Сьогодні суспільство вимагає від розпорядників бюджетних коштів не тільки публічно звітувати про їх використання, але й ефективно витрачати. Тому замовники мають постільно аналізувати закупівельні процеси, щоб підвищувати якість закупівель. Окрім цього, такий аналіз мають систематично проводити органи управління, яким підпорядковані десятки, а інколи і сотні різних замовників.
Поки що таку оцінку або не проводять взагалі, або ж роблять це за дуже спрощеними показниками.
Водночас усі ми часто чуємо, що «економія» – це не зовсім економія, що кількість учасників – це ще не показник конкурентності, і так далі. І в такій критиці є раціональне зерно. Адже якщо ми дивимось тільки на один із показників, то не можемо побачити загальну картину. Досить легко штучно виконати один або кілька показників. Наприклад, завищуючи очікувану вартість закупівлі, створити економію, але при цьому залишатися «поганим» замовником в цілому.
Отже, для оцінки замовника необхідно аналізувати одночасно низку показників, які сукупно характеризують закупівельний процес.
У цій публікації я наведу 8, на мій погляд, головних ознак, за якими варто оцінювати замовників. Але спочатку трохи загальної картини 2020 року.
Більшість замовників в Україні оголошують менше 50 тендерів на рік, а обсяг їхніх закупівель не перевищує 1 млн грн. І тільки 0,4% всіх замовників уклали контрактів на суму понад 1 млрд грн.
Ефективність замовників, які провели небагато тендерів на невелику загальну суму, оцінити досить важко. Зазвичай вони використовують неконкурентні закупівлі, тож більшість показників для них не працюють.
Але чим більше процедур проводить замовник, тим точнішими будуть тренди його поведінки і результати його критеріїв ефективності.
Для свого аналізу і порівняння показників ми обрали 100 найбільших замовників 2020 року (за сумою закупівель). У цю вибірку ми не включали тих організаторів закупівель, які не є замовниками в розумінні Закону.
Конкурентність процедур – це показник забезпечення рівного доступу учасників ринку до процедур замовника. Якщо замовник зловживає неконкурентними процедурами, то його закупівлі не відповідають принципу відкритості. І відповідно, ми не можемо говорити про їх ефективність.
У середньому 74,6% від суми всіх завершених закупівель 2020 року відбувалися за конкурентними процедурами.
Для 100 найбільших замовників зазвичай цей показник перевищує 90%. Але є і великі замовники, які явно не дуже люблять конкурентні процедури. Наприклад, Державна прикордонна служба провела закупівель на 4,7 млрд.грн. Але з них тільки 4,5% відбулися за конкурентними процедурами.
Замовники з найгіршими показниками із нашої вибірки:
Цей показник демонструє те, наскільки ефективно замовник використовує можливості системи закупівель, наскільки якісно він готує тендери і яка репутація замовника в учасників ринку. Середній показник в системі Prozorro – 68.9%.
Серед замовників найкращими стали:
Економія запланованих видатків демонструє реалізацію потенціалу майданчика публічних закупівель для своєчасного забезпечення потреб замовника. Так, очікувана вартість не завжди є достатньо обґрунтованою, проте готовність учасників приходити на тендер і знижувати ціну – це безперечно позитивний результат.
Середній показник в системі Prozorro – 6%.
Найкращі:
Кількісна конкуренція учасників – це ще один показник ефективності використання майданчика закупівель та якості підготовки закупівель. Середній показник в системі Prozorro – 2,32.
Найкращі:
Загальна економія закупівлі залежить від очікуваної вартості, яку визначає сам замовник. Водночас тое, як сильно учасники знизять свою початкову ставку — справа того, наскільки конкурентно перебігає процес закупівлі. Критиків «традиційної» економії досить багато, тоді як показник економії саме на аукціоні – це заслуга системи Prozorro. Адже до неї державні закупівлі завершували без торгів.
У середньому учасники закупівель 2020 року знижували свої пропозиції на 4,1% по відношенню до стартових пропозицій аукціону.
Найвищий цей показник у таких замовників:
Ще один показник відкритості замовника. Закупівлі можуть відбуватись конкурентно, з великою кількістю учасників і значним зниженням ціни в аукціоні, але це ще не гарантує ефективну закупівлю. Якщо замовник зацікавлений у тому, щоб обмежити учасникам доступ до своїх закупівель – існують десятки способів, як зробити вимоги конкурсної документації найважчим квестом в житті постачальника і таки знайти формальну причину для його відхилення.
Звісно, частина дискваліфікацій зумовлена неякісною підготовкою пропозиції з боку учасника. Але значне відхилення цього показника від середніх значень у певних замовників може вказувати на їх закритість і складність вимог.
У середньому в 2020 році було дискваліфіковано 13,4% всіх пропозицій учасників. І це досить багато. Але є й великі замовники, які спромоглися дискваліфікувати третину всіх пропозицій.
Замовники з найгіршими показниками серед вибірки:
Маркером наявності порушень в закупівлях є кількість задоволених скарг з боку колегії АМКУ (не поданих до неї, а саме задоволених).
У 2020 році в 4240 лотах закупівель були задоволені скарги з боку АМКУ. Це тендери з підтвердженими порушенням прав учасників. Найбільше таких закупівель зібрала Укрзалізниця – 288 лотів із задоволеними скаргами учасників, та Укравтодор – 161 лот.
Середній показник у системі Prozorro – 0,9% закупівель мають задоволені скарги колегії АМКУ.
Замовники з найгіршими показниками:
Ще один показник зловживань замовника – показник підтверджених порушень законодавства про публічні закупівлі від Держаудитслужби.
Загалом у системі Prozorro за 2020 рік аудитори виявили зловживання в 7541 закупівлі. Тут найбільшими порушниками також стали Укрзалізниця (347 таких лотів) та Укравтодор (234 лотів).
Середній показник в системі Prozorro – 1,6% закупівель мають висновки аудиторів щодо наявності порушення замовника.
Замовники з найгіршими показниками:
Як бачимо, оцінка замовника лише за одним критерієм може виявитись дуже помилковою. Адже герої в одних показниках стають антигероями в інших. Інколи ті закупівлі, які здаються найбільш конкурентними, містять найбільше зловживань і порушень з боку самого організатора.
Тож щоб зрозуміти, хто ж дійсно ефективний замовник, а хто не дуже, порівняємо кожен з критеріїв оцінки замовника із його середнім значенням у Prozorro. А потім визначимо загальний відсоток, на скільки показники кожного з організаторів були кращими (або гіршими) від середнього значення в системі.
Рейтинг серед 100 найбільших замовників:
З повною таблицею можна ознайомитися за посиланням.
Зазначені тут 8 параметрів оцінки не є вичерпним переліком, але їх вплив, мабуть, найважливіший. Окрім них оцінку можна проводити і за іншими показниками, такими як відсоток скасованих закупівель після аукціону, відсоток питань і вимог без відповідей, відсоток тендерів зі змінами тощо. Відхилення показника замовника від нормалі в кращий або гірший бік показує нам, яким є результат його роботи в цьому сегменті.
Для користувачів модуля аналітики bipro.prozorro.org об’єкт для оцінки замовників можна знайти в репозиторії за назвою «Рейтинг замовників загальний 2020».
© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено