Що держава будує під час війни

10.08.2022 20:00

За даними проєкту damage.in.ua через війну в Україні вже зруйновано і пошкоджено понад 120 тисяч житлових будинків. Саме житловий фонд постраждав найбільше, він становить 38% втрат у грошовому еквіваленті. На другому місці — об’єкти інфраструктури. Зокрема пошкоджено майже 24 тисячі кілометрів доріг.

Перші відбудови розпочали ще у квітні. Тоді уряд виділив мільярд гривень на відновлення деокупованих областей: Київської (400 млн грн), Сумської (250 млн грн), Чернігівської (250 млн грн) та Житомирської (100 млн грн). А нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що 1 млрд євро від Європейського інвестиційного банку спрямують на відновлення пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури. Крім цього, зараз є і будівництва та ремонти, які не пов'язані з війною.

Однак не всі ці закупівлі можна побачити в Prozorro. У кінці лютого державним структурам дозволили купувати все напряму —  проводити закупівлі без електронної системи, а звітувати про них  після закінчення війни. Наприкінці червня ці правила змінили — замовників зобов’язали проводити спрощені закупівлі, коли це можливо. Проте повну картину щодо таких закупівель ми все-таки зможемо оцінити лише після перемоги. 

Проте частину з них видно і зараз. Тому ми вирішили дослідити, що саме будують і ремонтують за бюджетні кошти під час війни. 

Чи на часі будівництво

Позиція суспільства щодо відновлення критичної інфраструктури  здебільшого одностайна — ці роботи підтримують. Це очікувано, адже без таких ремонтів люди не матимуть базових умов для життя. Натомість коли йдеться про будівництво чогось поза воєнним контекстом, думки починають різнитися. Хтось підтримує, хтось пропонує передавати гроші на інші потреби. 

Загалом рішення щодо витрат на будівництво та ремонти приймають самі розпорядники коштівдержавні управління, лікарні, відділи освіти. Але часто воно впирається в проблему коштів. В умовах війни в бюджеті їх обмаль, адже більшість грошей направляють на оборону. Проте це не означає, що на інші потреби їх взагалі не виділяють. Зокрема немає ніяких заборон на здійснення закупівель. Просто казначейство проводить платежі виходячи з ресурсозабезпеченості. 

Будівництво у Prozorro

Зараз у системі є дані про закупівлі послуг із будівництва, ремонту та реконструкції на 6,8 млрд грн під початку повномасштабної війни. Найбільше у Львівській – 642 млн грн, Київській – 612 млн грн та Вінницькій – 577 млн грн, областях. 

Дані за регіонами

89% контрактів уклали напряму, без тендерів у Prozorro. За вартістю вони становлять приблизно третину від загальної.

Половина суми всіх договорів піде на будівництво і ремонти електромереж, ліній електропередач та підстанцій. На дороги зараз видно контрактів на 261 млн грн. Що ж до укриттів, то витрати на них оцінити ще важче — більшість замовників із міркувань безпеки не публікують такі угоди. Поки що подібних договорів у системі є на 85 млн грн. На ремонти в закладах освіти та медзакладів, де якась частина грошей теж точно пішла на укриття, — на 624 млн. 

5 найдорожчих договорів

1. Реконструкція будівлі СДЮСШОР № 2 в м. Рівне – 190 млн грн 

Це проєкт «Великого будівництва», у межах якого хочуть реконструювати вже наявний 25-метровий басейн та звести ще один, 50-метровий. Торік чиновники планували закінчити будівництво в кінці 2022 року.

Відкриті торги оголосили в квітні. У тендері взяли участь лише дві рівненські компанії: ПП «МОДЕНА» (перемогла) та ТОВ  «ІБК ПРОМЖИТЛОБУД». Фірми майже не змагалися  і ціни понизили лише один раз — на мінімальний крок у 0,5%. 

Підприємство «МОДЕНА» засноване в 2001 році, однак у публічних закупівлях воно бере участь з 2017. За цей час фірма встигла виграти 134 контракти на 400 млн грн. Завдяки тендеру на басейни, який становить практично половину цієї суми, 2022 рік може стати для компанії найбільш вдалим у закупівлях. 

Конкурент «Модени», ТОВ «ІБК Промжитлобуд», існує менше — лише з 2020.  Підприємство взяло участь у 26 тендерах, в половині з яких перемогло. 

Обидві фірми також подавалися на тендер на будівництво нового хірургічного корпусу Рівненської обласної клінічної лікарні за 284 млн грн. Там вони мали схожу стратегію –мінімальне разове зниження ціни та перемога ПП «МОДЕНА». Утім у тому випадку аудитори виявили  невідповідність тендерних пропозицій учасників, і замовник скасував закупівлю. 

Своєю чергою, тендери на басейни та корпус лікарні — вже друга спроба купити будівництво. Вперше закупівлі оголошували ще до початку повномасштабної війни: 2 лютого на реконструкцію спортивної школи, 7 лютого — на будівництво нового хірургічного корпусу. Тоді жодна фірма на тендери не зголосилася. 

Цікаво, що проєктуванням обох об’єктів займалася одне підприємство – київське ТОВ «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства», за що отримало 20 млн грн.  Про численні порушення в процедурах,  невідповідності в тендерній документації, антиконкурентні дії учасників тоді писали в ЗМІ.  

2. Технічне переоснащення ЛЕП, модернізація підстанцій, реконструкція ЛЕП і ПС в Тернопільській області – 164,8 млн грн

Закупівлю провело ВАТ «Тернопільобленерго», яке на 50,99% належить державі. Ще 25% і 15% акцій відповідно мають кіпрські фірми «Bikontia Enterprises» і  «Larva Investments», які приписують Ігорю Коломойському та Костянтину Григоришину. 

Технічне переоснащення ліній електропередач, модернізацію підстанцій, реконструкцію електропередач і підстанцій в населених пунктах області замовили в ТОВ «Елітар». Фірма заснована в 2003 році, зареєстрована в с. Біла Тернопільської обл. Конкуренцію на  торгах  ТОВ «Елітар»  склала єдина фірма — ТОВ «Глобал Енерго». Підприємства не знижували ціни на аукціоні. За останні два роки, вони  разом конкурували  ще на 4 тендерах ВАТ «Тернопільобленерго», при чому перемагало завжди ТОВ «Елітар».

За час існування Prozorro ТОВ «Елітар» здобуло державних підрядів на 1 млрд грн, майже 90% яких припадає на ВАТ «Тернопільобленерго».

3. Поточний середній ремонт ділянки дороги Житомир – Чернівці, Хмельницька область – 97 млн грн

Автодорога національного значення Н-03 Житомир – Чернівці має протяжність 350 км, проходить територією Житомирської, Хмельницької та Чернівецької областей. Її капітальний ремонт та реконструкція стартували в 2020 році в межах «Великого будівництва».  

Цього року САД в Хмельницькій області дозакупила додаткові роботи, оскільки про потребу в них заявив генеральний проектувальник реконструкції — ТОВ  «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «АВТОМАГІСТРАЛЬ».

Замовник провів переговорну процедуру, і договір уклали з ТОВ «СП» АВТОСТРАДА». Цей підрядник у 2021 проводив поточний середній ремонт дороги у Хмельниччині за 231 млн грн. 

ТОВ «СП» АВТОСТРАДА» засноване в 2015 році, зареєстроване у  Вінниці, через ТОВ «МС КАПІТАЛ» належить Максиму Шкілю.  За даними Наших Грошей у 2021 році ТОВ «СП» АВТОСТРАДА» посіло перше місце за обсягом підрядів від «Укравтодору», уклавши договорів на 23,3 млрд грн. 

4. Будівництво підстанції «Роменська» (2 черга) — 82 млн грн 

Замовлення на будівництво розмістило АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», яке на 25% належить державі. Ще по  25% акцій мають кіпрські фірми «Bikontia Enterprises» і «Larva Investments», 19% — «UA ENERGY DISTRIBUTION HOLDING LIMITED», які приписують Ігорю Коломойському та Костянтину Григоришину.

Договір уклали з ТОВ «ПРОМАТОМ», яке в 2021 році виконувало будівництво першої черги підстанції. Київське ТОВ «ПРОМАТОМ» існує 25 років і майже повністю належить . Дмитру Гапотію. 

Загальна сума державних пірядів, які отримало ТОВ «ПРОМАТОМ», сягнула понад 1 млрд грн. Понад половина (595 млн грн) припадає на АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», 164 млн на АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» та 136 млн грн — на АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО».

Єдиним конкурентом на тендері було одеське ТОВ «ЗЕМЛЕБУДСЕРВІС»  Олександра Рожаєва.  

5. Технічне переоснащення ЛЕП, модернізація підстанцій,  реконструкція ЛЕП і ПС в Тернопільській області – 81,8 млн грн 

Це ще одна велика закупівля від ВАТ «Тернопільобленерго» (попередня – друга в нашому списку). Перемогу знову здобуло ТОВ «Елітар». Але цього разу конкуренцію йому складало тернопільське ПП «Енергоконструкція»

Як бачимо із найбільших закупівель, які вже опублікували, окремі проєкти «Великого будівництва» продовжуються. Наскільки масове це явище, можна буде сказати вже після воєнного стану, коли в системі опублікують решту угод. А також коли з’явиться інформація про те, як їх виконували і коли за це платили. Аналогічно і з іншими будівництвами, що пов’язані або ні з війною.

Чи треба взагалі будувати щось, що не стосується війни, має вирішувати кожен орган, виходячи з терміновості потреб і фінансування. Можливо, десь краще не переривати процес і довести роботи до кінця, або відремонтувати дорогу, щоб спростити логістику. А десь краще почекати з дорогими проєктами і віддати пріоритет чомусь іншому. Однак у будь-якому випадку розпоряднику коштів — чи то міська рада, чи то місцеве відділення Укравтодору — варто бути готовим пояснити своє рішення людям. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Трансперенсі Інтернешнл Україна і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.

Меркантильна дружба: як і чому Китай допомагає росії обходити санкції

А також як загалом розвиваються стосунки Піднебесної з росією.

02.09.2022 11:39

Як росія адаптується до нафтових санкцій

Які нові шляхи продажів обирає рф, і як вона ухиляється від обмежень.

24.06.2022 16:16

Закупівлі в росії

Скільки в них корупції та як вони відрізняються від наших. 

14.06.2022 16:36

Головний двигун російської економіки: як рф продає нафту й газ

Кому і скільки енергоносіїв експортує росія, та чи вдасться міжнародній спільноті накласти на них ембарго.

27.04.2022 11:00

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання