Уряд посилив вимоги локалізації: що зміниться для заявників і органів

17.06.2024 16:30

Уряд нарешті визнав, що локалізація не працювала, як було задумано. Через відсутність контролю виробники могли конкурувати недобросовісно і реєструвати у переліку товари, які насправді не мали достатнього відсотка локалізації. Щоб розв’язати цю проблему, Кабінет Міністрів змінив Порядок підтвердження ступеня локалізації, зокрема:

  • розширив перелік документів, необхідних, щоб локалізувати товар;
  • надав комісії з питань діяльності системи Prozorro повноваження розглядати скарги щодо дотримання вимог локалізації, а Мінекономіки — приймати рішення про виключення товару з переліку локалізованих — зокрема на підставі рішення Комісії; 
  • передбачив можливість блокувати на 1 рік можливість виробника локалізувати товар, якщо його повторно протягом року виключали з переліку. 

Поки важко передбачити, як ці зміни працюватимуть на практиці. Найбільше занепокоєння викликають нові повноваження комісії з питань діяльності системи Prozorro.

_________________________________________ 

24 травня постановою № 597 Кабмін змінив Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверджений постановою № 861 (далі — Порядок №861). Також він оновив повноваження ДП «Прозорро» та комісії з розгляду питань діяльності системи Prozorro. Цього разу зміни торкнулись пакета документів, які має подати виробник, щоб локалізувати товар, відповідальності заявника, підстав виключення товару з переліку локалізованих, а також повноважень ключових органів у цьому напрямку.

Анонсуючи зміни, Уряд пояснив їх захистом українських виробників від недобросовісної конкуренції в публічних закупівлях. Адже вимоги локалізації — тепер частина програми підтримки локального бізнесу «Зроблено в Україні», яку він реалізує цього року.

Коротко про локалізацію

Нагадаємо, що вимоги локалізації — це обов’язкова умова мінімального відсотка місцевої складової  у собівартості товару, що є предметом закупівлі. Із 14 липня 2022 року набрав чинності Закон № 1977-IX, який запровадив вимоги локалізації у сферу публічних закупівель. Замовники вправі купувати деякі товари вартістю від 200 тисяч гривень, лише якщо їхній ступінь локалізації відповідає закону. Переважно це товари у галузі машинобудування. 

З 2022-го щороку діє все вищий мінімально необхідний ступінь локалізації. У 2024-му він становить 20%. Цей рівень і надалі зростатиме щороку, допоки не досягне 40%. Виключенням є закупівлі, які підпадають під дію міжнародних договорів України і їхні вартісні пороги. 

Згідно з Порядком №861, щоб включити товар до переліку локалізованих, виробник має подати на електронному майданчику відповідну заявку, калькуляцію собівартості, а також підтвердити, що хоча б один з елементів товару виробляють в Україні та/або використовують  вітчизняні елементи. Ця заявка була дещо формальною: виробники товару заповнювали електронну форму з розрахунками локалізації, адміністратор перевіряв математичну правильність цих розрахунків. Усі товари, в яких зійшлася формула, потрапляли у спеціальний перелік. Зараз автоматична перевірка правильності розрахунків за формулою лишилася, але зʼявилися нові документи. 

Один з головних ідеологів локалізації заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у своєму блозі визнав, що попередні правила працювали неефективно. За його словами, виробники часто «шахраювали» і вносили до переліку товари, які насправді не мали необхідної частки локалізації. Transparency International Ukraine застерігала щодо цього, ще коли локалізацію лише планували впроваджувати. Тож нововведення мають допомогти очистити перелік і загалом посилити контроль за локалізацією. 

Нові документи, які має подати виробник

Тепер перелік документів, які має подати виробник разом із заявкою, структурували та доповнили. Окрім калькуляції собівартості товару та підтвердження, що на території України виробляють принаймні один з елементів товару та/або використовують вітчизняні вузли, агрегати, деталі й комплектувальні вироби, з 28 травня виробник повинен подавати разом з заявкою копії таких документів:

  • сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018, або національних стандартів, якими їх замінять, виданих акредитованим органом з оцінки відповідності;
  • для виробників колісних транспортних засобів (ТЗ) — передбачили кілька варіантів сертифікатів: сертифікат типу обладнання або ТЗ, чи сертифікат відповідності ТЗ або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження (у ньому місцезнаходження виробника має бути зазначено саме в Україні), чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI);
  • заповненої форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції», визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік. 

Уточнили також, що калькуляція собівартості стосується даних саме у поточному році. Формат подачі залишився без змін — виробник подає безоплатно заявку з документами онлайн, заповнює електронні форми та накладає КЕП. 

Нові повноваження та нове оскарження

До прав адміністратора (ДП «Прозорро») додали виключення товарів з переліку локалізованих. Тепер він робитиме це на підставі не листа Мінекономіки, а його наказу, затвердженого та поданого за результатами опрацювання не лише рішень уповноважених органів та суду, але і комісії щодо розгляду питань діяльності системи Prozorro або звернення особи, яка подала заявку, або виробника товару.

Відповідно розширили і повноваження Комісії з розгляду питань діяльності системи Prozorro (далі — Комісія). До основних завдань Комісії додали прийняття рішень щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком, чи внесення до переліку товару не власного виробництва. При цьому, рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Окрім того, на нас чекає нова процедура оскарження — тепер у сфері локалізації. Поки що саму процедуру не врегулювали, порядок розгляду таких скарг визначить Мінекономіки. Але до основних завдань Комісії додали розгляд скарг щодо невідповідності виробника товару, включеного до Переліку, вимогам, визначеним Порядком. Така невідповідність може бути пов’язана з тим, що виробник не подав необхідні документи разом з заявкою, не відповідає вимогам Порядку чи вніс до переліку товар не власного виробництва.

Комісії надали також право отримувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання документи та інформацію, необхідні для виконання покладених на неї завдань. Суб’єкт господарювання подає документи та інформацію на запит Комісії   протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Зараз важко сказати, хто зможе користуватися цим правом на оскарження — ймовірно це бізнес, який братиме участь в закупівлях. Але все ж варто дочекатися порядку розгляду скарг від Мінекономіки.

Відхилення заявки та виключення товару з локалізованих 

Норми про результати подання заявки зазнали змін. Тепер заявку відхилятимуть автоматично: «у разі виявлення помилок у поданій виробником товару заявці або у разі невідповідності товару ступеню локалізації поточного року, визначеним у підпункті 1 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, чи передбаченому додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону”». 

Відхилення заявки на ранній стадії з перелічених підстав є логічним, оскільки система на базі зазначеної заявником інформації зможе одразу оцінити відповідність товару ступеню локалізації. Але формулювання підстав викликає питання. Передусім, виявлення яких саме помилок у поданій заявці призведе до автоматичного її відхилення? Що як це будуть формальні, зокрема граматичні помилки? Постанова не конкретизує, про які помилки йдеться — але, ймовірно такі, що доступні для автоматичного опрацювання системою. Також помилки присутні у самому формулюванні норми, вона потребує редакційного доопрацювання. 

Постанова №597 чітко визначила, що товар виключатимуть з переліку локалізованих на підставі рішення Мінекономіки. Таке рішення Мінекономіки зможе прийняти як за старими підставами (рішення суду, уповноважених органів з нагляду та контролю), так і за новими:

  1. Рішення Комісії відповідно до результатів розгляду скарги. Це може бути скарга:
  • Щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком, у зв’язку з неподанням документів, які мав подати разом з заявкою.
  • Щодо невідповідності самого виробника вимогам Порядку. Це вимоги до конструкторсько-технологічної документації, реєстрації права інтелектуальної власності, виробництва принаймні одного з елементів в Україні або використання такого елемента, гарантійного і післягарантійного обслуговування, сертифікатів ISO, спеціальних сертифікатів для виробників транспортних засобів. Комісія може прийняти рішення щодо такої невідповідності, розглянувши документи, подані на її запит, або прийняти рішення у разі їх неподання.
  • Щодо внесення до переліку товару не власного виробництва.

2. За зверненням особи, яка подала заявку, або виробника товару.

Підсумовуючи, ми бачимо, що на Комісію планують покласти додаткове навантаження. Важко уявити, як вона на практиці, на підставі наявних документів, буде розглядати деякі зі скарг, зокрема встановлювати, чи власного виробництва хтось реєструє товар, чи ні. 

Окрім того, через місяць — після 28 червня — товар виключатимуть з переліку, якщо відсутні документи, передбачені для включення в нього. Зокрема нові документи, які почали вимагати 28 травня. Ця норма, втім, не конкретизує, хто саме буде виключати товар саме за нею та хто це буде перевіряти. 

Також виникає питання, чи поширюється ця норма на всі товари, що будуть після 28 червня у переліку локалізованих — а станом на сьогодні їх понад 2800! — або лише на ті, про які виробники будуть подавати заявки на включення після 28 травня. Якщо так, то протягом місяця виробники мають терміново довантажити до своїх заявок сертифікати ISO та форми № 1П-НПП, щоб усі документи за пунктом 4 Порядку були «присутні» — хоча постанова №597 не конкретизує, де саме мають бути відсутні документи, щоб товар виключили з переліку. 

Втім, якщо тлумачити цю норму як таку, що може застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набуття нею чинності, то тоді виключення з переліку торкнеться не всіх товарів. 

Постанова №597 передбачила ще один випадок, коли виробник не зможе локалізувати товар — якщо товар цього виробника виключили повторно протягом року через рішення уповноважених органів, рішення суду або рішення Комісії за результатами розгляду скарги. У такому разі ДП «ПРОЗОРРО» блокуватиме можливість цього виробника подавати заявки.  Фактично це посилення його відповідальності за достовірність і повноту документів, які він надає. 

Висновки

Уряд визнав, що локалізація не працювала, як задумувалася. Через відсутність контролю до переліку потрапляли товари, які не відповідали вимогам локалізації. Уряд прагне це виправити через зміни: 

  • розширення переліку документів, щоб локалізувати товар;
  • надання комісії з питань діяльності системи Prozorro повноважень розглядати скарги щодо дотримання вимог локалізації, а Мінекономіки — приймати рішення про виключення товару з переліку локалізованих — зокрема на підставі рішення Комісії; 
  • блокування на 1 рік можливості виробника локалізувати товар, якщо товар цього виробника виключили повторно протягом року через рішення уповноважених органів, рішення суду або рішення Комісії за скаргою. 

Усе міцніше закріплюється підхід, за якого внести товар до переліку локалізованих може виключно його виробник, адже випадки локалізації «чужих» товарів можна буде оскаржити. 

Також виникає питання щодо можливості локалізувати товар нерезидентам або їх відокремленим підрозділам, якщо в товарі дотримано вимогу щодо відсотка української складової. Наприклад, у сертифікаті відповідності щодо індивідуального затвердження на колісний ТЗ, який подаватимуть з заявкою, має зазначатись місцезнаходження виробника саме в Україні.  

Окреслені нововведення є лише частиною змін, які чекають на сферу у майбутньому: щонайменше Мінекономіки визначить порядок оскарження у питаннях локалізації. Наразі вбачається, що великий обсяг роботи з розгляду скарг покладуть на комісію з розгляду питань діяльності системи Prozorro. Поки складно уявити, як на практиці вона розглядатиме деякі питання — наприклад, чи дійсно виробник вніс до переліку товар власного виробництва.  А головний виклик — перевірка достовірності у калькуляціях виробника. Зараз локалізацію він рахує самостійно за часткою вартості українських складових у собівартості товару. І кілька сертифікатів, які тепер почнуть додатково вимагати з бізнесу, не допоможуть перевірити, чи правильні розрахунки вони зробили.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. 

12 квітневих змін до закупівельних правил

Повернення євроторгів, більше часу на підготовку тендерних пропозицій у закупівлях робіт, централізація закупівель Агентства відновлення та багато іншого.

22.04.2024 12:40

Більше прозорості та контролю для даних про використання публічних коштів

Аналіз законопроєкту №10255, що пропонує збільшити відповідальність за порушення правил оприлюдення інформації про використання публічних коштів та допомогти аудиторам отримати персональні дані порушників.

17.04.2024 13:33

Чи відкриють ціни на матеріали в будівництві: аналіз законопроєкту №11057

Оглядаємо, коли і яку інформацію депутати пропонують відкрити про будівництво та поточні ремонти за публічні кошти. 

04.04.2024 13:15

Закриті рамкові угоди в оборонних закупівлях та інші лютневі зміни

Оглядаємо, чи дійсно конкурентними та прозорими виглядають майбутні закупівлі.

22.02.2024 16:44

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання