В Україні вже 6 місяців діє процедура закупівлі для боротьби з COVID-19. 18 квітня Верховна рада прийняла про неї рішення, яке Кабмін доповнив переліком товарів, робіт і послуг, необхідних для попередження та лікування пацієнтів з COVID-19. Зміни в закупівельних правилах допомоги бюджетним установам швидко забезпечувати себе всім необхідним для боротьби з пандемією. Однак знайшлись замовники, які використали їх, щоб обійти Закон України “Про публічні закупівлі”. Їм вдається уникати відкритих торгів, купувати дорожче та не нести відповідальності за такі дії.
Як замовники обходять Закон України “Про публічні закупівлі”
КНП “Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева", щоб не проводити відкриті торги, “змішує” товари в договорах. Наприклад, через звітування COVID-19 вона купила медичні препарати, не передбачені переліком Кабміну, разом із препаратами для боротьби з коронавірусом. Загальна сума закупівлі склала 872 тис. грн, з яких “заблукалих” препаратів — на 580 тис. грн.
КНП "Сокальська ЦРЛ" вирішила, що можна не економити на закупівлях медичних захисних костюмів і переплатила майже 100 тис. грн. Це приблизно третина від очікуваної вартості. Місцеві прокурори вже розпочали кримінальне провадження з цього приводу.
КНП “Путильська центральна районна лікарня” не оприлюднює укладені договори під час публікації звітів про закупівлі COVID-19. А їх назбиралося вже на майже 3 млн грн. На звернення замовник не реагує, тоді як Держаудитслужба обіцяє врахувати інформацію про порушення під час проведення наступного контрольного заходу у лікарні.
Проблеми з публікацією договорів також виникають у ДУ “Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ Україн”, Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА, ОКНП “Чернівецька обласна клінічна лікарня”.
Подеколи зустрічаються договори на придбання товарів і послуг, які до боротьби з COVID-19 не мають стосунку узагалі: поліграфічної продукції, дизельного генератора, пального, утилізації відходів, персональних комп'ютерів, дерев’яних ліжок. Утім, найчастіше ці закупівлі допорогові, тож можливо, замовники просто помилилися під час внесення інформації в систему.
Окремо варто виділити особливості коронавірусних закупівель медичного обладнання. Воно може знадобитися як тим медичним закладам, що приймають пацієнтів з COVID-19, так і тим, які лікують від інших захворювань (наприклад, онкології). Однак згідно з постановою, купувати медичне обладнання за спеціальною процедурою можуть лише ті лікарні, які надають допомогу пацієнтам з коронавірусом. Бо потрібного обладнання бракує, часу на проведення конкурсних закупівель нема, і кількість хворих невпинно зростає. Інших медичних закладів таке послаблення правил не стосується.
Водночас деякі замовники цього обмеження не помічають. Буковинський клінічний онкологічний центр, який не приймає пацієнтів з COVID-19, згідно з даними національної служби здоров’я України, купив медичного обладнання за прямими угодами з позначкою COVID-19 на понад 19 млн грн.
Як на це реагує Держаудитслужба?
В особистих розмовах аудитори скаржаться, що зауважують чимало порушень та зловживань у звітах про договір про закупівлю з позначкою COVID-19. Утім, пояснюють, що вдіяти нічого не можуть — не мають повноважень, а “ініціатива в держсекторі не вітається”.
І справді, закупівлі із позначкою COVID-19 не можна перевіряти за допомогою моніторингу, адже в розумінні Закону “Про публічні закупівлі” вони не є процедурами. Звичайно, такі закупівлі можна буде обстежити під час планової або позапланової перевірки, однак зловживання є вже зараз. А відсутність належного контролю та відповідальності не сприяє їх зменшенню, радше навпаки.
На початку пандемії лікарні не знали, що насправді потрібно придбати першочергово: медичне обладнання, медикаменти, засоби захисту чи щось інше. Утім з того часу минуло вже понад пів року., Закупівлі для боротьби з COVID-19 стали більш прогнозованими. Зараз замовники можуть планувати їх та проводити конкурентний відбір підрядників.
У квітні Верховна Рада та Кабінет Міністрів ухвалили правильні й виправдані рішення, але потрібно рухатися далі та реагувати на нові проблеми й виклики. Мінімальний крок у напрямку того, щоб вирішити ситуацію — це посилити контроль за закупівлями з позначкою COVID-19 і надати реальні повноваження Державній аудиторській службі.
