Під час повномасштабної війни в Україні продовжують замовляти бухгалтерські програми, пов’язані з росією

29.05.2023 15:45

Із початком повномасштабного вторгнення українці почали гостріше реагувати на будь-які продукти, пов’язані з росією. Не виключенням стала й сфера IT, зокрема програми бухгалтерського обліку.

До останнього часу найпопулярнішим програмним забезпеченням у цьому сегменті була «1С‎» — розробка російської компанії, призначена для створення систем автоматизації підприємств. Навесні 2017 року РНБО наклала на продукти розробника цієї платформи санкції: заборонила йому продавати свої продукти на території України. Проте в Україні продовжують купувати ймовірно пов’язані з росією бухгалтерські програми.

«1С» як донор для інших програм, і чому він небезпечний

До 2017-го «1С» в Україні продавали й підтримували дві компанії: ДП «Еврософтпром» і «Скайлайн Софтвер». Перша володіє авторськими правами на «1С» в нашій країні, друга — координує обслуговування, доопрацювання та розповсюдження програми. Обидві потрапили під санкції.

Після запровадження обмежень фактично використовувати «1C» в країні не перестали. Це підтверджують дані української спільноти програмістів DOU, відповідно до яких упродовж 2021 року на DOU щомісяця розміщували приблизно 60 вакансій, повʼязаних з «1C».

Щоб обійти обмеження, технологічні рішення «1C» передали системі ‎BAS, яка базується на архітектурі «1С». Це у коментарі DOU підтвердив Піотр Яроцкі — представник польської компанії NetHelp, якій належить торговельна марка BAS.

Крім того, продукти BAS підтримує та супроводжує в Україні громадська організація «Спілка автоматизаторів бізнесу». Вона надає підтримку користувачам програм для автоматизації бізнесу через договір ITC (Інформаційно-технологічного супроводу). Він досі укладається через сайт на піддомені 1c.ua, а також його дзеркало на bas-soft.eu.

Керівник «Спілки автоматизаторів бізнесу» громадянин України Вадим Мазур є також засновником і директором згаданої вище «Скайлайн Софтвер». Детальніше про процес передачі та зв’язки з російськими бенефіціарами — у розслідуванні DOU.

До того ж, у 2020-му році РНБО розширила санкційний список й додала до нього продукти BAS та «UA-Бюджет».

Про те, чому використання програм, розроблених в росії, є небезпечним, СБУ пояснило у відповідь на запит DOU:

«Використання державними установами програмних продуктів, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), створює реальну загрозу порушення конфіденційності, цілісності та доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах».

Зокрема, завдяки таким продуктам можуть збирати інформацію про компанії-користувачі для підриву економіки країни.

Скільки витрачають замовники на заборонені програми

Попри рішення РНБО, підтверджені зв’язки, опубліковане у квітні минулого року розслідування та явну небезпеку, за час повномасштабного вторгнення українські замовники уклали на Prozorro договорів на постачання клієнтських пакетів BAS на суму понад 5 млн грн. Замовлення передбачають встановлення ліцензійного програмного забезпечення, консультації щодо користування системою, постачання примірників системи, надання ліцензій до програм, а також доступу до онлайн-сервісів та оновлень автоматизованих систем. Програму «BAS Клієнтська ліцензія» використовують і на «‎Суспільному». Так, 15 травня АТ «‎Національна суспільна телерадіокомпанія України» уклало договір на 177,6 тис. грн за комплект програми на 70 робочих місць.

Закуповували після 23 лютого 2022-го і заборонену «UA-Бюджет», але в менших масштабах. Так, на Prozorro міститься інформація про понад 50 таких договорів на суму приблизно 900 тис. грн. Серед переліку — постачання пакетів програмного забезпечення цієї системи, їх супровід, обслуговування й техпідтримка, доступ до онлайн-сервісів та оновлень, створення нових документів і звітів, консультації.

При цьому, на профільних бухгалтерських форумах, а також у скаргах до закупівель користувачі зазначали, що «UA-Бюджет» теж побудований на базі «1C». Впровадженням і підтримкою цього продукту, зокрема, займається ТОВ «Комплексні бюджетні системи», яка також супроводжує програму KBS та перехід до неї з «UA-Бюджет». KBS виглядає тим самим продуктом. Із «UA-Бюджет» у нього спільний інтерфейс та структура.

Договорів на постачання KBS для бюджетних установ за час повномасштабного вторгнення замовили більше — на понад 5,5 млн грн. У списку як ліцензійне оновлення уже встановлених пакетів, техпідтримка, так і надання доступу для нових користувачів.

Як не «1С», так «‎Парус»

Крім того, бухгалтери з форумів зазначають про схожість програм «‎УБС» (Українська бухгалтерська система) та «‎Парус». Перша позиціонується як українська розробка, друга є російською підсанкційною бухгалтерською програмою — як і «1C». До речі, контактний телефон компанії, яка нібито займається розробкою «‎УБС», збігається з одним з номерів, вказаних як контакт ТОВ «‎Парус-Україна» і ТОВ «‎Парус-місто».

Українські замовники за час повномасштабного вторгнення рф уклали договорів щодо супроводження цієї системи на 4,3 млн грн. Серед послуг — адміністрування програмного забезпечення, техпідтримка, встановлення, консультації, супроводження, постачання примірників, оновлення програми.

Доступ до оновлень із сайтів на піддоменах 1c.ua та bas-soft.eu українські замовники теж закуповують. Ми знайшли 4 договори на 55 тис. грн, укладені у 2022-му та 2023 роках, які передбачають надання доступу до онлайн-сервісів та оновлень автоматизованих систем, розташованих на сайтах https://its.1c.ua/ та https://portal.bas-soft.eu/.

Чи існують аналоги від українських розробників

Як зазначала рік тому редакція DOU, деякі українські компанії не готові відмовлятися від систем «1C», BAS, «UA-Бюджет», KBS та інших, бо не хочуть перелаштовувати вибудовані бізнес-процеси, мають уже сплачену ліцензію на певний час наперед, а вартість переходу на новий продукт є достатньо високою. Крім того, за порушення санкційних обмежень замовникам загрожує лише штраф. У законодавстві поки не передбачено кримінальної відповідальності.

Як пояснює юридична радниця Transparency International Ukraine Анна Куц, загалом на такі випадки є два види обмежень: щодо учасників та самих товарів. За законом, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо він чи його кінцевий бенефіціар, член або акціонер потрапив під санкції. Якщо замовник цього не зробить, то може отримати від 25,5 тис. до 51 тис. грн штрафу. Виявляти такі правопорушення має Держаудитслужба. А договір із суб’єктом, який перебуває під санкціями, потенційно може бути визнаний недійсним у судовому порядку. Аналогічно не можна замовляти товари, яких торкнулися санкції.

Додатково, забороняється купувати щось у росіян та білорусів, а також товари, які мають походження з цих країн. Виняток щодо походження тільки один: якщо товар необхідний для ремонту чи обслуговування чогось, що придбали до жовтня 2022 року, і при цьому він не підсанкційний — його купити можна. 

Що ж до більш серйозних наслідків, то наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт № 8384 від 25.01.2023 року, у якому народні депутати пропонують запровадити кримінальну відповідальність за невиконання, перешкоджання виконанню або ухилення від виконання санкцій. Якщо законопроєкт приймуть, то верхня межа покарання за ці діяння сягатиме 12 років ув’язнення, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10-ти до 15 років, або без такого, з конфіскацією майна або без неї.

Утім відсутність українських аналогів точно не є причиною небажання відмовлятися від російського програмного забезпечення. Бо їх достатньо багато.

Ще в березні 2022-го сервіс Опендатабот та агенція інтернет-маркетингу Netpeak створили перелік українських і світових компаній, якими можна безпечно замінити програми російського походження. На початку 2023-го його дещо оновили й доповнили.

Зокрема фахівці пропонують замість облікових систем 1С, BAS, UA-Бюджет, Комплексні бюджетні системи, які мають зв’язок з росіянами, використовувати:

  • українські Bimp, Quincefin, Finmap, Pipeliner, Bookkeeper, IT-Enterprise, A2v10, Fintellect, Torgsoft, Ukrsklad, Dilovod, MASTER:Бухгалтерія, Фіт-бюджет, ІС-Про, АБ ОФІС, Control.Events, Дебет Плюс, SMARTFIN, UGLA, GMS Office Tools, Masterbuh, Хепі Бух, Limpid Pro, BJet ERP, Комінтех.Управління персоналом, Універсал ERP, H-profit, UIS.WMS, Sivers Торгівля, A5, RemOnline;
  • американські Microsoft Dynamics 365 Business Central, SAP;
  • німецьку Abona ERP.

Найпопулярніша з них — ІС-Про. Після 23 лютого 2022-го українські замовники уклали на Prozorro договорів щодо впровадження, розширення, оновлення та супроводження цієї програми на 40 млн грн. Крім того, є замовлення на інші пакети зі списку ще на понад 7 млн грн.

При цьому, автори підбірки не рекомендують як аналог іншу, доволі популярну українську розробку — М.Е.Doc. Імовірно, бо в 2017 році цю програму зламали, і вона пропустила на комп’ютери користувачів вірус Petya. Через це робота банківських систем й українських компаній була заблокована. Після відновлення роботи фахівці зазначали про те, що вірус може залишатися навіть на тих комп’ютерах, які не були зламані.

Однак за даними модуля для аналітики закупівель BI Prozorro, за час повномасштабного вторгнення в Україні замовили пакетів, оновлень та обслуговування М.Е.Doc на 9 млн грн.

А для обліку активів (EAM/CMMS) замість «‎1С ТОИР» Netpeak радить американську Champs.

Ми попросили представників кількох замовників пояснити, чому вони не можуть відмовитися від використання програм, що мають зв’язок із російськими розробками. Так, бухгалтерка КП «Хмельницький міський центр ПМСД №1» Ольга Домбровська зазначила, що не бачила інших замінників «‎1С», окрім KBS і BAS. При цьому, останній для неї є більш зручним. Саме цей продукт медзаклад придбав у квітні 2023 року.

Крім того, юрисконсульт київського комунального підприємства «‎Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» Олександр Письмак послався на польського власника програмного забезпечення BAS:

«Наскільки нам відомо, правовласником програмних продуктів та штатних релізів (оновлень) до програмних продуктів лінійки Business automation software (BAS), що розповсюджуються через дистриб’юторсько-партнерську мережу в Україні, є Підприємницька компанія NetHelp Jarockі Piotr, що створена та зареєстрована відповідно до законодавства Польщі (місцезнаходження: Lompy, 129, 41-806, Zabrze, Polska, PL; REGON 240691969). Інформація про Правовласника наведена на сайті за адресою  https://legalsoft.ua/korystuvacham-program-dlya-avtomatyzatsiyi-biznesu/pro-yurydychno-znachymi-dokazy-maynovykh-prav-pravovlasnyka/. КП «СУППР» не є експертом у галузі співставлення чи визначення тотожності програмного забезпечення з вказаним Вами.‎»

У березні це комунальне підприємство замовило послуги зі встановлення й супроводження лінійки BAS за 42,6 тис. грн.

Висновок

Отже, серед вказаних вище бухгалтерських програм, закупівлі тих, які мають відношення до держави-агресора чи пов’язані з її розробками, складають четверту частину від подібних замовлень на Prozorro. Це 15,8 млн грн з усіх проаналізованих контрактів на суму 72 млн грн. Такі дані не враховують договори, які уклали без звітування на Prozorro. Тож суми можуть бути більшими.

Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”.

Джерело: glavcom.ua

Пункт пропуску з Польщею «Шегині» хочуть реконструювати: договір планують укласти із польським підрядником

Компанія Unibep SA раніше бралася за цю реконструкцію, але встигла тільки розробити проєкт. Тепер вона хоче продовжити роботи.

12.03.2024 10:56

Майже в сотню разів: як змінилися витрати міст на новорічні свята

Більшість обласних центрів країни встановили різдвяні ялинки. Обійшлися мінімальними витратами за рахунок волонтерських зусиль або коштами меценатів. Але все ж не без витрат із бюджету.

20.12.2023 12:55

Не Софійським собором одним — ремонти яких пам’яток цього року замовляли в Україні

Цієї осені в українському суспільстві пожвавилося обговорення доцільності витрат бюджетних коштів на ремонти пам’яток культури. Розбираємо, скільки насправді коштів на це виділили й питаємо у фахівців, наскільки вони зараз необхідні.

07.12.2023 10:55

Ремонти і будівництво вбиралень у Києві: як їх купують на Prozorro

Ми проаналізували такі закупівлі від початку заснування системи Prozorro.

26.10.2023 12:30

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання