26 серпня 2016 року відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради оголосив тендер на реконструкцію скверу ім. Шевченка. Вирішили збудувати фонтан. Ціна питання - 23 мільйони гривень.  

На торги прийшли 3 учасники. Особливої конкурентної боротьби вони не продемонстрували. Ціна впала тільки на 100 тис. грн. (це менше ніж 0,5% економії).  

Але більш цікавим є те, кого всі учасники конкурсу бачили в якості субпідрядників. Вони чесно вказали в складі своїх пропозицій, що планують залучати один одного для виконання робіт по цьому тендеру. Тобто, переможець заявив про плани залучати до виконання договору наступного учасника, який не виграв. 

Крім того, ці ж учасники уклали договори про здачу в оренду один одному транспортних засобів та обладнання для виконання робіт.  

Учасники зобов’язані були надати копії договорів про наявність ВЛАСНОГО досвіду виконання аналогічних договорів, проте всі надали договори учасника-переможця. Мабуть, випадково сплутали кого саме вони представляють або так співпереживали конкуренту. 

Ну і на завершення. Учасники були зобов’язані надати сертифікати відповідності та авторизаційні листи на обладнання, яке буде встановлене при введенні в експлуатацію фонтану, таке як світильники чи насоси. Тільки учасник-переможець отримав такі документи, як ексклюзивний одноосібний представник фірм Grundfoss, Lowara, Fontana на території України. Але він "люб’язно погодився" надати  таке ж обладнання своїм конкурентам в разі їхньої перемоги. Тому вивчаючи тендерні пропозиції учасників можна відчути легке Дежавю. Адже там розміщені документи-близнюки, які вже є у складі пропозиції іншого учасника.