Публічні закупівлі Польщі, Угорщини, Чехії та України

08.07.2021 17:00

Кожна країна має свої правила у сфері публічних закупівель та свої практики. Ми зібрали найважливіше та найцікавіше про закупівлі чотирьох держав, щоб порівняти їхні закупівельні практики, визначити основні подібності та розбіжності у сфері публічних закупівель. Ця стаття допоможе не тільки краще розібратись у тому, як побудований сектор публічних закупівель у окремих країнах Центрально-Східної Європи, а й порівняти їхні сильні та слабкі сторони.

Пороги публічних закупівель

Усі державні закупівлі Польщі, Угорщини та Чехії, як і інших країн-членів ЄС, умовно можна поділити на закупівлі вище порогових значень ЄС та нижче порогових значень ЄС. Усі державні контракти, що перевищують пороговий рівень ЄС, проводять відповідно до законодавства ЄС. Окрім цього, їх обов'язково публікують на закупівельній платформі ЄС TED (Tenders electronic daily). Наразі пороги ЄС визначені на рівні 139 тис. євро для закупівель товарів та послуг та 5 350 000 євро для закупівель будівельних робіт. Проте залежно від предмету закупівлі, ці цифри можуть відрізнятися. Основні процедури, за якими проводять закупівлі на рівні ЄС, це: відкритий тендер, обмежений тендер, переговорна процедура, конкурентний діалог, інноваційне партнерство та дизайнерський конкурс.

Державні закупівлі нижче порогового рівня ЄС відбуваються за національним законодавством країн-членів, які своєю, чергою, не повинні суперечити законодавству ЄС. Нижню межу для таких закупівель кожна країна визначає самостійно. Так, наприклад, у Польщі вона становить 130 тис. злотих (еквівалент 30 тис. євро), а в Чехії  — 2 млн крон (еквівалент 76,5 тис. євро) для товарів та послуг та 6 млн крон для робіт (229,7 тис. євро). В Угорщині прописані аж декілька нижчих порогових рівнів для закупівель на національному рівні. Найнижчий поріг зафіксований на рівні 15 млн форинтів для товарів та послуг (еквівалент 41,7 тис. євро) та 50 млн форинтів для робіт (еквівалент 139 тис. євро). Отже, бачимо, що нижні межі публічних закупівель на національному рівні дуже відрізняються залежно від країни. 

Публічні закупівлі на суми, менші за за ці встановлені межі, прийнято вважати допороговими. Як правило, їх проводять на розсуд закупівельників та закупівельних органів, переважно через неконкурентні процедури  — просто підписують договір з вибраним постачальником. Про такі закупівлі зазвичай звітують: публікують інформацію про кількість, дату проведення закупівлі, предмет закупівлі та назву компанії, з якою уклали договір. Цікавим є приклад польського міста Лодзь, де міська рада визначила процедуру проведення допорогових закупівель, очікувана вартість яких становить менше 30 тис. євро, та оприлюднення інформації про них. Дані про такі закупівлі публікують на офіційній сторінці міської ради Лодзя. У Чеській Республіці мають обов’язково оприлюднювати всі контракти на суму понад 2000 євро, інакше вони не є юридично чинними. Винятком є невідкладні закупівлі – така практика часто застосовується для коронавірусних закупівель.

В Україні, згідно з новою редакцією Закону “Про публічні закупівлі”, яка набрала чинності у квітні 2020 року, публічні закупівлі, залежно від очікуваної вартості предмету закупівлі, можна поділити на чотири категорії. До першої категорії належать закупівлі на суму понад 133 тис. євро для товарів та послуг та понад 5 150 тис. євро для робіт. Отже, як бачимо, поріг для таких закупівель відповідає порогам, зафіксованим у законодавстві ЄС. Такі тендери обов'язково публікують англійською мовою. До другої категорії українське законодавство відносить закупівлі з очікуваною вартістю від 200 тис. грн (еквівалент 5,8 тис. євро) для товарів та послуг, та від 1,5 млн грн для робіт (еквівалент 45,2 тис. євро). 

Новий закон про публічні закупівлі запровадив також так звані “спрощені закупівлі”, очікувана вартість яких складає від 50 тис. грн (еквівалент 1,5 тис. євро) до 200 тис. грн для товарів та послуг (еквівалент 5,8 тис. євро) та до 1,5 млн для робіт (еквівалент 52,8 тис. євро). Спрощені задумували як полегшену версію конкурентних закупівель, які проходять легше і швидше. Четверта категорія  — це неконкурентні допорогові закупівлі з очікуваною вартістю до 50 тис. грн. Вони, як і аналогічні допорогові закупівлі в Польщі, Чехії та Угорщині, не регламентуються законодавством. В Україні замовник на таку суму може або укласти договір напряму та опублікувати звіт у системі Prozorro, або провести допорогову закупівлю. Цікаво, що у порівнянні з іншими країнами Вишеградської четвірки, нижній поріг для закупівель на національному рівні в Україні набагато менши'. 

Публічні закупівлі у Польщі, Чехії та Угорщині

Як член ЄС, Польща має законодавство про закупівлі, що базується на директивах ЄС щодо державних закупівель. Правила країни імплементовані у єдиний закон “Про публічні закупівлі”. 11 вересня 2019 року прийняли його нову редакцію, яка набрала чинності 1 січня 2021 року. Вона зокрема передбачає, що в 2021 році має бути створена єдина національна електронна платформа e-Zamówienia, яка покликана налагодити діалог між замовниками та постачальниками

Цікаво, що у Польщі замовник може приймати пропозиції через власний закупівельний портал, комерційні платформи або спеціальні електронні сервіси Польського Агентства Державних Закупівель (які все ще не дуже розвинені). Наприклад, свої портали мають Польська залізницяУніверситет м. Лодзь та Польський Економічний Інститут. Часто послуги таких порталів надають зовнішні аутсорсингові спеціалізовані платформи, але за загальним правилом у кожного польського замовника на власному вебсайті повинен бути розділ «Публічні закупівлі». До спеціальних електронних сервісів Польського Агентства Державних Закупівель належать: сервіс е-ліцитації (спрощеного електронного аукціону), сервіс е-аукціону та Міні-Портал. Міні-портал  — це безкоштовна система, що забезпечує зв'язок між Замовниками та Учасниками державних закупівель. Після остаточного запуску єдиної електронної платформи, Міні-Портал припинить своє існування.

Законодавство Польщі також передбачає обов’язкову публікацію оголошення про закупівлі у Центральному порталі Бюлетеню публічних закупівель (Portal Centralny Biuletynu Zamówień Publicznych, BZP) польською мовою. У січні 2021 року платформу e-Zamówienia запустили в тестовому режимі. Поки вона містить лише інформацію про етап планування, повідомлення про закупівлі, але не дозволяє проводити через неї тендери.

Тим часом, у Чехії замовники повинні публікувати повідомлення про закупівлі на Порталі тендерних оголошень NEN (National Electronic Tool) чеською мовою. Для участі та подання пропозицій будь-який економічний оператор (місцевий чи закордонний) повинен бути зареєстрований або безпосередньо на порталі  NEN, або на одній із 5 приватних електронних платформ. В останніх випадках досить зручно використовувати інтегровану електронну платформу FEN, що об'єднує ці 5 платформ.

Мета FEN  — максимально полегшити доступ постачальників до тендерних процедур, щоб вони могли знайти тендер і податися на нього з одного місця та з одного облікового запису користувача. Різниця між державною платформою NEN та приватною FEN полягає в якості та рівні послуг для учасників торгів. FEN забезпечує розширені пошукові та додаткові послуги, що допомагають швидше та простіше підготувати тендерну пропозицію, але за певну плату. Водночас NEN безкоштовний як для замовників, так і для бізнесу. 

В Угорщині оголошення про закупівлі, що перевищують національний поріг та пороги ЄС, потрібно публікувати у Official Procurement Journal, тоді як відповідні документи оприлюднюють в базі даних про закупівлі Органу державних закупівель. Варто також зазначити, що інформацію можна знайти не лише у профільних журналах. Із 2018 року закупівельники повинні здійснювати закупівлі через онлайн-платформу Портал електронних закупівель “EKR”, який знаходиться в управлінні Офісу Прем’єр-Міністра. Там публікують інформацію про підписання контрактів, закупівельні плани та усі відкриті актуальні закупівлі.

Публічні закупівлі в Україні

Із 2016 року в Україні публічні закупівлі відбуваються винятково через систему електронних закупівель Prozorro. Оголошення про закупівлю замовники публікують на авторизованих майданчиках, які під’єднані до центральної бази даних. Учасники закупівель теж повинні зареєструватися на одному з комерційних онлайн-майданчиків, яких станом на січень 2020 року налічується приблизно 19. 

У квітні 2020 набула чинності  нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, яка зобов'язала замовників проводити всі закупівлі від 50 тис. грн (1,5 тис. євро) через систему Prozorro, і запровадила так звані “спрощені закупівлі”. Іншим здобутком було створення електронного каталогу Prozorro Market, що покликаний допомагати замовникам швидко та легко купувати товари широкого вжитку з очікуваною вартістю, що не перевищує встановлений поріг у 200 тис. грн.

Центральні закупівельні організації

Польща та Чеська республіка, на відміну від багатьох країн-членів ЄС, мають дуже децентралізовану систему закупівель з великою кількістю замовників. Відмінною характеристикою сектору публічних закупівель цих країн є відсутність централізованої закупівельної організації. На відміну від Польщі та Чехії, в Угорщині вона існує. Угорська ЦЗО підпорядковується парламенту та контролює всі процедури закупівель згідно з відповідним законом. Замовники державного рівня зобов'язані давати їй на перевірку свої оголошення про закупівлі перед їх безпосередньою публікацією. Окрім цього, Орган стежить за виконанням закону та надає коментарі до проєктів законодавчих актів, контролює внесення змін та виконання договорів про публічні закупівлі. Арбітражна комісія з питань публічних закупівель у межах Органу веде провадження, що стосуються порушення законодавчих положень у сфері публічних закупівель або процедур укладання контрактів.

В Україні існує 3 централізовані закупівельні організації: “Професійні закупівлі України”, "Медичні Закупівлі України” та "Українські спеціальні системи". Державну установу “Професійні закупівлі Україні” започаткували ще у 2016 році для підвищення ефективності закупівель шляхом централізації та професіоналізації сфери. Установа підпорядковується Міністерству економіки України, а її основна діяльність полягає в здійсненні закупівель в інтересах інших замовників. ДП “Медичні Закупівлі України” створили у кінці 2018 року, щоб забезпечити якісне, прозоре та своєчасне постачання медичних виробів і ліків за кошти державного бюджету. Інституція підпорядковується Міністерству охорони здоров'я України. Загалом, із 2015 року закупівлею ліків в Україні займались міжнародні організації. У майбутньому очікується, що централізовані закупівлі ліків буде здійснювати винятково ДП “Медичні Закупівлі України”. ДП "Українські спеціальні системи" — це поки наймолодша ЦЗО в Україні. Її створили наприкінці березня 2021 року.

Ковідні закупівлі

Цікавим також є досвід кожної з країн у проведенні публічних закупівель для боротьби з коронавірусом. В Україні у березні 2020 року Верховна Рада дозволила державним замовникам купувати найнеобхідніші товари та послуги для протидії коронавірусу без аукціонів. Кабінет Міністрів затвердив спеціальну постанову, якою визначив перелік таких товарів, робіт і послуг, а також порядок їх придбання. Відтак замовникам достатньо знайти постачальника, укласти договір та опублікувати його в Prozorro. Згідно з постановою, за потреби це можна зробити за добу. За такою процедурою, починаючи з квітня 2020 року, було здійснено близько 145  тисяч закупівель, вартістю приблизно 30 млрд гривень (еквівалент 90 млн. євро). Незважаючи на переваги спрощеної процедури COVID-19 на перших етапах пандемії, нині з нею пов'язана велика кількість порушень та корупційних ризиків. Зважаючи на це, команда ТІ Україна уже майже пів року адвокує за її перегляд.

Польща

У Польщі, після початку пандемії була введена у дію стаття 6 Закону від 2 березня 2020 року Про спеціальні заходи щодо запобігання, протидії та боротьби з COVID-19, а також з іншими інфекційним захворюваннями та надзвичайними ситуаціями, спричиненими ними. Відповідно до цієї статті, положення Закону про публічні закупівлі від 29 січня 2004 р. не застосовуються до договорів на послуги або поставки товарів, необхідні для протидії COVID-19. Особливо, якщо існує висока ймовірність швидкого і неконтрольованого поширення хвороби або якщо це вимагається для захисту здоров'я населення. Це положення набрало чинності 8 березня і діяло до 4 вересня 2020 року. У зв'язку з другою хвилею пандемії наприкінці листопада 2020 року було прийнято майже ідентичне положення. Проте, цього разу положення передбачало обов’язкове надання детальної інформації про закупівлю, проведену за такою процедурою. Протягом семи днів з моменту укладення договору за такою процедурою, інформація про предмет договору повинна бути оприлюднена у Бюлетені державних закупівель із зазначенням кількості товарів та обсягу послуг; ціни; фактичних обставин, що виправдовують присудження контракту без застосування загальних правил публічних закупівель; та найменування суб’єкта господарювання, з яким було укладено договір.

Угорщина

У березні 2020 року, уряд Угорщини прийняв указ, який передбачив винятки із Закону про публічні закупівлі на випадок, якщо вони необхідні для управління кризою або дозволяють ефективно функціонувати установам, які відіграють провідну роль у протидії таким кризам. У червні 2020 року це положення додали до Закону про охорону здоров’я. Винятки схвалює Прем'єр-міністр або посадова особа, призначена Прем'єр-міністром для виконання цього завдання. Для проведення коронавірусних закупівель, замовники повинні запросити бажано не менше трьох учасників подати пропозицію. Проте замовники можуть також укласти контракти безпосередньо з постачальником, якщо терміновість або причина цього є виправданими. Разом з цим, вони повинні перевірити, чи існують рамкові угоди, під які можуть підпадати заплановані екстрені закупівлі. Крім того, положення про екстрені закупівлі може застосовуватися лише до закупівель, які не фінансуються ЄС. Відповідність закупівель нормам закону розслідується постфактум міністром, який відповідальний за виконання бюджету. Закон не передбачає положень щодо обов’язкової прозорості таких закупівель, тому інформація про подібні контракти активно не публікується.

Чеська Республіка

У Чеській Республіці у відповідь на пандемію COVID-19 затвердили поправку до Закону про державні закупівлі, щоб  спростити придбання засобів індивідуального захисту. Відповідно до чеського законодавства про публічні закупівлі, для закупівлі товарів та послуг для боротьби з пандемією Covid-19 за прискореною процедурою може застосовуватися переговорна процедура без попередньої публікації та процедура прямого присудження договорів.

Висновки

У трьох країнах з чотирьох функціонує електронна система публічних закупівель. У Польщі єдина електронна система наразі знаходиться на стадії імплементації. У всіх чотирьох країнах законодавством визначені різні вартісні межі для закупівель нижче порогів ЄС, а також для неконкурентних допорогових закупівель. Якщо в Україні нижня межа конкурентних закупівель для товарів та послуг, які повинні проводитись через систему електронних закупівель Prozorro складає 200 тис. грн (еквівалент 5,8 тис. євро) та для спрощених конкурентних закупівель 50 тис. грн (або 1,5 тис. євро), то у Чехії цей показник найвищий з-поміж чотирьох країн та становить 2 млн крон (або 76,5 тис. євро). Польща та Чехія, на відміну від Угорщини та України мають дуже децентралізовану систему закупівель з великою кількістю замовників. Централізовані закупівельні організації передбачені законодавством лише в Україні та Угорщині, при чому у Україні таких організацій аж дві —  „Професійні закупівлі України“ та „Медичні закупівлі України. Цікавими є також практики допорогових закупівель у різних країнах. Так, згідно з новим Законом „Про публічні закупівлі“ в Україні з'явилася можливість закуповувати товари та послуги за допомогою електронних каталогів або Prozorro Market, що дозволяє підвищити ефективність таких закупівель. 

Також усі чотири країни у відповідь на розгортання епідемії коронавірусу навесні 2020 року, запровадили зміни до чинного законодавства про закупівлі, аби прискорити та спростити закупівлі товарів та послуг для боротьби з хворобою.

Ця публікація підготовлена за підтримки Фонду Вишеграда в рамках проєкту “Нові підходи до боротьби з корупцією в публічних закупівлях в Україні та країнах Вишеградської четвірки

Як зробити посилання на BI Prozorro, щоб воно працювало

Як послатися на дані в публічному модулі аналітики зі збереженням відборів.

17.08.2021 18:30

Zindex — перевірений підхід до рейтингування замовників

Transparency International Україна розповідає про найкращі практики та інноваційні інструменти моніторингу публічних закупівель. У цій статті ми представляємо рейтинг замовників, який розробив чеський аналітичний центр EconLab. 

08.07.2021 17:00

Яка ти закупівля 2020? ТЕСТ

Дізнайся, яка закупівля найкраще описує твій 2020 рік.

15.01.2021 19:50

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання