Підвали, паркінги, підземні переходи — для захисту від російських обстрілів адаптовують найрізноманітніші приміщення. І в деяких населених пунктах уже почали встановлювати модульні укриття. Наприклад, бетонні сховки біля зупинок транспорту. Їх оперативно складають з уже готових частин, можуть частково чи повністю закопувати під землю, або ж встановлювати нагорі. Ми подивилися, як місцева влада облаштовує такі укриття.

Де купують найбільше

За допомогою аналітичного модуля ProBI Prozorro ми вивантажили всі закупівлі модульних укриттів, а потім перевірили дані вручну. Одразу зауважимо — до загальної статистики не увійшли укриття, які встановлюють за кошти бізнесу чи в межах благодійної допомоги.

Загалом на кінець літа сума контрактів на такі споруди на Prozorro становила 873 млн грн. 57% — частка вартості закупівель, які оголосили конкурентно. Однак на 8 із 10 таких лотів приходив лише один учасник, якого й визнавали переможцем. Тому реальної конкуренції на таких закупівлях майже немає.

Найбільше закупили в Дніпропетровській області — на 162 млн грн, Донецькій — 152 млн грн, Херсонській — 103 млн грн, Полтавській — 71 млн грн, та Київській — 65 млн грн.  Здебільшого це різні залізобетонні конструкції, але зустрічалися і укриття на базі морських контейнерів.

На Дніпропетровщині найбільше витрат припадає власне на Дніпро —  53 млн грн. Там мобільні укриття встановлюють з листопада 2022-го — перше з’явилося біля зупинки громадського транспорту на проспекті Богдана Хмельницького. Загалом Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради придбав:

• 43 мобільних укриття на 20 осіб кожне по 647 тис. грн;
• 35 модульних споруд на 43 осіб кожна по 671 тис. грн;
• модульне сховище на 79 осіб за 1,5 млн грн.

На Донеччині найбільші договори на модульні укриття підписали в Краматорську — на 32 млн грн. Там замовили 19 сховищ на 20 осіб по 912 тис. грн, 3 сховища на 100 осіб по 2,4 млн грн та ще 5 штук — на 60 осіб по 1,5 млн грн. На початок серпня в місті вже працювали 16 захисних споруд, зокрема одне велике сховище встановили на залізничному вокзалі у Краматорську.

Також великі контракти в області підписали у Слов’янську — на 23,5 млн грн, Костянтинівці — 14,3 млн грн, та Кураховому — 10,8 млн грн.

На Херсонщині  найбільше витрат припадає на обласний центр — орієнтовно 86 млн грн. Також це поки найбільші замовлення з усіх міст. Від березня 2023 року у Херсоні закупили 164 мобільних укриття, наземних та підземних.

Облаштування мобільних укриттів анонсували й у Києві. Після трагічної смерті людей під час обстрілу у ніч проти 1-го червня, міська влада заявила, що найближчим часом для столиці придбають 200-250 модульних бетонних укриттів. На це планували виділити 300 млн грн. Але далі справа так і не пішла.

У чому проблема

У Києві паузу в реалізації проєкту пояснили тим, що в чинному законодавстві не визначено поняття модульних укриттів. За словами заступника міського голови — секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, проблема модульних укриттів впирається в Державні будівельні норми щодо укриттів цивільного захисту. «Ми мали б радіти появі ДСТУ щодо швидкоспоруджуваних об’єктів цивільного захисту, але насправді мобільні укриття цим вимогам не відповідають. Цікава ситуація виникає: вся та краса, що розкидана нині по населених пунктах вздовж лінії фронту, по факту укриттями не є», — каже Володимир Бондаренко. Він наголошував на проблемі відповідальності посадових осіб за встановлення таких об’єктів, віднесення їх до захисних споруд цивільного захисту, про використання бюджетних коштів, й до процедури будівництва та встановлення.

Частково вимоги до швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту визначені в  ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди». Однак ці норми діють до кінця жовтня 2023 року — далі вступають у дію ДБН В.2.2-5:2023. І вже в них жодного визначення таких споруд немає. ДСТУ, про який згадував Бондаренко — це ДСТУ 9195:2022 «Швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту модульного типу. Основні положення», яке почало діяти з березня 2023 року. Цей державний стандарт можна використовувати добровільно.

Директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віктор Вітовецький повідомляв, що робоча група, яка працює над змінами у ДБН щодо укриттів, наразі на фінішній прямій. І наголошував, що модульні укриття актуальні у прикордонних та прифронтових районах, де обстріли часті й дуже швидкі. У тилових та більш віддалених районах доцільне будівництво укриттів. Імовірно, йшлося про ті модульні сховища, які встановлюють в публічних місцях на землі, а не які закопують у землю, приміром, біля освітніх закладів.

Ми звернулися до ДСНС із питаннями, зокрема щодо вимог до модульних укриттів та того, чи можна їх зараховувати  швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту. Однак на момент публікації матеріалу ще не отримали відповідь.

Хто постачає такі укриття

За нашими підрахунками, найбільшу суму укладених контрактів на постачання модульних укриттів отримало ТОВ «Завод залізобетонних виробів “Дорожні та енергетичні конструкції”»  — 169 млн грн. Це приблизно п’ята частина всіх замовлень. Фірма постачала укриття практично в усіх регіонах, де їх замовляли.

Підприємство створене в 2019 році у Києві, основний вид діяльності — виготовлення виробів із бетону для будівництва. У публічних закупівлях компанія бере участь із 2021 року. Загальна сума державних підрядів складає 282 млн грн, із яких 216 млн грн припадає на 2023 рік.

На другому місці дніпровське ТОВ «Балівський завод Залізобетонних конструкцій», який уклав контрактів майже на 86 млн грн. Фірма постачала модульні укриття в Дніпропетровську (43 млн грн), Донецьку (19 млн грн), Полтавську (7 млн грн). ТОВ «БЗ ЗБК» зареєстроване в Дніпрі у 2013 році. Згідно з даними YouControl, власниками фірми є Віктор Шинкевич (61%) та Ігор Вакалюк (39%).

Віктор Шинкевич був депутатом Дніпропетровської обласної ради 7 скликання. Він володіє групою компаній у сфері будівництва й нерухомості, зокрема, ТОВ «Буд Індустрія», ТОВ «Балівська будівельна компанія», ТОВ «Дніпрожилсервіс».

На третьому місці ТОВ «АКАМ» — 67 млн грн.  Згідно з даними YouControl, ця компанія належить до торгівельно-виробничої корпорації «Алеф», яка контролює різнопрофільні підприємства: виробництво споживчих товарів та імпорт готової продукції; девелопмент; аграрний бізнес; виробництво медичних виробів, будівельних матеріалів і безшовних труб.  Ключовими особами корпорації є Віленський Станіслав — заступник голови ради директорів, та Вадим Єрмолаєв — голова ради директорів корпорації «Алеф».

До лідерів потрапляє і ТОВ «Хоббіт хаус» — 56 млн грн. Підприємство працювало здебільшого на заході, півдні та в центрі України. Фірма створена в квітні 2022 року, зареєстрована в Києві, а власником і директором значиться Левковська Ілона. Підприємство виготовляє укриття, схожі на будинок хоббіта.

На п’ятому місці ТОВ «Сучасні Бетонні Рішення», яке уклало контрактів на 51,2 млн грн.  Підприємство засноване в 2019 році,  власником значиться киянин Максим Ткаченко.

Порівнювати вартість укриттів дуже важко, бо в кожного виробника свої характеристики  і комплектація сховищ, різні умови їхнього виготовлення та перевірки, а в кожної закупівлі — свої умови доставки.

Чи працюють модульні укриття

За технічними характеристиками модульні укриття мають захищати від уламків та вибухової хвилі. Хоча проти прямого влучання вони не встоять. Через те, що зараз немає чітких вимог до укриттів, виробники роблять їх на свій розсуд. Хтось добровільно тестує конструкції, хтось покладається лише на планові технічні якості.

Відгуків про те, наскільки ефективний такий спосіб захисту в Україні, і чи люди його справді використовують, ми поки не знайшли. Не факт, що такі показники наразі відстежують і фіксують. Особливо в прифронтових населених пунктах, які обстрілюють щодня.

Як і всі інші місця захисту, мобільні укриття потрібно утримувати, щоб ними можна було користуватися. Так, у Тернополі місцева влада вже почала стикатися з проблемами, коли споруд намагаються використати для розпиття спиртного чи в якості вбиральні. Схожа ситуація виникала також щонайменше в Нікополі та Дніпрі.

Модульні укриття можуть стати хорошим рішенням для ситуацій, коли поруч немає підходящого приміщення під сховище, або воно потрібно дуже близько до місця скупчення людей. Але поки їх встановлення подекуди нагадує вираз «хто в ліс, хто по дрова». Не вистачає чіткого регулювання та стандартів, рекомендацій, які типи захисту й де будуть найкращими. Та й загалом поки залишається відкритими питанням, чи вважаються такі споруди укриттями.

Публікацію підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» для Дзеркала Тижня.