Багатофункціональний пристрій

Чинним законодавством України, яке регулює порядок проведення публічних закупівель встановлений вичерпний перелік способів забезпечення виконання договору про закупівлю (банківська, страхова гарантія та гарантія фінансових установ), до яких лист/інший документ не належить. До того ж на сьогодні не передбачено жодних обмежень щодо вільного обігу предмету закупівлі та обов’язку компанії-виробника товару (або його офіційного дистриб’ютора) при кожному продажу товару видавати лист або будь який інший документ, що інформує про гарантії і якість товару. Крім того, виробники (офіційні дистриб’ютори), не практикують видачу декількох таких документів, оскільки в них надається гарантія якості товару, що продається. Наявність листа/іншого документу від виробника або офіційного дистриб’ютора щодо гарантії та якості товару не зобов’язує постачальника передавати у власність товар саме того виробника, який видав відповідний документ, а отже не може вберегти від закупівлі фальсифікатів, а звідси слідує, що вимога таких документів, є безпідставною, так як не має жодної юридичної сили у відносинах між замовником та постачальником. Крім того, більш дієвим способом попередження постачання фальсифікатів є вимога надання у складі пропозиції видаткових та податкових накладних з кодом товару по УКТ ЗЕД, адже за допомогою зазначеного коду можна визначити митні економічні операції, що проводилися щодо товару, прослідкувати походження товару та порядок здійснення поставки. Діюче законодавство України передбачає здійснення підприємницької діяльності з підтриманням економічної конкуренції, а саме – змаганням між суб’єктами господарювання з метою здобуття переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, та окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Вимога ж надати «Лист від виробника або його представництва на території України, з підтвердженням того, що товар є оригінальним, відповідає вимогам нормативних актів України та буде мати гарантійні зобов’язання виробника» ставить учасників торгів у залежність від взаємовідносин з виробником чи офіційним дистриб’ютором, тобто є дискримінацією. Відсутність таких листів ніяким чином не впливає й на якісні, та функціональні характеристики товару, який на законних підставах перебуває у особи, що пропонуватиме його на торгах. Отже, вимога подачі разом з тендерною пропозицією «Листа від виробника або його представництва на території України, з підтвердженням того, що товар є оригінальним, відповідає вимогам нормативних актів України та буде мати гарантійні зобов’язання виробника» є способом зменшення кола учасників, які відповідали б кваліфікаційним критеріям та мали змогу взяти участь у торгах, що є проявом дискримінації та обмеженням конкуренції.

Під час укладення будь-якого договору, та здійснення господарської діяльності учасниками правовідносин, зокрема державними Замовниками та потенційними учасниками або переможцями відповідних закупівель, обов’язковим для всіх є дотримання чинного законодавства. За своїм визначенням, Закон — це нормативно-правовий акт, встановлений законодавчим органом загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. Іншими словaми, нормaтивно-прaвовий aкт — це документ, прийнятий у визнaченому порядку компетентним оргaном публічної влaди, у якому містяться норми прaвa. У прaвовій системі Укрaїни нормaтивно-прaвовий aкт є основним джерелом прaвa. Слід зазначити, що зобов’язання за договором, укладеним за результатами закупівлі, виникають одне перед одним, а саме між Замовником і Учасником. Зобов’язання щодо постачання товару, що закуповується, покладається саме на учасника-переможця, з яким буде укладено відповідний договір. Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Таким чином, законодавством не передбачено можливості укладення договору між замовником та учасником-переможцем, який створить обов’язок для третьої особи (виробника або офіційного дистриб’ютора) без зазначення її як сторони договору. Таким чином, у випадку, якщо виробник або офіційний дистриб’ютор з яким, учасник зобов’язаний мати партнерський договір відмовиться від своїх гарантій, які зазначені в авторизаційному листі щодо постачання або якості товару, замовник буде позбавлений правових підстав для звернення до такого виробника або офіційного дистриб’ютора з позовом – тобто буде позбавлений можливості захистити свої права в судовому порядку. В той же час, положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено можливості укладення тристороннього чи багатостороннього договору, сторонами якого, крім замовника та учасника-переможця були б треті особи. Отже, з вищевказаного вбачається, що замовник за наслідками процедури закупівлі, проведеної відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі», не може укласти договір, який створить обов’язки для третіх осіб (виробник або офіційний дистриб’ютор). У зв’язку з цим замовник не матиме права вимоги від виробника або його офіційного дистриб’ютора виконання умов договору. До того ж, на момент звернення, партнерській договір між виробником або його офіційним дистриб’ютором та Учасником вже може бути розірваним. Принагідно звертаємо увагу, Документи, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином вимагаємо скасувати вимогу про надання так званого «авторизаційного листа», адже доведено, що такий лист не має юридичної сили та не несе зобов’язань перед замовником. Частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічних закупівель" передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник не має права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до Учасників.
Також, предмет закупівлі за законодавством України, не є об’єктом спеціалізованого державного регулювання та відносно нього не встановлені будь-які обмеження щодо кола осіб, які мають права здійснювати їх продаж. Норми ГКУ, Закону України «Про підприємництво», Закону України «Про публічні закупівлі», ані норми інших Законів України, що регулюють господарську діяльність підприємницва не містять положення стосовно того, що оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням може здійнюватися лише з дозволу виробника товару, або його офіційного представника в країні та при пред’явленні «листа від виробника».
12 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон №202-ІХ , про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів. через митний кордон України, який має на меті наблизити митне законодавство України до стандартів та практики Європейського Союзу. Це є одним з обов’язків України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. За даним Законом в нашій країні законодавчо визнається міжнародний принцип вичерпання прав, якого де-факто дотримувалися і до введення даного закону, і який означає, що правом на реалізацію продуктів має будь-хто, хто офіційно придбав легальний товар. Цим Законом підтверджується можливість ввезення оригінальної продукції і товарів офіційної торгової марки на територію держави не лише самим виробником, або його офіційним дистриб'ютором, а будь ким, хто здійснює легальне ввезення товару в країну.

Стаття 19. Конституції України проголошує: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У ст. 15 Закону України № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», — Редакції від 13.02.2020 року зазначено: не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, … …визначаються антиконкурентними узгодженими діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, згідно п.3. ч. 2 ст 6. антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: розподілу ринків чи джерел постачання за колом продавців, що відповідно ст 50. є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Просимо Замовника не створювати умови не рівної конкуренції та проводити заходи на протидію корупції, а не на її розповсюдження, коли в закупівлі можуть прийняти участь обмежене коло учасників, які мають домовленості або з Замовником або з виробником чи офіційним дистриб’ютором.


Дискримінаційні вимоги - це пряме порушення роз'яснення Мінекономіки № 3323-04/50213-06 від 19.07.2022, та як наслідок звуження потенційного кола постачальників. Дискримінаційна вимога, на меті якої зовсім не відбір надійного постачальника, а корупційна складова, адже так званий лист видається лише одному учаснику. Таким чином саме ЗАМОВНИК – обмежує конкуренцію та сприяє зростання корупції. В той же час офіційність товару можна перевірити передавши його серійні номери до представництва.
Головне – істотні умови договору передбачають відповідальність постачальника за неякісний товар. Таким чином Замовник автоматично захищений від постачання неякісного товару тощо. Тож усі припущення про те, що так званий лист – це про надійного учасника – суб’єктивна думка замовника, який намагається обрати «надійного учасника» для себе. Тож це й розповсюдження корупційних схем!
Нікчемність так званого листа – доведена в попередній скарзі, обґрунтована ЗАКОНОМ, а не припущеннями. ,