Майже через два роки після початку епідемії COVID-19 у світі ми все ще не знаємо, в якій саме точці процесу перебуваємо. Тому владні інституції, так само як і медики, лише реагують на нові виклики пандемії. Друга половина 2021 року проходить під знаком боротьби з новим штамом коронавірусу — «Дельта». Перебіг хвороби при ньому більш стрімкий. Також він частіше серйозно вражає дихальну систему.
За даними українського МОЗ, в цьому епідсезоні один хворий на COVID-19 споживає у 5-6 разів більше кисню, ніж це було навесні. Зокрема, лише за два тижні з 11 жовтня по 7 листопада, добова кількість спожитого рідкого кисню зросла зі 279 до 378 тонн за добу. І майже зрівнялася з обсягом загального виробництва кисню профільними підприємствами — приблизно 400 тонн за добу.
Саме тому медики гостро відчувають потребу у подачі високопотокового кисню, який отримують або з рідкого, або від кисневих станцій. Наразі в більшості лікарень країни їх, на жаль, встановлено недостатньо.
Реагуючи на щораз більшу потребу в кисні, у листопаді Верховна Рада виділила 800 млн грн на обладнання опорних лікарень кисневими станціями. 650 мільйонів гривень витратять на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я та ще 150 мільйонів гривень — на їхнє проєктування і встановлення. Водночас експерти сфери нерідко говорять про те, що такий крок є дещо запізнілим — про потребу обладнати всі ковідні лікарні кисневими станціями Верховна Рада говорила ще в липні, коли не було такої гострої ситуації з захворюваністю. І якщо якісь регіони чекали саме субвенцію з державного бюджету для обладнання своїх лікарень власними станціями, то освоїти кошти і збудувати ці станції вони зможуть лише через кілька місяців. Тобто явно не в нинішню, важку для всіх, хвилю.
Ми проаналізували, як у столиці готували опорні лікарні до безперешкодного постачання кисню в палати, скільки це коштувало бюджету і які реальні терміни.
Ще влітку цього року профільна заступниця київського міського голови Ганна Старостенко інспектувала опорні медзаклади столиці, готуючися до нової хвилі епідемії. Тоді вона говорила, що забезпеченість ліжок киснем складає 97%.
«У деяких лікарнях ще тривають ремонтні роботи, утім більшість із них вже забезпечені централізованим киснем», — розповіла чиновниця.
За даними, які нам надали в департаменті охорони здоров'я КМДА, у 2021 році з державного бюджету на забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду лікарень на Київ виділили 54,2 млн грн. Станом на 11 листопада з них профінансували 7,7 млн грн. Крім того, з бюджету розвитку Києва на капітальний ремонт кисневих мереж виділили 11,6 млн грн. З них 4,47 млн грн вже витратили.
Тобто сумарно на кисневі розводки і станції виділили 65,8 млн грн, з яких поки фактично освоїли лише 12,1 млн грн. І це все на 25 лікарень комунальної форми власності, які зараз є опорними в Києві.
Це не дуже велика сума, адже один проєкт з облаштування кисневої станції та розводки від неї коштує від 1-2 млн грн до 10 млн, залежно від складності об'єкта. Проте, аналіз закупівель всіх опорних лікарень Києва, який ми зробили, свідчить, що медзаклади досить оперативно реагували на нові виклики пандемії і почали активно реалізовувати подібні проєкти ще з осені 2020 року.
З 25 лікарень, що зараз є опорними, у 20 закладах у 2020-2021 роках закуповували роботи з облаштування кисневої станції або кріоциліндрів, проєктно-кошторисну документацію до них, а також робили або ремонтували мережі зовнішніх і внутрішніх трубопроводів від станцій. Варто зазначити, що такі роботи проводили не всі лікарні, бо деякі з них отримали статус коронавірусних лише цьогоріч.
Загальна очікувана вартість облаштування і ремонту кисневих станцій в опорних лікарнях Києва за 2020-2021 роки складає 135 млн грн. Це разом із закупівлями, оголошеними в жовтні-листопаді 2021, договори за якими ще не уклали. Багато з цих договорів лікарні оплачували із власних грошей. Після другого етапу медичної реформи медзаклади стали самостійними господарськими суб'єктами і отримують кошти за лікування пацієнтів за програмою медичних гарантій від НСЗУ.
Як обирали шлях фінансування відповідних закупівель кисневого обладнання для конкретних закладів, нам в департаменті охорони здоров'я пояснити не змогли. Тому можемо лише констатувати факт: сума закупівель цього профілю в Києві випереджає суми фактично сплачених субвенцій з державного і місцевого бюджетів.
Аналіз закупівель також свідчить про те, що існує чітка кореляція між кількістю ліжок, виділених в закладі під ковідних хворих, і сумою витрат на облаштування стаціонарного кисню та розводки до нього. Деякі найбільш навантажені опорні лікарні цьогоріч роблять вже друге коло робіт з капремонту систем киснезабезпечення — збільшують кількість точок або встановлюють додаткові станції. Водночас сім лікарень оголосили відповідні закупівлі лише в вересні-листопаді цього року, тобто вже під час третьої хвилі. Однак з них лише два заклади — лікарня №8 і Чорнобильська лікарня — замовляють такі роботи вперше.
Олександрівська лікарня (650 ліжок)
Головна лікарня цього профілю столиці, яка постійно збільшує кількість ліжкомісць для хворих на ковід, двічі закуповувала роботи по кисневій станції і трубопроводу від неї. У кінці 2020 року тут провели капітальний ремонт для збільшення продуктивності основного джерела кисню в наявній кисневій станції вартістю 10,19 млн грн (ковідна процедура). У межах цієї закупівлі оновили трубопроводи для кисню, встановили додаткові випарники на кисневій станції, прокладали підземні та надземні трубопроводи від неї. Загалом роботи охопили вісім корпусів лікарні. І вже у вересні цього року, чекаючи на спалах третьої хвилі пандемії, лікарня оголосила закупівлю капітального ремонту системи киснепостачання зі збільшенням точок споживання кисню. Роботи вартістю 5,75 млн грн мають завершити до кінця 2021 року, вони охоплюють шість корпусів лікарні.
№1 (350 ліжок)
Тут теж вже було кілька закупівель кисневого обладнання. Капітальний ремонт системи постачання кисню зі встановленням газифікатора Київська міська клінічна лікарня №1 придбала в грудні 2020 року за 6,04 млн грн за коронавірусною процедурою. Підрядник мав до кінця того ж року встановити на території лікарні основний і резервний газифікатори і трубопроводи від станції. У травні 2021 лікарня знову вирішила купувати капітальний ремонт системи постачання кисню з встановленням газифікатора. Очікувана вартість закупівлі склала 8,5 млн грн. Фактична сплата робіт підряднику становила 5,8 млн грн. Згідно з договором у лікарні встановили нову кисневу станцію і зовнішні та внутрішні мережі для двох корпусів. У серпні лікарня оголосила ще одну закупівлю робіт з ремонту системи газопостачання і газифікатора. Тендер виграв той же підрядник, що отримав і попередні контракти, роботи тривають досі. До кошторису увійшли монтажні роботи трубопроводу і благоустрій території, однак обсяги замовлення зменшили з 8,16 млн грн до 6,5 млн грн. Водночас зараз лікарня готується підписати нову угоду з цією самою компанією — на 2 млн грн.
№3 (320 ліжок)
Капітальний ремонт кисневої мережі лікарні з придбанням стаціонарного вакуумного резервуара для зберігання рідкого кисню в Київській міській клінічній лікарні №3 зробили якраз перед пандемією, у 2019 році. Договір уклали на 7,3 млн грн, однак потім вирішили зменшити обсяги закупівлі, тому й заплатили менше — 4,77 млн грн. А вже в кінці 2020 року знадобилося підсилення — оголосили новий тендер на капітальний ремонт (монтаж, розширення) системи киснепостачання головного корпусу (стаціонар) лікарні на суму 6,04 млн грн. За ці гроші встановили кисневу станцію та розширили мережу газопостачання.
№4 (455 ліжок)
Капітальний ремонт системи киснепостачання будівлі Літ. "Я" КНП «Київська міська клінічна лікарня №4» зробили в кінці 2020 року за 7,7 млн грн — облаштували кисневу станцію і трубопроводи зовнішні і внутрішні.
У 2021 році в лікарні докупили ще капітальний ремонт системи киснепостачання приміщень за 1,47 млн грн — розводка на 80 розеток для кисню.
№5 (270 ліжок)
Наприкінці 2020 року лікарня за 975 тис. грн капітально відремонтувала систему киснепостачання в головному корпусі. А вже цього року 5 листопада медзаклад оголосив закупівлю капітального ремонту системи киснепостачання для забезпечення централізованою подачею кисню КНП «КМКЛ №5». Очікувана вартість — 8,1 млн грн, робитимуть станцію і розводку на два корпуси.
№6 (350 ліжок)
Цьогоріч лікарня двічі закуповувала капітальний ремонт систем киснепостачання. Зрештою за договорами заплатили 1,2 млн грн і 3 млн грн. Зараз триває ще одна закупівля, однак вже на значно меншу суму — 160 тис. грн.
№8 (718 ліжок)
Найближчими днями мають укласти договір на Капітальний ремонт системи киснепостачання КНП «Київської міської клінічної лікарні №8». Сума — 22 млн грн. Проектом передбачається забезпечення медичним киснем 503 точки підключення блоку А та В лікарні №8 з облаштуванням майданчика станції газифікації для двох кріогенних резервуарів як основного джерела постачання кисню.
№10 (227 ліжок)
У жовтні цього року установа підписала договір на капітальний ремонт системи киснепостачання лікувальних корпусів КНП «КМКЛ №10» на 12,3 млн грн. Очікується будівництво кисневих систем і трубопроводів в різні корпуси закладу, в тому числі хоспіс.
№12 (500 ліжок)
Перший капітальний ремонт системи киснепостачання КНП "Київська міська клінічна лікарня №12" робили в кінці 2020 року. Уклали три договори: на 3 млн грн, 4,7 млн грн і на 188 тис. грн. Тоді змонтували трубопроводи та встановили обладнання на 3-12 поверхах. У вересні 2021 року оголосили капітальний ремонт системи киснепостачання за 1,47 млн грн (ті самі поверхи, монтаж трубопроводу кисню).
Протитуберкульозний диспансер №1 (80 ліжок)
Диспансер ремонтував систему киснепостачання на 3 поверхах з січня до кінця квітня цього року. Для цього підписали два договори: на 3,65 млн грн і на 1,8 млн грн.
Центр радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (180 ліжок)
Капітальний ремонт і модернізацію кисневої системи зробили в грудні 2020 року. Для цього лікарня уклала контракт на 5,87 млн грн.
Це інформація про найбільші закупівлі. Повний перелік — за посиланням.
Найбільше замовлень отримало ТОВ Фірма “Кріогенсервіс” — 29,1% від усіх витрат. На другому й тертьому — місці ТОВ “Укрвентпромпостач” (17,4%) та ТОВ “Кріо-мед-сервіс” (16,8%) відповідно. “Кріогенсервіс” та “Кріо-мед-сервіс” пов’язані спільними власниками.
© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено