У лютому Розпорядженням № 76-р Уряд затвердив Стратегію реформування системи публічних закупівель на 2024–2026 роки та Операційний план її реалізації у 2024–2025 роках (далі — Стратегія). У Стратегії описали низку проблем у публічних закупівлях, стан законодавчого регулювання сфери та поставили стратегічні цілі. До того ж визначили операційний план із конкретними заходами та строками. На яких проблемах та цілях фокусується стратегія і які першочергові кроки передбачає?
Загалом Уряд найбільше уваги приділяє двом викликам:
Окрім цього, Стратегія передбачає для сфери публічних закупівель такі цілі: розвиток інституційної структури, професіоналізація публічних закупівель, розвиток системи Prozorro, залучення громадянського суспільства до розвитку сфери та міжнародне співробітництво. Розглянемо їх детальніше.
Ідеться про конкретні статті директив 2014/24/ЄС та ЄС 2014/25/ЄС, що регулюють публічні закупівлі. Ціль — розробити законопроєкти та супроводити їх прийняття у Верховній Раді України, а також прийняти інші нормативно-правові акти, необхідні для виконання вимог нових законів, реалізувати їх у системі Prozorro.
Отож попереду — багато нових для України процедур та правил.
Зарезервовані контракти — закупівлі, де за рішенням замовника мають право брати участь виключено певні категорії бізнесів, як-от: ветеранські підприємства, підприємства з перевагою осіб з інвалідністю серед працівників.
Динамічна система закупівель — конкурентний спосіб закупівель, за яким тендери або запити пропозицій проводять серед не менш ніж трьох відібраних кандидатів. Очікується, що кваліфікаційний відбір будуть проводити ЦЗО, а закупівлі — ЦЗО або самі замовники.
Процедура інноваційного партнерства — закупівля, для якої укладають договір інноваційного партнерства між замовником та одним або декількома переможцями, що провадять наукову, науково-технічну діяльність. Оскільки потребу замовника неможливо задовольнити вже наявними на ринку пропозиціями, підрядник(и) має(ють) створити інноваційну продукцію.
Конкурс проєктів — процедура відбору найкращої проєктної архітектурної, планувальної, інженерно-технічної, інжинірингової, мистецької пропозиції. Може бути у формі відкритого конкурсу або конкурсу проєктів з обмеженою участю, щоб укласти договір про закупівлю через переговорну процедуру або без такого наміру (щоб преміювати або якось інакше заохотити автора).
Спільні закупівлі — закупівлі, які за погодженням двох і більше замовників проводяться за їх об’єднаними потребами із застосуванням конкурентної процедури.
Змішані закупівлі — закупівлі замовником змішаних предметів, які включають у себе одночасно товари та послуги, або послуги та роботи, або товари та роботи.
Завдання цієї цілі — вимірювані показники ефективності сфери закупівель, уніфікація практики та підходів до застосування законодавства, ефективна протидія корупційним проявам. Результатами та показниками досягнення цілі стануть:
Як бачимо, частково до очікуваних результатів віднесли заходи, які є радше способами досягнення цілей, як-от щоквартальні зустрічі органів. KPI та антикорупційні настанови, судячи зі Стратегії, матимуть рекомендаційний характер.
Завдання цієї цілі — передусім, забезпечити прозоре витрачання коштів на проєкти, пов’язані з відбудовою. Для цього у планах є створення прозорого наскрізного електронного інструмента, який дозволить стежити за проєктами відбудови на всіх етапах, застосовуючи системи DREAM та Prozorro. Окрім того, стоїть завдання запровадити міжнародні практики та інструменти закупівель робіт та пов’язаних з ними послуг. Для цього треба затвердити примірні договори про такі закупівлі.
Ціль вважатимуть досягнутою, коли вдасться:
Стратегія не описує детально, якою саме має бути інтеграція систем і наскільки гнучким — конструктор. Примірні форми договорів, ймовірно, допоможуть у закупівлях будівництва, але статус типових (обов’язкових), вочевидь, не матимуть.
Чимало заходів у Стратегії автори присвятили подальшій професіоналізації сфери закупівель. Для цього вони пропонують ефективніше регулювати професійну діяльність суб’єктів сфери, унормувати рівні, структури компетенцій та рекомендації для них.
Отже, покращене регулювання переважно торкнеться саме замовників. В описовій частині Стратегії автори зазначають, що для закупівельників планують створити умови кар’єрного зростання, посилити важливість ролі та функції публічних закупівель. Наголошують на необхідності спрямувати людські та матеріальні ресурси на її підсилення для кожного замовника. Але чіткого віддзеркалення в операційному плані і вимірюваних показниках — наприклад, якою має бути заробітна плата уповноваженої особи — такі ідеї не мають.
Щоб підвищити професійний рівень усіх, хто має відношення до закупівель, розширять перелік загальнодоступних та безоплатних навчальних програм для різних категорій користувачів.
Професіоналізація також охопить закупівельників на центральному та регіональному рівнях. Мінекономіки спільно з АМКУ планує вже у I кварталі цього року розробити законопроєкт про нові інструменти для ЦЗО. Він має врегулювати динамічні системи закупівель, агреговані закупівлі за рамковими угодами та відкритими торгами. Пізніше, наприкінці 2025 року, нас очікують примірні методики про те, як замовникам аналізувати ефективність закупівель, щоб покращити їх.
Заходи централізації закупівель будуть проводитись постійно: курс взято на передачу закупівель до ЦЗО. Нові нормативно-правові акти врегулюють, як ЦЗО використовуватимуть динамічні системи. Категорії, які можна купувати через Prozorro Market, розширять: можливо, через нього будуть купувати навіть послуги. А «визначені замовники» повинні будуть передавати «закупівлі певних категорій предметів» до ЦЗО в обов’язковому порядку — конкретніше поки не зазначено.
Важливо, що наприкінці 2025 року планують змінити підходи до відповідальності в публічних закупівлях. Для цього Мінекономіки, Мінфін, Держаудитслужба, АМКУ розроблять законопроєкт про зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Завдяки цьому мають змінитись підходи та методи щодо недопущення порушень, а відповідальність має стати співмірною. Очікується навіть зменшення відповідальності за формальні помилки, що не призводять до негативних наслідків та не впливають на результат закупівлі.
Ця ціль передбачає багато технічних інновацій — у тому числі тих, яких закупівельна спільнота давно чекає. За нею насамперед є завдання стандартизувати документи та ще більше цифровізувати процеси в закупівлях, щоб зменшити операційні витрати замовників та учасників, знизити частоту помилок. Для цього:
У 2024 році Уряд планує виконати ще два завдання для розвитку Prozorro. По-перше, у ІІІ кварталі її інтегрують з публічними реєстрами та базами даних (зокрема з базами НАЗК, ЄДР, «Трембітою» — системою, яка створює зв’язок між державними реєстрами), щоб інформація про учасників закупівель була прозорою. По-друге, наприкінці року варто очікувати вдосконалення електронних аналітичних інструментів, що використовує Держаудитслужба під час моніторингу. По суті, таке вдосконалення зводиться до оновлення та формування автоматичних індикаторів ризиків моніторингу публічних закупівель відповідно до вимог законодавства.
Довгостроковим завданням — до кінця 2025 року — запровадити механізм укладення договорів про закупівлю у вигляді електронного документа. Для цього спочатку Мінекономіки з АМКУ та МОЗ розробить та затвердить стандартні форми договорів — у тому числі тих, що укладають через е-каталог. А потім відповідний функціонал з’явиться в Prozorro.
Як бачимо, у найближчі 2 роки у системі ставатиме все більше електронних документів і все менше довільно створених файлів.
В описовій частині Стратегії Уряд констатує, що суспільству і владі потрібен вільний доступ до інформації про те, що купують за бюджетні кошти. Стратегія пропонує сприяти широкому залученню громадянського суспільства — зокрема до планування витрат ОМС, обговорень проєктів місцевих бюджетів.
Цей вектор закріплений на рівні окремої стратегічної цілі і містить одне основне завдання — постійно залучати громадянське суспільство до розвитку Prozorro та контролю за закупівлями. Очікується, що громадськість братиме участь в обговоренні нормотворчих ініціатив. А громадський контроль за ефективністю закупівель, витрачанням публічних коштів стане доступнішим.
Для цього планують надати доступ до аналітичної інформації про те, як витрачають публічні кошти, вчити роботі з аналітичними системами, публічно обговорювати нормотворчі ініціативи і взагалі широко комунікувати з представниками відповідних громадських організацій та інституцій. Виконувати ці заходи будуть Мінекономіки та Антимонопольний комітет.
Нагадаємо, що Стратегія охоплює і 2024 рік — а отже, ця взаємодія має відбуватись вже зараз.
Ще одним напрямком роботи є розвиток міжнародного співробітництва у сфері публічних закупівель. І йдеться не лише про формування позитивного іміджу України на міжнародній арені. Це й про інструменти для оперативного доступу до даних про закупівлі українських компаній та нерезидентів, обміну даними про закупівлі замовників-членів СОТ, інструменти пошуку іноземних партнерів для виконання договорів про закупівлі — в Україні та за кордоном.
Завдання і заходи, передбачені цією ціллю, не мають дедлайнів і повинні виконуватися постійно:
Хоча Стратегія передбачає чимало цілей, завдань та заходів, у ній визначено пріоритети, на які варто орієнтуватися. До них, окрім вже згаданого, належить виконання заходів Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, а також раціональне та ефективне використання бюджетних коштів шляхом розвитку прозорої, відкритої, зрозумілої, доступної, стабільної системи публічних закупівель та розвитку Prozorro.
Наявність Стратегії з чіткими орієнтирами та строками реформування публічних закупівель — позитивний чинник для їхнього розвитку. Вона передбачає вирішення спектра важливих питань, як-от гармонізацію вітчизняного законодавства з директивами ЄС, оновлення автоматичних ризик-індикаторів, участь громадянського суспільства в нормотворчих процесах.
Декілька заходів, які визначені в операційному плані, уже встигли виконати:
Також у найближчому майбутньому — до кінця березня — мають з’явитися нові законопроєкти, які наблизять вітчизняне закупівельне законодавство до директив ЄС, визначать правила використання системи Prozorro для закупівель за донорські кошти, передбачать правила етики поведінки суб’єктів сфери публічних закупівель.Водночас доцільно уточнити у Стратегії індикатори досягнення цілей. Наразі деякі з них більше відповідають способу виконання завдання, а не його результату — наприклад, щоквартальні зустрічі органів.
Крім цього, Стратегія не охоплює низку суттєвих, на наш погляд, проблем сфери:
Важливо не ігнорувати ці виклики і не відкладати їхнє вирішення на роки вперед, адже вони не менш нагальні ніж ті, що вже є в документі. Уряд може і має спрямовувати зусилля на те, щоб виправити вказані недоліки. А під час коригування Стратегії їх також можна буде внести до пріоритетів розвитку публічних закупівель.
______________________
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено