Під час війни максимальна кількість грошей з бюджету має йти на забезпечення армії. Звісно, окрім цього треба забезпечувати критичні потреби країни: лагодити дороги, щоб не порушувати логістику, будувати житло для переселенців, закуповувати електроенергію і газ для підприємств, забезпечувати лікарні необхідним обладнанням, щоб рятувати життя постраждалим на фронті захисникам…
Хто визначає, на що підуть державні кошти? Наприкінці кожного року Верховна Рада затверджує бюджет на наступний рік. У бюджеті на 2024-й на Міністерство оборони заклали 1,16 трлн грн. Усі заплановані видатки на наступний рік — 3,35 трлн грн. Тобто на оборону піде щонайменше третина. Чому щонайменше? Бо на 2023 рік на оборону запланували 858 млрд грн (теж приблизно третина), а станом на жовтень видатки на неї перевалили за 1,4 трлн грн і досягли майже 60% усіх видатків держбюджету за 10 місяців 2023 року.
Оборона — пріоритет для держави зараз. І ми бачимо це з бюджету. Однак одна з проблем полягає у тому, що її ми можемо фінансувати винятково коштом власних доходів. Натомість соціальне забезпечення та інші потреби частково покривають коштами партнерів.
Окрім державного бюджету, є ще й місцеві. Зокрема кожна громада затверджує свій власний бюджет, де можна ознайомитися з деталізацією видатків вашого міста чи населеного пункту.
Грошей на щось, окрім виборювання Перемоги, у нас обмаль. Тому дуже важливо витрачати їх ефективно і без порушень.
Чи можуть громадяни впливати на бюджет?
Ще у 2020 році Міністерство фінансів затвердило рекомендації, як органи місцевої влади можуть залучати громадян до формування бюджетів. Це і громадські слухання, круглі столи, і створення громадських рад та процедури бюджету участі, коли люди можуть подавати власні проєкти на фінансування.
Однак перше, що можна зробити — це проаналізувати проєкт бюджету своєї громади, коли його опублікують (зазвичай це жовтень-листопад). Так, наприклад, зробили небайдужі громадяни Києва цьогоріч.
Вони знайшли в бюджеті міста проєкти, які вважають некритичними: будівництво нових розв’язок і паркінгу на Оболоні. Натомість ці кошти вони закликають перерозподілити на потреби армії. Це все вони оформили у петицію, яка набрала необхідну кількість підписів за менше ніж тиждень.
Громади мають право і можуть впливати на бюджет. Однак, щоб це було конструктивно, це мають бути не просто заклики, а конкретні пропозиції, як у «Гроші на ЗСУ». Це підвищує шанси, що вам вдасться справді вплинути й спричинити зміни, хоча і не гарантує цього на 100%.
Де дивитися, що купують?
Добре, бюджет вже ухвалили. А де дивитися, що за його кошти купують? На щастя, в Україні за публічними закупівлями може стежити кожен — на Prozorro. Проте перед тим, як починати, дуже радимо витратити годинку часу, щоб розібратися, як вони відбуваються: що таке пороги, як відрізнити тендер від не тендера, у чому різниця між очікуваною вартістю і сумою договору.
Розібралися? Тоді можна знайомитися з пошуком на Prozorro. Почніть з чогось маленького і близького до вас: гляньте закупівлю свого управління ЖКГ або найближчої лікарні, подивіться, що купують у школу вашої дитини. До речі, закупівлі для шкіл часто проводять не самі школи, а місцеві департаменти освіти. А ви думали, що буде легко?
Зазвичай для початку роботи з закупівлями Prozorro цілком достатньо. Але коли ви почуватиметеся там як риба у воді та захочете перейти на новий рівень, є ще більш потужний аналітичний інструмент від команди DOZORRO TI Ukraine – BI Prozorro. Там можна аналізувати закупівлі в динаміці, порівнювати регіони та багато чого іншого. Але щоб розібратися у ньому, потрібно більше ніж кілька годин.
Що робити, якщо знайшли зраду в закупівлі?
Алгоритм ваших дій залежатиме від того, у чому ця зрада полягає. Але перед цим, зразу попереджаємо, що кнопка «Інформувати про порушення» Держаудитслужбу у правій верхній частині сторінки — не найкращий спосіб зв’язатися з аудиторами. Вона працює у сенсі, що ви можете залишити звернення, але аудитори далеко не завжди їх читають і ще рідше на них відповідають.
Натомість корисним є посилання на матеріал під кнопкою, який пояснює, у яких випадках варто звертатися до аудиторів. Серед них зокрема:
- якщо замовник неправильно обрав процедуру, наприклад, купив напряму, хоча мав оголосити відкриті торги з особливостями;
- неправомірно відхилив пропозицію, хоча вона відповідала усім вимогам;
- навпаки не відхилив пропозицію, хоча мав, бо там є проблеми.
Якщо ви таки перейшли за лінком, то можете упевнитися, що більшість інших підстав для звернення до аудиторів передбачають порушення, пов’язані з усілякими тонкощами закупівельного процесу: строками, документами та тому подібним. Щоб навчитися читати тендерні документації й розбиратися в усіх нюансах термінів оприлюднення інформацію про закупівлі треба трохи більше, ніж одна стаття.
А як щодо переплат? Так, аудиторам можна написати, якщо ви знайшли переплату на закупівлі. Наприклад, вартість товару суттєво перевищує ринкову. Приміром, ви переглянули кошторис у закупівлі ремонту і виявили, що піноблоки в ньому коштують втричі дорожче, ніж в інтернет-магазинах. Щодо переплат також можна писати в поліцію і місцеву прокуратуру. І їм, і аудиторам ми радимо писати на електронну пошту осередку у вашому населеному пункті чи області. Аудитори мають свої територіальні органи.
А якщо ця закупівля просто недоречна під час війни? Якщо ви вважаєте, що витрата на цю закупівлю дуже нераціональна, насамперед радимо написати самому замовнику і його керівному органу (наприклад, міськраді, якщо це її департамент). Ні Державна аудиторська служба, ні поліція, ні прокуратура не мають повноважень зобов’язати замовника скасувати закупівлю, бо вона не на часі. Це може зробити лише сам замовник.
Хто може допомогти?
Ви вже, мабуть, зрозуміли, що закупівлі — це не дуже просто? Насправді нам в Україні ще дуже пощастило, бо вони у нас електронні та максимально прозорі. Натомість у більшості країн вони відкриті лише частково.
Щоб розібратися, справді потрібен час. Але поки ви лише починаєте свій шлях громадського монітора закупівель, можна заручитися допомогою. Насамперед пошукайте громадські організації, які моніторять закупівлі у вашому регіоні. Зазвичай вони завжди раді взяти у роботу звернення. Якщо знайти не вдалося, напишіть нам у DOZORRO в фейсбуці.
Другий хороший варіант — це журналісти. Можливо, у вашій громаді є хороше медіа, яке зокрема іноді висвітлює і закупівлі. Ви можете звертатися до його журналістів, якщо натрапляєте на підозрілі закупівлі і маєте серйозні підстави вважати, що там є важлива потенційна зрада.
У профільних громадських організацій та журналістів також багато роботи, але у складних випадках зазвичай вони будуть лише раді допомогти вам її викрити: написати контролюючим і правоохоронним органам та висвітлити в публічному просторі.
Звісно, не варто забувати й про силу соцмереж. Ви можете опублікувати інформацію про свою знахідку у фейсбуці або іншій соцмережі.
Низка застережень (прочитайте теж, будь ласка — це дуже важливо)
Важливо пам’ятати, навіщо кожен з нас береться моніторити закупівлі. Ми хочемо зробити Україну сильнішою, допомогти перемогти у війні й раціонально використовувати і так дуже обмежені кошти. Знайти та рознести зраду — погана мета. Запобігати порушенню — хороша.
Тому дуже важливо справді розібратися у темі, якщо ви збираєтеся контролювати закупівлі. Або хоча б звертатися по допомогу до тих, хто в ній розбирається.
Ми в DOZORRO займаємося моніторингом закупівель уже сім років і виокремили для себе низку правил, яких стараємося дотримуватися:
1. Аналізувати уважно. Перевіряти гіпотези. Перепитувати у колег.
Робота закупівельників — дуже складна, натомість не дуже високооплачувана. Ми не хочемо помилково звинувачувати їх і створювати їм додаткові проблеми необґрунтованими перевірками.
2. Питати у замовників.
Якщо ви знаходите порушення, особливо поки закупівля ще триває, найлегше запобігти йому може сам замовник. Водночас замовники можуть надати вам інформацію, якої немає на Prozorro. Наприклад, не так давно ми думали, що знайшли переплату на закупівлі прибиральної машини Укрзалізницею. А виявилося, що в комплект, який вона придбала, входили додаткові батареї. Ми поспішили прокомунікувати про зраду, і нам за це дуже прикро.
3. Не опускати рук.
Далеко не всі звернення навіть наших аналітиків і професійних юристів у сфері отримують відповіді чи призводять до кримінальних проваджень. Але суттєва частина таки призводить. Лише за останній рік ми маємо 35 відкритих за нашими зверненнями кримінальних проваджень, за понад 180 зверненнями аудитори підтвердили порушення. Ще у 42 випадках порушення виправили самі замовники. І це мотивація не опускати рук і продовжувати моніторити.
Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»
Джерело: Главком
