Наприкінці вересня нардепи подали законопроєкт №10089, у якому пропонують зупиняти платежі за договором, якщо Держаудитслужба виявила суттєві порушення у закупівлі на Prozorro. Transparency International Ukraine вважає, що запропонований механізм буде недієвим, негативно вплине на сферу публічних закупівель та породить ризики корупції і тиску на замовників та бізнес.

Депутати пропонують зобов’язати Казначейство та банки блокувати платежі за договором, якщо аудитори виявили суттєве порушення в закупівлі, а замовник його не усунув та не скасував висновок аудиторів через суд. На думку авторів, цей законопроєкт покликаний посилити фінансовий контроль.

Однак враховуючи поточну практику Держаудитслужби, ми вважаємо, що такі нововведення більше зашкодять, ніж допоможуть. Понад 70% моніторингів аудитори розпочинають вже після укладання договору. Тож якщо закон ухвалять, виконання контрактів стане непередбачуваним для учасників закупівель та, певною мірою, самих замовників.

Блокування проплат може спричинити збитки для бізнесу, його субпідрядників та постачальників. Своєю чергою, це спровокує збільшення кількості судових справ за вже укладеними контрактами та бюджетні видатки на компенсацію збитків. Учасникам закупівель доведеться закладати додаткові ризики у вартість пропозиції. Через це ціни на Prozorro потенційно зростуть. Ба більше, ризик не отримати гроші може взагалі відлякувати підприємців від участі в закупівлях.

Для замовників зупинка платежів означає зрив постачання товарів, виконання робіт та надання послуг. А розірвати договір, провести нову закупівлю та замінити підрядника подеколи може бути складно і навіть неможливо — наприклад, під час виконання будівельних робіт.

Щоб не затягувати блокування контрактів, нардепи пропонують запровадити окремі, пришвидшені строки оскарження висновку моніторингу. Але немає гарантій, що на практиці суди справді будуть їх дотримуватися. При цьому більшість висновків, що оскаржують замовники, суди скасовують.

Ініціатива депутатів може посилити впливовість аудиторів, що породжує ризик корупції, тиску на замовників та бізнес. Наприклад, закупівлі можуть моніторити вибірково, щоб заблокувати платежі для певних замовників, підприємств тощо.

Також у законопроєкті не чітко прописаний механізм практичної реалізації ідеї. Через це може виникнути неузгодженість між обов’язками аудиторів, органів Держказначейства та банків.

Ми поділяємо необхідність вдосконалити контроль у сфері закупівель, але не такими ризикованими методами. Натомість фокус моніторингу потрібно змістити на стадію до укладання договорів, коли порушення можна усунути, щоб він став дійсно превентивним, а не постконтрольним заходом. Варто також розглянути можливість зупиняти закупівлі на час моніторингу. 

Детальніше про ризики законопроєкту та альтернативні пропозиції ми описали в юридичному аналізі.

Законопроєкт №10089 не допоможе вдосконалити фінансовий контроль, а навпаки, посилить корупційні ризики у сфері закупівель та призведе до невизначеності в ній.