1 вересня новий навчальний рік офлайн почався лише в школах і дитсадках регіонів, де не був встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки. У «червоних» зонах діти лишилися на дистанційному навчанні. Проте заборона протривала недовго. В середині вересня Уряд змінив правила. Рішення про закриття освітніх закладів відтоді мали спільно приймати Державна та регіональна комісії з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій.

До того ж, протягом останнього місяця правила поділу на епідеміологічні зони змінювали вже двічі, і щоразу потрапити у «червону» зону стає все складніше. Тож менше ніж через місяць після початку навчального року право працювати офлайн отримала більшість шкіл та дитячих садочків країни. 

Усі ці заклади освіти мають дотримуватися рекомендацій, які МОЗ розробило ще в серпні. Правила для дитсадків оновили у вересні.

Відповідно до них:

• на входах до закладів потрібно встановити антисептики;

• після кожного уроку учні і вчителі мають ретельно мити руки;

• перед заняттями вчителі повинні питати в дітей про самопочуття і перевіряти, чи не мають вони ознак респіраторних захворювань;

• бажано мінімізувати пересування учнів між кабінетами;

• перед роботою у вчителів потрібно перевіряти температуру;

• у дитсадках слід міряти температуру і працівникам, і дітям.

Однак ці рекомендації не відповідають на важливе питання: хто буде забезпечувати навчальні заклади усім необхідним чи бодай коштами для закупівель? У Фонді для боротьби з COVID-19, який Уряд створив у квітні, на організацію освітнього процесу коштів не заклали взагалі. Тож фінансовий тягар ліг на плечі місцевої влади. У кінці вересня Верховна Рада прийняла постанову, згідно з якою на забезпечення навчального процесу в умовах карантину пропонують виділити понад 10 млрд грн. Однак ці витрати ще має погодити Уряд, і відповідно, серед видатків Фонду цих коштів поки немає. 

Ми вирішили дослідити, наскільки забезпечені усім необхідним зараз заклади освіти обласних центрів. І розпочинаємо з інфрачервоних безконтактних термометрів — пірометрів, якими мають вимірювати температуру вчителям та, за потреби, дітям. 

Закупівлі пірометрів в Prozorro

За інформацією карти закупівель шкіл з початку пандемії всі заклади середньої і дошкільної освіти обласних центрів України придбали майже 3,2 тис. пірометрів на 4,7 млн грн. Найбільше їх закупили в Кропивницькому – 656, Києві – 582, Львові – 308 і Ужгороді – 227. Найменше пірометрів придбали заклади освіти Чернівців – 5, Чернігова – 7 та Краматорська (Донецька обл.) – 8. 

Крім того, навчальні заклади купували звичайні електронні (96 штук) та ртутні (354 штук) термометри.

Чому ж в Кропивницькому придбали так багато безконтактних термометрів? За інформацією Лариси Костенко, начальниці управління освіти міської ради Кропивницького, пірометри у місті централізовано купували одразу для всіх навчальних закладів обласного центру. Причина — відсутність фінансової автономії, за якої кожна школа та дистадок мали б можливість самостійно обирати собі товар та постачальника. 

«Необхідну кількість ми обрахували заздалегідь. В дитсадки купували пірометри з розрахунку по одному на кожну групу, плюс в медичний пункт та на “харчоблок”. Крім того, один пірометр на вхід до закладу, де відповідальний працівник перевіряє температуру, як персоналу, так і діткам. У школах така кількість, звісно, не була потрібна, тому рахували по одному приладу на кожен вхід і додатковий пірометр медику. Ну і звісно, наші позашкільні навчальні заклади та структурні підрозділи управління освіти. Їм також дісталось по пірометру», — озвучила розрахунки управління чиновниця.

Вартість і постачальники

Вартість пірометра залежить від його класу, виробника, функцій, додаткових опцій (наприклад, наявності вбудованої пам'яті, що дозволяє відстежувати динаміку температури тіла, чи звукового сигналу) та супутніх властивостей (приміром, водонепроникності корпусу). Деякі безконтактні термометри призначені тільки для вимірювання температури тіла людини, тож діапазон їх налаштування коливається в межах 34-42 ℃. Дорожчі моделі дозволяють фіксувати температуру будь-яких об'єктів.

Постачальники в Prozorro продавали пірометри за ціною від 695 грн до 3 432 грн. Здебільшого школи і дитсадки купували прилади китайського виробництва YUWELL YT-1, BERRCOM JXB-178, AFK YK001. Зустрічаються також англійські пірометри HEACO MDI-907.

Вартість пірометрів у Prozorro

За нашими підрахунками, найбільше пірометрів у школи й дитсадки обласних центрів поставив ФОП Кролевець Олександр Вікторович – 622 штуки на 933 тис. грн. Майже всі з них (620 шт. за 930 тис. грн) — за договором з Управлінням освіти міста Кропивницького.  

Вибір підрядника, який, до речі, є братом чинного депутата міської ради Кропивницького Андрія Кролевця, прокоментувала уповноважена особа управління освіти Оксана Корінна. 

«У виборі підрядника ми орієнтувалися на співвідношення ціна/якість, наявність у обладнання необхідних сертифікатів якості та належність пірометрів саме до розряду медичних приладів. Адже на ринку наразі представлені більш дешеві моделі, однак вони призначенні для вимірювання температур на поверхнях — скло, метал та інше. Станом на сьогодні жодних питань до постачальника не маємо, договірні зобов’язані виконані вчасно і в повному обсязі. Додаткових закупівель пірометрів наразі проводити не збираємось», — резюмувала пані Корінна.

На другому місці за кількістю проданих пірометрів — ПП «ФІРМА «КАНФАР». Підприємство до кінця жовтня повинно поставити 400 пірометрів за 279 тис. грн Управлінню освіти Шевченківського району Києва. 

Трійку лідерів замикає ТОВ «Факультет», яке уклало 11 прямих договорів на постачання 157 пірометрів у школи Дніпра. Загальна вартість угод склала 274 тис. грн. Вона майже не відрізняється від показника попереднього постачальника, однак відмінність у кількості пірометрів разюча — понад 2 рази. ТОВ “Факультет” продає безконтактні термометри китайського виробництва YIIONE по 1 750 грн.   

Найближчим часом обсяги закупівель пірометрів у Prozorro мають зменшитися, адже це — товар довгострокового багаторазового використання. З іншого боку, можливо, закладам знадобиться ще більше термометрів, щоб швидко перевіряти стан не лише вчителів та маленьких дітей у садочках, а й школярів. Бо зважаючи на те, що пандемія може затягнутися надовго, залишати дітей вдома на такий тривалий термін недоцільно. Необхідно шукати й впроваджувати ефективні заходи безпеки проти поширення коронавірусу: якісну вентиляцію шкільних приміщень, ефективний клінінг, тестування вчителів на COVID-19 тощо.

Сподіваємося, що Уряд все-таки затвердить додаткове фінансування освіти з COVID-19 фонду. Інакше варто буде змінити його назву.