та 203 Цивільного кодексу України відповідний правочин може бути визнаний недійсним.
Відтак, встановлення в проєкті договору (Додаток 6 до тендерної документації) умов щодо погодження правочину із вищим органом управління, в першу чергу, базується на наведених вище положеннях цивільного законодавства та спрямоване на убезпечення замовника він негативних наслідків дій представника виконавця з перевищенням повноважень.
Наявність в договорі таких положень, до речі, також базується на встановленому ст. 627 Цивільного кодексу України принципі «свободи договору».
Разом з тим слід звернути увагу, що норми, які визначають випадки необхідності та порядок отримання від вищого органу управління товариств згоди на вчинення правочину містяться у частині 3, частині 9 статті 106 Закону України «Про акціонерні товариства» та частині 2 статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». При цьому застосування вказаних положень до правовідносин за цим договором не забороняється, а навпаки обумовлене змістом самих положень.
істотні умови договору
Дата подання: 31.12.2023 19:16
Дата відповіді: 02.01.2024 14:21
Шановний Замовнику! Пункт 11.2. проекту договору не відповідає нормі пункту 19 Особливостей та порушує вимоги абзацу першого частини третьої статті 22 Закону та пункту 28 Особливостей, а саме: умови цього Договору мають однакову зобов’язальну силу для Сторін. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), з урахуванням умов Договору.
Предметом закупівлі є послуги, про що вказано у тендерній документації та оголошенні про проведення відкритих торгів. При цьому в проекті договору, вказані підстави зміни істотних умов договору про закупівлю в разі, якщо предметом закупівель є товар, відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей та для договорів підряду, що укладаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 382 відповідно підпункту 9 пункту 19 Особливостей.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Пунктом 3(7) розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Відповідно до п. 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Як вбачається із вказаних положень, публічні закупівлі здійснюються із урахуванням положень Особливостей.
При цьому юридичну категорію «із урахуванням положень Особливостей» слід розуміти як механізм вибірковості застосування того чи іншого положення Особливостей в залежності від умов, предмету та обставин певної конкретної закупівлі.
Відтак, вчинене в проєкті договору узагальнене посилання на можливість зміни істотних умов договору з підстав, передбачених пунктом 19 Особливостей, свідчить, що така зміна може відбутись виключно на підставі тих підпунктів (їх частин) пункту 19 Особливостей, які стосуються відповідної закупівлі, за умови виникнення фактичних підстав для цього. При цьому підпункти (їх частини) пункту 19 Особливостей, які не стосуються закупівлі не можуть бути застосовані. Конкретний порядок змін істотних умов договору зазначений у проєкті договору.
Відповідно до п. 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Як вбачається із вказаних положень, публічні закупівлі здійснюються із урахуванням положень Особливостей.
При цьому юридичну категорію «із урахуванням положень Особливостей» слід розуміти як механізм вибірковості застосування того чи іншого положення Особливостей в залежності від умов, предмету та обставин певної конкретної закупівлі.
Відтак, вчинене в проєкті договору узагальнене посилання на можливість зміни істотних умов договору з підстав, передбачених пунктом 19 Особливостей, свідчить, що така зміна може відбутись виключно на підставі тих підпунктів (їх частин) пункту 19 Особливостей, які стосуються відповідної закупівлі, за умови виникнення фактичних підстав для цього. При цьому підпункти (їх частини) пункту 19 Особливостей, які не стосуються закупівлі не можуть бути застосовані. Конкретний порядок змін істотних умов договору зазначений у проєкті договору.
мова документів пропозиції
Дата подання: 05.01.2024 17:33
Дата відповіді: 08.01.2024 16:00
Шановний Замовнику! Відповідно до оголошення: документи, які не готуються учасником та представлені в складі тендерної пропозиції, можуть бути надані як українською, так і російською мовами.
Чому під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Замовником встановлено право надання учасником документів російською мовою?
відповідь:
Шановний Учаснику! Згідно з положеннями п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються такі відомості як мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції. Тобто Закон України «Про публічні закупівлі» визначає, що тендерні пропозиції можуть бути вчинені не лише однією мовою.
В той же час, опублікована тендерна документація в п. 7 р. 1 містить вказівку, що тендерна пропозиція та всі документи, що мають відношення до неї та підготовлені безпосередньо учасником, повинні бути складені виключно українською мовою.
Вказане безумовно відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Разом з тим слід звернути увагу, що не всі документи, які входять до складу пропозиції учасника, готуються ним самостійно. Наприклад, довідки, сертифікати, минулі чи діючі договори, тощо на підтвердження певних обставин, можуть бути видані учаснику іншими суб’єктами.
При цьому слід враховувати, що в м. Харків за рішенням органу місцевого самоврядування з 2012 по 2021 роки російська мова мала статус регіональної, а тому певні документи в учасника можуть датуватися вказаним періодом і бути виготовлені саме такою мовою.
Більш того, слід враховувати, що учасником можуть подаватись і інші документи, не тільки ті, що визначено обов’язковими відповідно до вимог тендерної документації, які також можуть датуватись вказаним часом та бути виготовленими іншою мовою.
В той же час, одним із принципів здійснення публічних закупівель, відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» є недискримінація учасників закупівель та рівне ставлення до них. Замовники мають забезпечити вільний доступ для всіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі». Це означає, що участь у процедурах закупівель беруть на рівних умовах учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм, як резиденти України, так і нерезиденти, тобто замовники встановлюють однакові вимоги для всіх учасників незалежно від країни походження (реєстрації) учасника.
Тому, з метою недопущення дискримінації учасників, замовник у тендерній документації і передбачив, що українською мовою мають бути подані тільки документи, які безпосередньо готуються учасником.
В той же час, опублікована тендерна документація в п. 7 р. 1 містить вказівку, що тендерна пропозиція та всі документи, що мають відношення до неї та підготовлені безпосередньо учасником, повинні бути складені виключно українською мовою.
Вказане безумовно відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Разом з тим слід звернути увагу, що не всі документи, які входять до складу пропозиції учасника, готуються ним самостійно. Наприклад, довідки, сертифікати, минулі чи діючі договори, тощо на підтвердження певних обставин, можуть бути видані учаснику іншими суб’єктами.
При цьому слід враховувати, що в м. Харків за рішенням органу місцевого самоврядування з 2012 по 2021 роки російська мова мала статус регіональної, а тому певні документи в учасника можуть датуватися вказаним періодом і бути виготовлені саме такою мовою.
Більш того, слід враховувати, що учасником можуть подаватись і інші документи, не тільки ті, що визначено обов’язковими відповідно до вимог тендерної документації, які також можуть датуватись вказаним часом та бути виготовленими іншою мовою.
В той же час, одним із принципів здійснення публічних закупівель, відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» є недискримінація учасників закупівель та рівне ставлення до них. Замовники мають забезпечити вільний доступ для всіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі». Це означає, що участь у процедурах закупівель беруть на рівних умовах учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм, як резиденти України, так і нерезиденти, тобто замовники встановлюють однакові вимоги для всіх учасників незалежно від країни походження (реєстрації) учасника.
Тому, з метою недопущення дискримінації учасників, замовник у тендерній документації і передбачив, що українською мовою мають бути подані тільки документи, які безпосередньо готуються учасником.
порядок здійснення розрахунків
Дата подання: 10.01.2024 12:52
Дата відповіді: 12.01.2024 11:05
Шановний Замовнику! Наявні невідповідності між інформацією, зазначеною в оголошенні, та тендерною документацією в частині умов оплати договору (порядок здійснення розрахунків). Умови тендеру повинні узгоджуватись між собою. Тобто в тендерній документації не повинно бути невідповідностей, які можуть призвести до неможливості виконання їх учасником або виконання неналежним чином, що призведе до відхилення такого учасника. Також за неузгоджених умов закупівлі надалі можливе неналежне виконання умов договору, адже, беручи до уваги приписи пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не
повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Згідно з пунктом 54 Особливостей, замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів. Таким чином, Особливості надають змогу вносити зміни до оголошення лише в частині кінцевого строку подання пропозицій. Крім цього, Закон України «Про публічні закупівлі» взагалі не містить норм щодо внесення змін до оголошення. Варто зауважити, що наявні приклади моніторингів ДАСУ, у яких внесення змін до оголошення (в частині, що не стосується строку подання тендерних пропозицій) визнається порушенням.
умови договору
Дата подання: 10.01.2024 14:38
Дата відповіді: 12.01.2024 11:14
Шановний Замовнику! Ваша відповідь щодо звернення в частині неправомірності встановлення в п.6.4 проекту договору умови про те, що Замовник звільняється від будь-якої відповідальності перед Виконавцем у разі зменшення або відсутності фінансування видатків на оплату Послуг не обґрунтована законодавчо. Статті 23, 48, 49 Бюджетного кодексу України не
містять норм що звільняють Замовника від будь-якої відповідальності перед Виконавцем у разі зменшення або відсутності фінансування видатків на оплату Послуг.
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Згідно з ч. 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України, встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Тобто, умови договору визначаються безпосередньо його сторонами, при цьому, відповідні умови мають базуватись, поміж іншого, на критеріях розумності і справедливості.
Виходячи із вказаного, слід зауважити, що пунктами 5.2. та 5.3. проєкту договору передбачено, що оплата послуг здійснюється за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади (тобто не власних коштів) та відбувається на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України за умови та по мірі надходжень відповідних бюджетних асигнувань на даний предмет закупівлі. Платежі за Договором та будь-які бюджетні зобов’язання, пов’язані з Договором, здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, згідно з частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, та відповідних бюджетних асигнувань, згідно з частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
Відтак, можливість оплати за договором прямо залежить від наявності та достатності відповідних бюджетних асигнувань для замовника з боку Харківської міської територіальної громади, а тому справедливим та розумним є те, що замовник не повинен нести підвищені фінансові ризики в ситуаціях, які ні прямо ні опосередковано від нього не залежать, оскільки, в питанні оплати закладені не лише господарські правовідносини, а і бюджетні.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України, встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Тобто, умови договору визначаються безпосередньо його сторонами, при цьому, відповідні умови мають базуватись, поміж іншого, на критеріях розумності і справедливості.
Виходячи із вказаного, слід зауважити, що пунктами 5.2. та 5.3. проєкту договору передбачено, що оплата послуг здійснюється за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади (тобто не власних коштів) та відбувається на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України за умови та по мірі надходжень відповідних бюджетних асигнувань на даний предмет закупівлі. Платежі за Договором та будь-які бюджетні зобов’язання, пов’язані з Договором, здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, згідно з частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, та відповідних бюджетних асигнувань, згідно з частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
Відтак, можливість оплати за договором прямо залежить від наявності та достатності відповідних бюджетних асигнувань для замовника з боку Харківської міської територіальної громади, а тому справедливим та розумним є те, що замовник не повинен нести підвищені фінансові ризики в ситуаціях, які ні прямо ні опосередковано від нього не залежать, оскільки, в питанні оплати закладені не лише господарські правовідносини, а і бюджетні.
проєкт договору
Дата подання: 10.01.2024 15:56
Дата відповіді: 12.01.2024 11:16
Шановний Замовнику, щодо пункту 9.7. проекту договору поясність вказану умову проекту договору у зв’язку з тим, що згідно пункту 3 розділу 6 тендерної документації Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю надає відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. Яким чином на виконання Виконавцем зобов’язань за
договором впливає та обставина що сума Договору в процесі його виконання перевищить 50% вартості чистих активів Виконавця на кінець попереднього кварталу і чому Виконавець повинен негайно отримати рішення вищого органу управління про надання згоди на виконання такого Договору?
Розгорнути
Згорнути
відповідь:
Замовник є суб’єктом господарювання, який здійснює свою діяльність на основі комунального майна, яке передане йому в господарське відання, а тому будь-які правочини, які вчиняє замовник, так чи інакше несуть вплив на цілісність, збереженість, ввіреного майна, що покладає на нього обов’язок вжиття підвищених заходів задля його збереження або відновлення.
Так, в процесі виконання договору замовником буде передаватися виконавцю комунальне майно над яким останній буде виконувати дії, що є предметом договору, а тому замовник повинен мати стійку впевненість в тому, що майно або його вартість (зокрема у випадках передбачених положенням п. 6.6 проєкту договору) повернуться замовнику.
Вказане породжує необхідність створення безпекових етапів під час виконання договору на яких замовник зможе розуміти майнову спроможність виконавця.
При цьому, слід враховувати, що положення чинного законодавства, зокрема і положення Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» оперують поняттям значного правочину, який потребує погодження вищим органом управління, при цьому оцінка такої «значимості» здійснюється через призму співвідношення активів суб’єкта господарювання до вартості конкретного правочину. Тобто, законодавчо закладено необхідність постійно здійснювати співвідношення активу суб’єкта господарювання до вчинюваного ним правочину, щоб не допустити порушення ні прав власників такого суб’єкта господарювання ні учасників правочину.
Відтак, встановлення в проекті договору умов щодо погодження правочину із вищим органом управління спрямоване на убезпечення замовника та комунального майна він негативних наслідків дій або стану виконавця.
Так, в процесі виконання договору замовником буде передаватися виконавцю комунальне майно над яким останній буде виконувати дії, що є предметом договору, а тому замовник повинен мати стійку впевненість в тому, що майно або його вартість (зокрема у випадках передбачених положенням п. 6.6 проєкту договору) повернуться замовнику.
Вказане породжує необхідність створення безпекових етапів під час виконання договору на яких замовник зможе розуміти майнову спроможність виконавця.
При цьому, слід враховувати, що положення чинного законодавства, зокрема і положення Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» оперують поняттям значного правочину, який потребує погодження вищим органом управління, при цьому оцінка такої «значимості» здійснюється через призму співвідношення активів суб’єкта господарювання до вартості конкретного правочину. Тобто, законодавчо закладено необхідність постійно здійснювати співвідношення активу суб’єкта господарювання до вчинюваного ним правочину, щоб не допустити порушення ні прав власників такого суб’єкта господарювання ні учасників правочину.
Відтак, встановлення в проекті договору умов щодо погодження правочину із вищим органом управління спрямоване на убезпечення замовника та комунального майна він негативних наслідків дій або стану виконавця.
Аукціон
Реєстр пропозицій
Дата і час розкриття: 15.01.2024 13:05
| Учасник | Первинна пропозиція | Остаточна пропозиція | Коефіцієнт | Приведена вартість | Документи |
|---|---|---|---|---|---|
|
ФОП "Третяк Вячеслав Олександрович"
Пошук по цьому учаснику
|
1 600 000 UAH з ПДВ | 1 600 000 UAH з ПДВ | 1.25 | 1 280 000 | Документи |
|
ФОП ОРЛОВ ДЕНИС АЛЬБЕРТОВИЧ
Пошук по цьому учаснику
|
1 490 000 UAH з ПДВ | 1 000 000 UAH з ПДВ | 1 | 1 000 000 | Документи |
|
ТОВ "БЕЛКОМ"
Пошук по цьому учаснику
|
1 594 211.76 UAH з ПДВ | 1 249 998.75 UAH з ПДВ | 1.25 | 999 999 | Документи |
Отримані пропозиції
| Учасник | Рішення | Пропозиція | Опубліковано |
|---|---|---|---|
|
ТОВ "БЕЛКОМ" #25612017
Пошук по цьому переможцю
|
Переможець | 1 249 998.75 UAH з ПДВ | 16.01.2024 14:15 |
Переможець
Дата і час публікації: 16.01.2024 14:15
| Учасник | Пропозиція | Документи |
ТОВ "БЕЛКОМ"
Пошук по цьому переможцю
|
1 249 998.75 UAH з ПДВ | Документи |
|---|
Укладений договір
Строк дії 25.01.2024 00:00 - 31.12.2024 00:00
Номер ТО-1-24
| Контракт | Статус | Сума | Опубліковано | Укладений |
|---|---|---|---|---|
| Договір -ТО-1-24 від 25.01.2024.pdf | Укладений |
1 249 998.75
|
25.01.2024 16:43
|
25.01.2024
|
| sign.p7s | Укладений |
25.01.2024 16:44
|
Зміни до договору
priceReductionWithoutQuantity 26.01.2024 10:47
| Опис змін: | Керуючись підпунктом 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, (далі – Особливості») «погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг)», згідно з пунктом 3.4. Розділу 3 Договору, частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України, частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України, Сторони погодили: Викласти п. 3.1. Розділу 3 Договору в наступній редакції: «Загальна вартість Договору становить – 1 249 998,25 (один мільйон двісті сорок дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім гривень 25 коп.) в тому числі ПДВ 20% - 208 333,04 грн за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади (за наявності фінансування) або за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності Замовника (за відсутності бюджетного фінансування). Загальна вартість Договору складається із суми всіх підписаних Сторонами Актів наданих послуг за Договором, та не повинна перевищувати суму, визначену в абзаці першому цього пункту.». Додаток № 1 до Договору викласти в новій редакції, що додається до цієї Додаткової угоди. |
| Номер договору: | 1 |
| Контракт: |
