Ціни на природний газ змінюються не щороку, а ледь не щодня. Порадимо, як замовнику не прогадати і закупити газ за адекватною ціною у надійного постачальника. Цей матеріал опублікований в серпневому номері журналу "Держзакупівлі" з дозволу редакції.

У кого вигідніше купувати газ? Це запитання хвилює практично усіх замовників. Щоб відповісти на нього, ми проаналізували 464 договори на постачання природного газу та 2146 додаткових угод до них. Очікувана вартість у цих закупівлях становила щонайменше 1 млн грн.

Модуль аналітики ProZorro не може сформувати інформацію про нові ціни, встановлені через додаткові угоди. Тож, щоб побачити дійсну картину, ми вдалися до графіка. Межами на ньому встановлені криві, які показують:

• зміни вартості природного газу на німецькому хабі NCG до кордону України — суцільна зелена лінія. Саме його показник рекомендує брати за основу Мінекономрозвитку;
• зміни цін НАК «Нафтогаз України» на природний газ для промисловості за умови оплати протягом або після періоду постачання — пунктирна червона лінія.

Ціни позначили точками:

• зеленими — у договорах на час підписання;
• синіми – у додаткових угодах.

Такий аналітичний підхід показав, що деякі постачальники завищували ціни на природний газ. Та було досить і таких, хто суттєво занижував ціну, а значить, укладав договори за демпінговими цінами.

Для повного розуміння ситуації потрібно було виявити закономірності. Для цього усі отримані дані ми структурували. У результаті всіх постачальників ми розділили на дві групи — залежно від того, як вони піднімали ціни протягом 2018 року.

Якщо підписали договір за цінами, вищими за ціну Нафтогазу

До 1-ї групи належать переважно обл- та міськгаззбути. Вони протягом 2018 року:

• підписували договори та додаткові угоди за цінами, переважно вищими за ціни НАК «Нафтогаз України» для промисловості;
• рідше демпінгували, ніж постачальники 2-ї групи.

Різниця у ціні, за якою постачальники 1-ї групи постачали газ протягом року, сягала 400 грн. А от у грудні вони продавали газ аж на 1550 грн дорожче за «Нафтогаз».

Ніхто не може гарантувати, що такої цінової політики ці постачальники дотримають у грудні 2019 року. Проте досвід 2018 року чітко показав: обл- та міськгаззбути підписували договори та додаткові угоди за цінами, вищими за ринкові.

Тому радимо замовникам закуповувати газ через відкриті торги.

Протягом 2018 року ціна за постачання 1000 м³ природного газу була приблизно на 2000 грн меншою для тих замовників, які підписували договори за результатами аукціону, а не переговорної процедури чи звіту про укладений договір (за даними Transparency International Ukraine).

Якщо підписали договір за цінами, меншими за ціну Нафтогазу

Постачальники 2-ї групи протягом 2018 року:

• підписували договори та додаткові угоди за цінами, переважно меншими за ціни НАК «Нафтогаз України» для промисловості;
• частіше демпінгували, ніж постачальники 1-ї групи.

Так, постачальники 2-ї групи укладали договори за цінами, суттєво нижчими за ринкові. Але через невеликий проміжок часу після цього вони піднімали ціни низкою додаткових угод до ринкового рівня. Наприклад, один із договорів було підписано 7 травня 2018 року з ціною 5499,99 грн за 1000 м³. А вже наприкінці місяця ціна становила 9738,22 грн за 1000 м³. Її піднімали поступово — уклали шість додаткових угод.

Перелік компаній, за договорами й угодами про постачання природного газу яких проведене дослідження, див. за посиланням: http://bit.ly/prozorro_gas.

Як замовникам захиститися від демпінгу 

З огляду на результати дослідження виникає закономірне запитання: як замовникам захистити себе від демпінгу?

По-перше, передбачайте в тендерній документації, що, аби уточнити ціну, сторони застосовуватимуть формульний розрахунок. Оптимальною для захисту від демпінгу є формула, рекомендована Мінекономрозвитку. Вона показує, не якою є ринкова ціна на природний газ зараз, а як ця ціна проколивалася, а отже, на скільки повинна змінитися. Це одна з переваг формули.

По-друге, передбачайте у договорі положення про:

• забезпечення тендерної пропозиції;
• забезпечення виконання договору;
•  штрафні санкції, які повинен буде сплатити постачальник, якщо неправомірно припинить постачати газ.

По-третє, якщо ви суб’єкт господарювання, можете отримати власну ліцензію на постачання газу, як зробило АТ «Укрпошта». Серед іншого це дає змогу закупити газ до опалювального сезону і постачати його собі із підземного сховища, коли настане час.

Універсального правила, яке б усунуло всі проблеми замовників, не існує. Дотримуйтеся наших порад — і суттєво знизите ризики, зекономите й уникнете загрози залишитися без газу посеред опалювального сезону.

Перевіряйте поточну ціну на газ на сайті Української енергетичної біржі: ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/.

Тенденції на ринку закупівлі природного газу у 2018 році — у Звіті Transparency International Ukraine

Якби система ProZorro могла передбачати майбутнє, замовники природного газу отримували б в особистому кабінеті подібні повідомлення:

«Увага! Якщо виграє учасник А, ви переплатите 500 грн за кожну 1000 м³ газу»; «Обережно! Учасник Б спочатку демпінгує удвічі, а потім протягом чотирьох днів збільшить ціну завдяки п’яти додатковим угодам»; «Учасник В запропонує ринкову ціну і не буде шантажувати припиненням постачання газу».

Звісно, такі застереження могли б суттєво полегшити життя замовників. Адже за даними, які презентувала антикорупційна громадська організація Transparency International Ukraine, майже 80% всіх лотів у ProZorro на природний газ у 2018 році були неконкурентними. А значить, ці договори замовники могли б напряму підписати з менш «ризикованим» постачальником і позбавити себе головного болю до наступного року. І це щонайменше. Поки ж покладатися у цій справі замовники можуть лише на дослідження. Одне з таких у червні 2019 року опублікували під назвою «Вентиль закупівель. Як ефективно купувати газ у ProZorro». Його мета — допомогти замовникам ефективніше купувати природний газ та уникати проблем під час закупівлі і на етапі виконання договору.

Аналітики Transparency International Ukraine провели кілька інтерв’ю із замовниками газу і визначили типові для цієї сфери проблеми. Це:

• демпінг учасників;
• зміни ціни на газ у додаткових угодах;
• сприяння конкуренції.

Також проаналізували закупівлі газу у ProZorro у професійному модулі аналітики і провели низку інтерв’ю з представниками Мінекономрозвитку, АТ «Укрпошта», НАК «Нафтогаз України», АТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укртрансгаз», ДП «Держзовнішінформ» та ін.

Під час дослідження з’ясували, що у ProZorro протягом 2018 року закупили 9% всього газу, який спожила держава. На це витратили 25 млрд грн, що співмірно із сумою бюджетів Харкова та Львова за цей самий рік. 69% замовників використовували виключно неконкурентні процедури закупівлі, у дев’яти випадках з десяти причиною неуспішності була недостатня кількість учасників, а 2/3 всіх додаткових угод уклали, аби змінити ціну на газ.

Докладна статистика та відповіді на запитання — у дослідженні за посиланням:  http://bit.ly/prozorro_gas.