Три роки тому фахівці  ZБК помітили порушення під час закупівлі квиткового сервісу для Бориспільського експресу. Порушення підтвердили аудитори, а правоохоронці і НАБУ дійшли висновку, що це була спроба корупційного злочину. Натомість головний фігурант справи подав позов до суду на активіста, який розпочав це розслідування. 

Розповідаємо деталі розслідування.

У далекому 2018-му році Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» оприлюднила повідомлення про намір укласти прямий договір з ТОВ «Віртуальні технології і системи» на 21,4 млн грн без проведення відкритих торгів.  Предметом закупівлі стала інформаційна система з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський – Бориспіль-Аеропорт.

Річ у тому, що залізниця мала квитковий сервіс booking.uz.gov.ua, який розробили ще в 2017 році. Разом з оновленнями та розширенням функціоналу він обійшовся УЗ у приблизно 6,5 млн грн. Проте, замість інтегрувати в систему новий маршрут, УЗ вирішила, що «Бориспільському експресу» потрібен власний квитковий сервіс. І оцінили його у 21 млн грн — тобто у три з половиною рази дорожче, ніж сервіс для решти маршрутів країни.

У чому особливість маршруту Київ-Бориспіль і чому для нього необхідно впроваджувати окремий квитковий сервіс — сказати важко, адже замовник не оприлюднив в Prozorro нічого, крім протоколу рішення про намір укласти договір.

Підставою для проведення переговорної процедури нібито стала «потреба здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника», хоча «Південно-Західна залізниця» і ТОВ «Віртуальні технології і системи» (ТОВ «ВІТЕС») раніше ніколи не укладали контрактів, а розробником наявного квиткового сервісу booking.uz.gov.ua є не «Віртуальні технології і системи», а зовсім інша компанія — ТОВ «Універсальні інформаційні технології» (ТОВ «УНІТ»). 

Законний розробник  заявив, що неодноразово звертався до Євгена Кравцова з пропозицією безплатно забезпечити можливість придбання електронних квитків через наявний в Укрзалізниці сервіс. Щоправда, компанія так і не отримала відповіді від очільника залізниці. 

Тож «УНІТ» оскаржував підписання цього договору в суді, де отримав позитивне рішення: пройшов апеляцію та касацію і в середині минулого року отримав позитивне рішення всіх трьох інстанцій. 

Громадська організація ZБК надіслала звернення в Держаудитслужбу та правоохоронні органи, і аудитори не змусили довго чекати. Вони дійшли висновку, що закупівля проведена з порушенням законодавства. 

З правоохоронцями, як завжди, усе складніше. У лютому цього року НАБУ повідомило про закінчення розслідування справи, в процесі якої оголосили підозру п’ятьом особам.

Попри висновок Держаудитслужби, результати судової справи та розслідування НАБУ, керівництво «Південно-Західної залізниці» досі не може змиритися з цим. Юристи регіональної філії подали до суду на керівника громадської організації ZБК – Володимира Даценка. Наразі Печерський районний суд Києва проводить розгляд справи №757/9234/19-ц за позовом «Про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації». «Південно-Західну залізницю» обурила авторська стаття Володимира, на сайті «Дзеркало тижня», у якій було описано схему з закупівлею квиткового сервісу для Бориспільського експресу.