Фраза “А тепер здаємо гроші на штори” свого часу стала окремим мемом в спільноті українських батьків школярів. Ще декілька років тому мало які батьківські збори на початку нового навчального року обходилися без цього заклику вчителя. І чомусь з усіх видів допомоги школі — ремонт класу, нові шафки, принтер і так далі — штори впевнено тримали пальму лідерства, бо потрібні були всім і чомусь мало не щороку.
“Зараз я вже просто ігнорую ту групу активних батьків, які завжди придумують якісь закупи, посилаючись на прохання школи. Втомилася і не бачу сенсу. Але в початковій школі ми всі вправно здавали і на дрібні меблі, і на господарчі товари. Штори, наприклад, купували аж двічі за перші чотири роки”, — розказує мама київської школярки Ольга.
Куди зникають попередні штори? Це питання багато років задавали собі батьки з навчальних закладів різних куточків України. “Діти зіпсували”, “чистка дорожча за нові”, “попередній клас купував за свої гроші і забрав, переходячи в інший кабінет”, “треба оновити, хіба ви не хочете своїм дітям затишку” — такі типові приводи називали батькам, яких ми питали.
“Я не хотіла сперечатися за ті штори і питати, навіщо нам нові через два роки. Точно знаю, що перші були білі тюлеві і нові стали такі ж самі, тільки з якимось драпіруванням”, — згадує з посмішкою Ольга.
Однак штори, як і інші необхідні для забезпечення навчального процесу товари, мають купувати і купують за бюджетні кошти. Лише за останні два роки на штори, портьєри, жалюзі, ролети і тюлі для шкіл і дитячих садків витратили майже 40 млн грн. У 2020 їх закуповували активніше:тоді на це пішло 24,5 млн грн. Цьогоріч за 9 місяців на таку потребу встигли витратити 14,5 млн грн.
Найбільше шторами закупилися в Київській області — на 7 млн грн. Друге місце посіла Львівщина — тут їх придбали на 3,7 млн грн. Третю позицію з витратами 3,2 млн грн на штори розділили між собою Сумська та Харківська області. А ось Чернівеччина, порівняно з ними, пасе задніх: тут за два роки за штори заплатили трохи більше 170 тис. грн.
Чи є серед цих закупівель ваша школа, можна перевірити в таблиці. І навіть якщо вам не вдалося знайти там свій заклад освіти, радимо все ж перевірити закупівлі самої школи або департаменту, управління чи відділу освіти, якому вона підпорядкована, на онлайн-мапі закупівель шкіл чи DOZORRO.
Дивитися, що придбала ваша школа, корисно, щоб розуміти, які її потреби і так уже профінансували. Адже попри те, що комунальні школи й садочки утримують коштом місцевих бюджетів, побори з батьків — досі не рідкість. Ще декілька років тому збором грошей на шкільні потреби часто займалися самі вчителі. Однак Міністерство освіти і науки роз’яснювало, що вони не мають права такого робити. Зокрема, в 2018 та 2020 роках розіслало освітянам листи, у яких підкреслювало безоплатність здобуття шкільної освіти та те, що будь-які форми тиску на батьків щодо сплати коштів чи придбання будь-чого – незаконні.
Проте подекуди гроші збирають не самі вчителі та адміністрація закладів освіти, а самі батьки — точніше, їхні комітети. І притягнути їх до відповідальності через примусові побори практично неможливо, адже юридично вони не мають ніякого стосунку до фінансових справ школи чи дитсадка. Найбільш ефективно це працює з першачками і в початковій школі — коли діти ще сидять в одному класі. Тоді батьки прагнуть зробити цю кімнату максимально комфортною. І питання, скільки ж на школу витратило районне управління освіти та що саме замовляв на рік директор закладу, на початку навчання ще не виникає.
Схожий алгоритм був і в киянки Наталки, якій вдалося влаштувати дитину в комунальний дитсадок на перенаселених Осокорках. “Садочок хоча й зовсім новий, його здали в експлуатацію разом з нашим мікрорайоном, але закупівлю декору і облаштування в групи максимально перекладали на батьків. Хоча, якщо чесно, зараз мені вже складно зрозуміти, це дійсно були важливі потреби для групи чи просто батькам хотілося зробити все якнайкраще — на їхній погляд” — згадує молода мама. “Перші потреби — ті cамі штори, коврик, щось в групу з дрібних меблів — нам точно казали вихователі. Але зараз, коли ми в цій групі вже третій рік, а батьківський комітет все придумує нові витрати (останньою була кліматична техніка), я вже впевненіше кажу в групі батьків, що з мене досить і не здаю гроші” — зізнається Наталка.
Якщо ви самі вирішили допомогти школі чи дитсадку, один із захищених способів це зробити – перерахувати кошти на казначейський рахунок освітнього закладу. Такі самі рахунки має і місцеве управління чи департамент освіти. Ви можете вказати цільове призначення грошей: наприклад, що перераховуєте їх для ремонту кабінету чи закупівлі обладнання. Далі ці кошти витрачають так само, як і бюджетні. Тобто всі закупівлі за них будуть проводити через Prozorro.
Що ще можна зробити, щоб допомогти школі зручним для себе способом, а також як посприяти виділенню коштів на шкільні потреби, ми описали у спеціальному посібнику для батьків. Тут є інструкції і про те, як правильно оформлювати батьківські внески, і про те, як писати запити до адміністрації школи чи управління освіти. Ці пояснення допоможуть вам дізнатися, на що кошти вже виділяли, і повідомити про потребу профінансувати щось ще.
“Я не думала, що в 2020 році, після всіх реформ, я знову буду здавати на потреби класу. Але моя друга дитина пішла в перший клас і все пішло знайомою стежиною — і те, і те купи. Ну хіба з питанням штор цього разу було креативніше — старі штори ще висіли, але вчитель пояснила, що заважає сонце і для дітей були б краще жалюзі,” — розказує Тетяна з Києва. —“Жалюзі так жалюзі, подумала я. Здала. Але після першого кола придбань стала робити запити на публічну інформацію на наше РУО і вже сама дивитися, скільки грошей на рік виділяли на нашу школу і чи точно не було в кошторисах витрат штор і шафок, які ми купуємо”.
