ДАСУ з повноваженнями: як працюватимуть і кого каратимуть аудитори (ІНФОГРАФІКА)

11.02.2018 15:44

Державна аудиторська служба України (ДАСУ) є одним з основних контролюючих органів у сфері публічних закупівель, на який покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням законодавства про закупівлі шляхом інспектування та довгоочікуваного моніторингу.

Перш за все, хотіли б розповісти про ключові моменти моніторингу, який був нещодавно запроваджений з метою ефективного і оперативного контролю за закупівельним процесом. Система довго працювала без врегульованого процесу моніторингу, тому ми вдячні парламентарям за успішне голосування та Президенту - за швидке підписання Закону

Тепер справа за Державною аудиторською службою, за роботою якої ми теж будемо наглядати.

Тож на сьогоднішній день для здійснення моніторингу аудиторам активно створюється кабінет в електронній системі закупівель, що надасть змогу всім бажаючим відслідковувати хід моніторингу. Крім того, даний кабінет допоможе реалізувати одне з положень закону щодо обміну інформацією між замовником та аудиторами в електронному вигляді.

Варто зазначити, що з прийняттям закону, який визначає порядок моніторингу, ДАСУ зможе забезпечити превентивну функцію. Мова йде про можливість замовника усунути порушення, які були виявлені під час моніторингу без накладення санкцій на такого замовника.

Рішення про початок моніторингу приймається керівником органу контролю та оприлюднюється в електронній системі протягом 2 робочих днів з дня його прийняття. Змінами до Закону чітко регламентовані підстави для здійснення такого моніторингу, а саме 1. дані автоматичних ризик індикаторів, які вже працюють в тестовому режимі http://risk.dozorro.org, 2. інформація, яка надходить від органів державної влади, засобів масової інформації, громадських організацій та дані, які містять ознаки порушень, самостійно виявлені аудиторами. Вищенаведена норма надала змогу чітко зрозуміти джерело інформації для вибору об’єкта контролю. Тепер, перед початком моніторингу, аудитори матимуть змогу проінформувати про інформацію, яка стала підставою для здійснення моніторингу.  

Хотіли б акцентувати увагу, що моніторинг не буде призупиняти процедуру закупівлі, що дасть змогу замовнику вчасно забезпечити потребу установи відповідними товарами/роботами/послугами та, водночас, дасть змогу проконтролювати сам процес закупівлі, і не допустити неефективне використання бюджетних коштів.

Предметом моніторингу є всі дії замовника, які були здійснення ним під час проведення процедури закупівлі і аж до моменту повного виконання договору.

Процедура моніторингу триває 15 робочих днів з моменту його початку та за її результатами оприлюднюється висновок у електронній системі. Замовнику надано право звернутись за роз'ясненням висновку до ДАСУ у випадку незгоди з рішенням або оскаржити відповідний висновок протягом 10 днів у судовому порядку. За результатами висновку замовник зобов'язаний усунути порушення протягом 5 днів. В такому разі до нього не застосовуватимуться санкції, в протилежному випадку контролюючий орган може вийти на позапланову перевірку, за результатами якої може бути складено протокол про адміністративне правопорушення.

Не потрібно забувати і про те, що процедури закупівель на предмет дотримання закону можуть перевірятись ДАСУ під час планової/позапланової виїзної ревізії. В даному випадку за результатами контрольного заходу складається акт та у випадку виявлення порушень складається протокол про адміністративне правопорушення. Даний протокол складається на кожного члена тендерного комітету за кожне порушення і передається у суд. 

Мінімальна сума штрафу за порушення становить 11 900 грн. Однак, рішення щодо притягнення чи не притягнення до відповідальності у кожному випадку приймається у судовому порядку.

За результатами перевірок аудитори можуть скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення за наступне:

1. Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель. Дане положення статті стосується випадків, коли замовник уникнув проведення процедури закупівлі відповідно до Закону та провів, наприклад, допороговий аукціон, уклав прямий договір та розмістив звіт у системі або ж просто уклав договір без оприлюднення жодної інформації про закупівлю.

2. Оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації.  Варто зазначити, що на сьогодні це положення переважно стосується “паперових закупівель”, оскільки, з набранням чинності Закону №922 оцінка пропозицій здійснюється системою автоматично, проте,  не варто забувати, що саме замовник приймає рішення про визначення переможця. 

3. Укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації. Мова йде про ситуації, коли ціна договору про закупівлю відрізняється від остаточної ціни за результатами аукціону або кількість товарів/робіт/послуг не відповідає тій кількості, яка була оголошена в тендерній документації.

4. Неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства. Положення стосується порушення строків оприлюднення інформації, визначеної у Законі України “Про публічні закупівлі” та у підзаконних нормативно-правових актах, виданих на його виконання.  

5. Ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом. 

Підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що на сьогодні все таки залишається ряд питань, які потребують вирішення. Сподіваємося на вирішення найближчим часом, зокрема, таких питань:

1. Внесення змін до статті 164-14 КУпАП з метою приведення її у відповідність до чинного Закону “Про публічні закупівлі”.

2. Розробка та затвердження аудиторами підзаконних документів, що стосуються моніторингу. 

3. Розробка електронного кабінету ДАСУ. Моніторинг вже запущено, а процес обміну інформацією між замовником та контролером на початковому етапі здійснюватиметься у паперовій формі. Дане питання потрібно вирішувати як найшвидше. При цьому, необхідно передбачати повноцінну розробку якісного електронного кабінету, який буде задовольняти вимоги сьогодення по відображенню всього процесу моніторингу від початку до Висновку.

4. Повноцінне впровадження ризик-індикаторів, які сьогодні працюють у тестовому режимі.

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено