Як у столиці працює Муніципальна охорона

14.07.2021 10:30

Нещодавня хвиля гучних обшуків на комунальних підприємствах Києва зачепила не лише капбудівництво, “Зеленбуд” і освіту. Можливі розкрадання бюджетних коштів знайшли навіть в підприємстві з правоохоронною функцією — “Муніципальна охорона”. Воно відоме насамперед участю у скандалі з кінотеатром “Київ” у 2019.  

Ми з'ясували, чим ще займається це відносно молоде київське КП, на яких засадах функціонує і скільки коштує бюджету міста.

Хто це

КП “Муніципальна охорона” в Києві з'явилося у 2017 році. На той час аналогічні структури вже були в Дніпрі, Харкові, Одесі й деяких інших містах України. Фактично муніципальні варти в регіонах —   суміш “громадських дружинників” з охоронною фірмою. Вони не мають прав затримувати особу без поліції і не носять зброї. Закон, який би врегулював діяльність “місцевих міліцій”, розробили ще у 2015 році, але так і не ухвалили. Існують побоювання, що легітимізовані муніципальні силовики можуть стати “місцевими арміями” регіональних еліт.  Особливо очевидною ця небезпека стала після 2014 року. 

Наразі створене в Києві КП “Муніципальна охорона” виглядає відносно “лайтово” — підприємство опікується парками, фонтанами, школами. У період пандемії на нього поклали додаткові обов'язки: контролювати карантинні заходи в транспорті та на вулицях, а також посилити охорону ковідних лікарень. 

Київрада свого часу приймала рішення про створення цього КП не без заперечень, але все ж восени 2017-го сесія затвердила відповідне рішення. Тоді київський міський голова Віталій Кличко запевняв, що нове комунальне підприємство дозволить місту економити бюджетні кошти. 

“Місто зараз платить у рік за охорону комунального майна майже 300 мільйонів гривень! Це КП допоможе в рази зменшити витрати” наголосив Кличко. 

Як це працює

Для початку “зменшення витрат” Київрада зробила статутний капітал КП “Муніципальна охорона” розміром 2,5 млн грн. Далі ще було багато траншів з бюджету на закупівлю спецодягу, спецзасобів, обладнання, програмне забезпечення і всього іншого, без чого охорона працювати не може. Із 2017 року підприємство отримало з бюджету приблизно 415 мільйонів гривень (за даними, наданими hromadske). Це кошти, які направляли на забезпечення функцій охорони комунального майна (визначеного переліком). Вони йшли на зарплатню і поточні витрати. Наприклад, у 2019 році КП отримало доходів з бюджету 78,2 млн грн, у 2020-му вже 148 млн грн, а в 2021 році планує отримати 167,7 млн грн.

Одним з головних завдань створення КП було також працевлаштувати учасників бойових дій на Сході України, які якраз починали масово повертатися зі служби. На початку роботи чисельність штату підприємства була досить скромною  менше сотні людей. Проте кожного року кількість працівників збільшується, і зараз це 486 осіб. Згідно з даними, які нам повідомили на підприємстві, наразі статус учасника бойових дій в АТО/ООС мають 249 осіб, ще 86 працівників очікують надання цього статусу.

КП підпорядковане Департаменту муніципальної безпеки КМДА, діяльність якого координує заступник міського голови Петро Пантелеєв. 

Підприємство має у власності один об'єкт нерухомості на вулиці Велика Житомирська і одну земельну ділянку. КП має також 23 автомобілі: десять Renault Duster 2019 року, а також автомобілі різних марок 2000-х років випуску.

Підприємство отримало ліцензію на охоронну діяльність від МВС та ліцензію ДСНС на експлуатацію систем сповіщення. Обидві видають безстроково і не потребують оновлення. 

Що охороняють

Об'єкти, якими опікується “Муніципальна охорона”, визначають досить дивним чином. Це не вибір ринку (участь в конкурсах), але і не охорона всіх комунальних об'єктів під ключ. Це певний перелік об'єктів, який затверджує Київська міська держадміністрації окремим розпорядженням. Зараз чинна редакція адресного переліку, прийнята в 2019 році. У ньому 239 об’єктів, з яких 163 — заклади освіти, 26 — заклади охорони здоров’я, 24 — міські парки. Фінансується охорона цих об'єктів напряму з міського бюджету — рядком фінансування охоронного КП.

За яким принципом складається сам цей перелік — теж сказати складно. Оскільки це далеко не всі парки й не всі медичні заклади міста. Але з ними ще можна якось знайти логіку. У лікарнях інколи виникають конфліктні ситуації, особливо у швидких. У парках теж бувають проблеми з правопорядком, а в деяких ще потрібна особлива охорона комунального майна. Натомість з закладами освіти все складно.

Наразі КП охороняє 163 школи й садочки одного Дніпровського району і ще декілька закладів Печерського (цифра міняється).

Як це працює в школах

У 2018 році батьки 12 київських шкіл створили ініціативу з проханням надати їхнім закладам охорону коштом місцевого бюджету. Ініціатива була прийнята і, що називається, ходила комісіями Київради. 

“Цю ініціативу провели через бюджетну комісію. У той самий час вирішували наші бюджетні питання щодо “Муніципальної охорони”, і нам їх запропонували на охорону. Для нас це був цікавий експеримент — відпрацювати специфіку роботи зі школами. І ось таким експериментальним проєктом стала охорона цих шкіл з місцевої ініціативи плюс всі школи Дніпровського району”, — розказав DOZORRO перший заступник директора департаменту муніципальної безпеки КМДА Олег Куявський. 

Цікаво, що головою бюджетної комісії тоді був депутат Андрій Странніков, який багато років представляє в Київраді саме округ Дніпровського району.

За словами Куявського, за півтора року співпраці “Муніципальної охорони” зі школами району відгуки були позитивні. І зараз розглядають питання про розширення проєкту з одного експериментального району на весь Київ.

“Але, якщо брати на фізичну охорону всі школи Києва (це 550 шкіл), при роботі доба-три, то це виходить понад дві тисячі працівників в штаті лише на охорону шкіл. Це будуть дуже значні кошти”, — підкреслив Куявський.

Тому наразі розглядають компромісний варіант розширення — у школах ще двох районів розмістять тривожні кнопки від Муніципальної охорони.

“Можливо до кінця року ми закриємо вже весь Лівий берег Києва. Зараз готуємося брати школи Дарницького району. А на четвертий квартал ми подаємо збільшення штату на 150 осіб і тоді зможемо охороняти й школи Деснянського району також”, — повідомив Олег Куявський.

В управлінні освіти Деснянського району Києва, де ми поцікавилися майбутньою співпрацею з “Муніципальною охороною”, наразі ще нічого не чули про ці перспективи.

Ми також перевірили, як виглядає охорона від КП на місці. У бібліотеці й двох школах Дніпровського району з адресного переліку дійсно є наліпка на дверях про охорону від муніципалів. Всередині приміщення є тривожна кнопка виклику працівників охоронного КП. Тобто Мунохорона ніде не представлена фізично — це тільки виклик бригади на потребу.

“Приїжджали хлопці, і не раз. Бувають, знаєте, якісь конфлікти з учнями, або якщо хтось вривається в школу сторонній без дозволу — ми викликаємо. Ті приїдуть, вгамують, якщо треба — викличуть поліцію і контролюють ситуацію до її приїзду”, — поділилася штатна чергова однієї зі шкіл.

Але в усіх цих закладах були також і тривожні кнопки від приватної охоронної фірми, відомої на ринку Києва. Заступник директора однієї зі шкіл пояснив це так: “Муніципальна слідкує за порядком, якщо якісь конфлікти, має допомогти, а та кнопка — це охорона майна школи”

Отже, заклади, якими опікується Мунохорона, звертаються по послуги й до приватних фірм. Наприклад, коледж імені Василя Сухомлинського цьогоріч витратив 20 тис. грн на обслуговування тривожної кнопки від приватних охоронців. Відділ культури Дніпровської РДА у 2020-му придбав охорону бібліотек на 111 тис. грн. Олександрівська лікарня, яка все ще лишається під особливою увагою Мунохорони, також закуповує ще послуги охорони об`єктів і тривожної кнопки в Управління поліції охорони Києва (за власні кошти).

Тобто фактично обіцяна бюджетна економія, про яку говорив Кличко під час створення КП, означає, що низка об'єктів міста отримала додаткову охорону громадського порядку. Про повну відмову від послуг охорони приватними фірмами не йдеться.

Некомерційне, неконкурентне і з питаннями від АМКУ

Стосунки з ринком послуг охорони у КП “Муніципальна охорона” взагалі не дуже склалися. За словами Куявського, додатково зароблені кошти складають приблизно 1-1,5 млн грн на рік. Для порівняння, лише цього року напряму з бюджету підприємство отримало приблизно 167 млн грн. Наразі КП взагалі перебуває в стані реорганізації — його перетворять на комунальну організацію. Фактично це означає, що Мунохороні більше не будуть ставити завдання заробляти гроші, адже організація має бути неприбутковою. Вона буде просто комунальною структурою, яка виконує певні функції за певне захищене бюджетне фінансування.

Сталося це з декількох причин. Перша — претензії з боку Антимонопольного комітету, точніше його Північного тервідділення. АМКУ провів дослідження і дійшов висновку, що Київрада має проводити відкритий конкурс надавачів охоронних послуг для своїх закладів, бо сама схема бюджетного фінансування створює для КП “Муніципальна охорона” конкурентні переваги. 

“До АМКУ звернулися з заявою про недоброчесну конкуренцію представники охоронних фірм, які насправді ніколи й не брали участі в аналогічних конкурсах по Києву, тому для нас це було трохи дивно”, — зазначив в коментарі DOZORRO Олег Куявський.

Але департамент не тільки здивувався увазі АМКУ, але й оскаржив рішення Північного тервідділення в суді. У 2020 році Господарський суд міста Києва виніс рішення на користь КМДА і визнав недійсним рішення АМКУ. Це рішення підтримала і апеляція. Однак касаційний суд у 2021 році скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд. На його думку, попередні інстанції неправильно застосували деякі норми права. 

КМДА зробила висновки з цієї уваги антимонопольників і, щоб назавжди зняти питання щодо конкуренції, просто реорганізує КП в КО. 

У департаменті також наголошують, що важливою функцією колишнього КП є соціальна адаптація учасників АТО. Крім цього, всі працівники мають офіційну зарплатню (на відміну від багатьох приватників), тому реальної конкуренції на ринку і не виходить. До того ж Мунохорона вже фактично надає послуги винятково об'єктам комунальної власності. І реальний стан речей зробили офіційним.

Участь у тендерах

Власне, через всі наведені вище причини на Prozorro фактично неможливо відстежити справжню картину співпраці КП “Муніципальна охорона” як надавача послуг. В електронній системі фігурують поодинокі договори, переважно просто звіти, іноді навіть на послуги за 1,2 грн.

Закупівлі

Загалом за час існування КП “Муніципальна охорона” зробило закупівель на понад 53 млн грн. Це були і закупівлі систем оповіщення (та сама тривожна кнопка), і ліцензійне оснащення, нагрудні відеореєстратори, формений одяг, і навіть недешеве медичне страхування

Окрім цього, наприкінці минулого року КП провело серію закупівель, пов'язаних з використанням зброї (несмертельної дії): пістолети з гумовими кулями майже на 2 млн грнсемінар із поводження з цією зброєю, обладнання спеціальної кімнати для зберігання зброї. І все це при тому, що станом на тепер (липень 2021 року, а закупівлі від кінця 2020 року) співробітники КП ще не мають спеціального допуску на використання цієї зброї від МВС. Як повідомили в КМДА, наразі вони “знаходяться на етапі отримання”.

Одна з ранніх закупівель КП “Муніципальна охорона” стала предметом уваги правоохоронців. Нещодавно прокуратура Києва направила в суд обвинувальний акт по екскерівнику цього підприємства щодо привласнення коштів в розмірі 580 тис. грн.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, КП "Муніципальна охорона" придбало послуги  з професійного навчання. Йдеться про дві закупівлі у 2019 році — “Професійне навчання та підвищення кваліфікації охоронників” у 2019 році, для 300 і для 370 слухачів, з видачею свідоцтва державного зразка. За висновками прокуратури, фактично навчання не відбулося, а кошти підприємству перерахували. Обвинуваченим є перший керівник КП Александр Кацубо. З посади його звільнили ще в 2020 році. Після Кацубо на підприємстві змінилося вже п`ятеро керівників. 

Етичні проблеми

Так чи інакше, але Мунохорона — це майже пів тисячі підготовлених людей (а до них ще вдвічі більше колег з ГО “Муніципальна варта”, які не отримують зарплат, але частково фінансуються з бюджету). Всі вони залежать винятково від місцевої влади, адже платить їм вона. Для них, як ми бачимо, постійно вигадують роботу — складають переліки об`єктів для охорони або патрулювання вулиць, парків. Ці ж охоронці порядку доступні для залучення міською владою на разові акції: футбольні матчі, публічні заходи, мітинги. Де проходить межа між допомогою з громадським порядком і захистом потрібних міській владі рішень і подій — визначити складно.

Зокрема, такий дзвіночок вже пролунав під час подій навколо столичного кінотеатру “Київ”. Тоді міська влада розірвала орендні відносини з керівництвом культурного центру “Київ”, а допомагали виселити колишнього орендаря саме бійці Мунохорони. Ті події викликали дуже неоднозначне ставлення громадськості міста: дії влади називали рейдерським захопленням.

Тоді в департаменті комунальної власності Києва заявили, що Культурний центр «Кінотеатр “Київ”» попередили про припинення оренди приміщення, а Центр наголошував, що це було рейдерське захоплення. Нещодавно суд сказав своє слово в цій справі й повернув приміщення кінотеатру колишнім орендарям, культурному центру.

Бюджет “Муніципальної охорони”, нагадаймо, зростає щороку й обчислюється вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень. Матеріальна база КП повністю сформована коштом бюджету, проте конкурувати на ринку профільних послуг підприємство не може. Роботу для Мунохорони формують адресним переліком, механізм складання якого досить суб'єктивний. А заклади, якими опікується КП, нерідко дозамовляють послуги охорони на ринку, нівелюючи ідею економії. У такий спосіб, ми маємо ще одне повністю дотаційне КП, яке існує при КМДА про всяк критичний випадок.

Термомодернізація будинків по-київськи

Скільки киянам вартувало зробити свої  будинки більш енергоефективними частоково коштом держави.

22.10.2021 14:45

Шкільні сніданки Києва: бінарний мультипрофіль і порції по 8 грн

Столичний ринок шкільного харчування знову штормить від воєн підрядників, а їдальні чекають на нове обладнання.

24.09.2021 09:30

Майданчики (не) за наші гроші: чому журналістам варто стежити за бюджетом

Про те, навіщо журналістам стежити за витратами бюджетних коштів та як за допомогою розслідувань впливати на дії влади й бізнесу розказала для стрім-подкасту ”Дедлайн” журналістка проєкту DOZORRO TI Ukraine Леся Падалка.

07.07.2021 10:30

Варто освіжитися: скільки коштують київські фонтани

Світломузичні, гейзерні, “сухі” і навіть пішохідні — столичні фонтани радують своїм різноманіттям, а в нинішню спеку ще й просто рятують киян. Ми дослідили, скільки київська влада витрачала на оновлення водограїв протягом останніх років.

25.06.2021 11:00

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання