21 лютого Державна митна служба України оголосила тендер на реконструкцію міжнародного пункту пропуску для автомобілів «‎Шегині» на українсько-польському кордоні. Очікувана вартість — 23,7 мільйона євро, тобто майже 985 мільйонів гривень. Фінансування йтиме з кредиту, який Уряд Польщі погодився надати ще у 2015 році.

Єдиний учасник, який подався на торги — це компанія Unibep SA, яка запропонувала виконати роботи за 23,5 мільйона євро. Держмитслужба висунула вимогу про виправлення невідповідностей — надати довідку про те, що компанія виконала зобов’язання за попереднім договором. Unibep таку довідку надала, її визнали переможцем і повідомили про намір укласти договір.

Unibep SA — одна з найбільших будівельних компаній у Польщі, яка працює на ринку 70 років. За даними сайту групи, окрім проєктів у Польщі, фірма будувала комплекс Retroville у Києві, ТЦ «‎Нікольський» у Харкові, готель, логістичний центр і вітрякову станцію в Білорусі, а також готель і торговий центр у Росії у 2015 та 2009 роках відповідно.

Проєкт договору фактично передбачає продовження процесу, який не закінчили в рамках попереднього замовлення (про це трохи пізніше). Підрядник отримає в розробку документи стадії «‎Проєкт» з минулого договору, на їхній основі створить робочу документацію й оновить їх відповідно до актуальних технічних умов.

Далі він має пройти всі експертизи, отримати дозволи, виконати будівельно-монтажні роботи, провести авторський нагляд. Термін виконання — до кінця 2028 року.

За планом, будівництво відбуватиметься у дві черги: спочатку ділянка виїзду з України (перший пусковий комплекс), потім — ділянка в’їзду (другий пусковий комплекс). Окрім самих будівельних робіт, майбутній підрядник має повністю облаштувати всі системи, необхідні для митного контролю й повноцінної роботи міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення. Включно із рентгеноконтролем, боксами поглибленого огляду, відеонаглядом, ваговим контролем, КПП, вольєрами для службових собак, складами для конфіскованих товарів, дизель-генераторами, службовими будівлями, які матимуть опалення від котелень, і громадськими вбиральнями.

При цьому, скануюче та серверне обладнання, системи відеоконтролю, комп’ютери й огородження повинні мати гарантію на 3 роки, обладнання структурованої кабельної системи й дорожнє покриття – 5 років, дорожні знаки – 2 роки, каркаси будівель та споруд, стіни, покриття та перекриття – 10 років. 

За два роки Україна витратила 360 тисяч євро польського кредиту на папери для реконструкції пункту пропуску

Насправді це вже друга спроба України освоїти кредитні кошти. У 2017-2018 роках Державна фіскальна служба України провела тендер у форматі конкурентного діалогу — на реконструкцію пункту пропуску «‎Шегині» з терміном виконання до 2021 року. Тоді договір уклали зі згаданою вище групою Unibep SA, яка запропонувала виконати роботи за 15,6 мільйона євро. На той час це було 502,9 мільйона гривень. Окрім самого будівництва, контракт передбачав і супутні проєктування й отримання всіх необхідних дозволів.

За умовами договору про кредит із Польщею, контракт на реконструкцію почав діяти у липні 2019-го. І виконавець почав роботу над проєктно-кошторисною документацією. Ще за рік контрагентом з боку України замість Фіскальної служби визначили Митну службу.

У листопаді 2020-го Unibep отримала 135 тисяч євро за інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, архітектурні пропозиції та концептуальні рішення генплану. У червні 2021-го Держмитслужба передала підряднику містобудівні й технічні умови та обмеження, відповідно до яких компанія розробила проєктну документацію й передала її на експертизу. За це отримала ще 225 тисяч євро — у квітні 2022-го.

У жовтні 2022-го Unibep передала Митній службі позитивний висновок експертизи та пакет документів з проєктом, в якому не було робочої документації. Станом на березень 2023-го цю частину документів не передали, і Держмитслужба вела переговори з підрядником щодо підписання додаткової угоди.

Сторони довго не могли дійти згоди, тож термін можливої оплати за роботи, які фактично й не почалися, скоротився до 16 місяців. Адже за умовами кредитного договору з Польщею, платежі мають надходити впродовж не більш як 5 років з дати укладення контракту з підрядником. При цьому, за календарним планом, роботи мали б зайняти 26 місяців. Тож Митна служба розірвала договір на реконструкцію із Unibep, виплативши 360 тисяч євро.

У травні 2023-го Держмитслужба спробувала провести новий тендер з очікуваною вартістю 21,4 мільйона євро. Однак після кількох десятків скарг і додаткових питань торги скасували через відсутність пропозицій.

Реконструкцію оплачуватиме Уряд Польщі через свій банк

Проєктування та реконструкцію оплачуватимуть з бюджету Польщі, обов’язково польському підряднику, але коли таку транзакцію погодить українська сторона. Це одні з основних умов кредиту.

Уряди України та Польщі підписали такий договір про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги ще у вересні 2015-го у Варшаві. Верховна Рада ратифікувала його у лютому 2016-го. Надалі він тричі зазнавав змін — у 2018, 2021 та 2022 роках.

Одна зі статей цього міжнародного договору, як і Закон України «‎Про міжнародні договори України», передбачає, що його умови мають вищу силу над положеннями внутрішнього законодавства України. Тобто у разі розбіжностей застосовуються ті правила, яку прописані у цьому документі, підписаному між двома Урядами.

Основні умови кредиту:

• його розмір не перевищує 100 мільйонів євро;
• кошти можна витратити на розбудову доріг і пунктів пропуску на кордоні з Польщею або інших проєктів, які погодить Уряд Польщі;
• проєкти мають бути великі — не менше 500 тисяч євро за контракт;
• Якщо Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) матиме заперечення щодо відповідності проєктів і контрактів, вони не отримають фінансування;
• підрядниками та постачальниками мають бути польські компанії;
• товари для виконання також мають надходити з Польщі, з не менш як 60% локалізації;
• оплату проводить Міністр фінансів Республіки Польща, через уповноважений на це банк.

Суму кредиту Україна може виплачувати через п’ять років після першої транзакції польському підряднику — 50-ма рівними частинами кожні пів року. Але відсотки за кредитом треба сплачувати раніше — після першої виплати польській компанії до 15 березня та 15 вересня кожного року. Процентна ставка становить 0,15%.

Якщо Україна прострочить якийсь із платежів, за нього додатково будуть нараховуватися 3% річних.

Пункт пропуску зараз не в найкращому стані, хоч і зазнавав невеликих ремонтів

Відверто кажучи, автомобільний пункт пропуску давно потребує хоча б ремонту. Принаймні, судячи з відео, яке опублікувало Суспільне 13 лютого 2024-го, вбиральні далеко не у найкращому стані: іржаві труби, цвіль, неінклюзивні спуски.

Судячи з даних Prozorro, за останні п’ять років Львівська митниця ДФС та Галицька митниця Держмитслужби витратили приблизно 1,8 мільйона гривень на поліпшення умов пункту пропуску «‎Шегині», які стосувалися переважно будівництва під’їзної дороги до системи огляду вантажівок і ямкового ремонту асфальтового покриття.

Додамо, що за тим самим кредитним договором з Польщею Держмитслужба уклала у березні 2018-го контракт на будівництво та відновлення пункту пропуску «Краківець». Роботи тоді оцінили у 6,9 мільйона євро, а виконувала їх інженерно-будівельна компанія Ids-Bud SA, зареєстрована у Варшаві. Зараз вона в процесі банкрутства.

Контракт припинив діяти у 2020-му, але скільки за ним виплатили — невідомо. Новий тендер на продовження будівництва намагалися провести у 2022-му, але скасували через те, що новий договір не оприлюднили упродовж 45 днів. У лютому 2024-го Держмитслужба провела ще одні відкриті торги, але поки єдину пропозицію Budownictwo Kamiński відхилили. Учасник не надав частини документів, ще частина — не відповідає тендерним вимогам.

Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”