Іноземним компаніям, окрім як російським та білоруським, не заборонено приходити на наші тендери. Так само як і українські підприємства можуть подаватися на закупівлі за кордоном. А з низкою країн, як-от із Європейським Союзом чи деякими державами Світової організації торгівлі, ми навіть підписали угоди, які полегшують підприємцям умови участі в таких закупівлях.

Порівняно з українським бізнесом, компаній-нерезидентів у Prozorro, очікувано, дуже мало — за весь час існування системи їх було менше 0,5% від усієї кількості учасників. Однак вони все-таки є, навіть під час повномасштабної війни, — тому ми вирішили подивитися, хто з іноземців отримує бюджетні контракти.

Одразу зауважимо, що ця статистика не враховує дочірні компанії та філіали закордонних бізнесів в Україні, адже вони зареєстровані як українські юридичні особи. І відфільтрувати таких учасників у Prozorro неможливо — тільки перевіряти вручну через державні реєстри.

Загалом у 2022 році на Prozorro підписали угоди з 202 учасниками з 34 інших країн. Із них 170 компаній мали договори після початку повномасштабної війни. Загальна сума таких контрактів за 2022 — 12,9 млрд грн.

80% угод підписали напряму, адже вони стосувалися специфічних послуг та товарів. 

Найбільше учасників-нерезидентів було з Польщі — 28. Зрештою, на польські фірми припадає і найбільша кількість договорів, і найбільша сума за ними — загалом 26 угод на 2,1 млрд грн.

Далі йдуть Німеччина і Британія — 26 і 25 учасників відповідно. На четвертому місці — США (23), потім Швейцарія (18), Чехія (15) і Франція (15).

Порівняно з попередніми роками, кількість учасників-нерезидентів у Prozorro зменшилася в 2-3 рази. Але лідери серед країн за ними схожі — Німеччина, Британія, США, Чехія та Польща. За сумами першість раніше тримала Туреччина. Крім цього, до 2022 року договори з нерезидентами підписували здебільшого на конкурентних закупівлях.

Детальніше статистику за 2019-2022 роки дивіться за посиланням.

Найбільші підрядники

Saarstahl Rail, Франція 

Найбільший контракт із компаніями-нерезидентами в 2022 році — на залізничні рейки від французького заводу Saarstahl Rail німецької металургійної групи Saarstahl. Це 19 тон 25-метрових широких рейок типу Р-65 на 1,45 млрд грн. Контракт підписали в ході візиту урядової делегації України до Парижу. Рейки придбали за кредитні кошти Міністерства економіки та фінансів Франції, тому договір підписували напряму.

Раніше АТ «Укрзалізниця» купувала рейки в «Метінвесту-СМЦ» Ріната Ахметова, а самі рейки виробляли на заводі «Азовсталь» у Маріуполі.

Із великих підрядів компаній-резидентів Франції також договори із французьким офісом міжнародної правничої фірми Winston&Strawn LLP. Міністерство юстиції України уклало з ним 4 контракти на 107 млн грн на юридичні послуги, які також можна купувати напряму. Winston&Strawn LLP представлятиме Україну під час розгляду справ у закордонних юрисдикційних органах у таких справах:

• позов Республіки Татарстан до України;

• позов компанії Modus Energy International B.V. до України;

• позов ВАТ «Татнєфть» до держави України.

Naftogaz Trading Europe AG, Швейцарія

Naftogaz Trading Europe AG — це дочірня компанія «НАК «Нафтогаз України». Вона продасть «Укртранснафті» 25 тис. тонн дизельного пального. Договір на 1,2 млрд грн підписали напряму. 

Dogus Construction and Trade Inc, Туреччина 

DOĞUŞ İNŞAAT VE TİCARET A.Ş. (Dogus Construction and Trade Inc), яка перемогла у 6 спрощених закупівлях САД у Київській області, отримає 1,2 млрд грн. Компанія проведе капітальний ремонт шести зруйнованих під час війни мостів у Київській області. За умовами тендерів, які оголосили 6 жовтня, мости мали б відремонтувати до 21 листопада 2022 року. Тобто після всіх процедур на ремонт у потенційного переможця залишалося менше місяця. Але після підписання угоди строк виконання робіт продовжили до кінця 2023 року. 

Крім цього, ще 467 млн грн отримає ONUR MARİNE GEMİ İŞLETMECİLİĞİ TİCARET ANONİM ŞİRKETİ. Компанія уклала контракт з «Днопоглиблювальний флот» ДП «Адміністрація морських портів України» на оренду (фрахтування) устаткування для поглиблення дна. Відкриті торги оголосили ще до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, але аукціон відбувся лише в кінці вересня 2022 року. У закупівлі взяло участь два підприємства – українське ТОВ «СОБІ» та турецька фірма. Договір підписали наприкінці жовтня, послуги будуть надавати протягом 2022-2025 років. 

ONUR MARİNE GEMİ İŞLETMECİLİĞİ TİCARET ANONİM ŞİRKETİ створили в грудні 2021 року, основний вид діяльності — днопоглиблення та очищення водних об’єктів.  

Svertas Group, Литва 

Svertas Group уклала контракт на 979,2 млн грн з ДП «НАЕК «Енергоатом». Компанія повинна до 2025 року капітально відремонтувати один статор турбогенератора. 

Крім цього, навесні 2023 року Svertas Group виконає ще дві угоди — на 81,3 млн грн та на 61 млн грн. За ними вона поставить різноманітне обладнання та устаткування для енергетичної галузі.

DROG-BUD, Польща

Четверта частина усієї суми, яку отримали польські компанії, — 528 млн грн — припадає на великий контракт із DROG-BUD на капітальний ремонт траси між Червоноградом і Рава-Руською. Договір на понад 14 млн євро підписали без тендеру, оскільки це були додаткові роботи до основної угоди. А сам перший, основний договір на 21,5 млн євро Служба автомобільних робіт у Львівській області підписала в 2017 році. Тоді вона провела відкриті торги, на які подалися п’ять польських компаній. За даними «Наших грошей», через затримки з фінансуванням роботи за основною угодою на вересень 2022 року було виконано лише 12%.

DROG-BUD відкрила своє представництво в Україні в 2016 році, тобто в той самий рік, коли Укравтодор очолив поляк Славомір Новак. Як писали журналісти, головою компанії тоді був Здзіслав Новак.

Ще 509 млн грн польські фірми отримали за електротехнічне устаткування. Майже вся ця сума — грудневий договір із NPP Energo-Plus Europe. За 500 млн грн, компанія має поставити трансформатори та інше обладнання для «Укргідроенерго». Контракт підписали напряму, оскільки наприкінці листопада уряд дозволив купувати товари, роботи і послуги для будівництва енергооб’єктів без тендерних процедур, якщо це узгодить Міненерго.

Попри польську реєстрацію, директором NPP Energo-Plus Europe є українець Євген Корф. Він — бізнесмен з Кременчука, у 2020 році обрався до Полтавської облради від «Опозиційної платформи – За життя». В Україні Євгену Корфу належить ТОВ «НВП «Енерго-Плюс» .  

Загалом компанії-нерезиденти здебільшого отримують контракти напряму — тоді, коли нам потрібно придбати унікальне обладнання, лікарські засоби чи програмне забезпечення, або коли закупівлю проводять на кредитні кошти. Випадки, коли вони беруть участь у конкурентних тендерах і виграють в них, досить рідкісні. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.