На початку серпня Тимчасова слідча комісія Верховної ради, яку створили для розслідувань потенційних порушень у соціально важливих закупівлях під час дії воєнного стану, оприлюднила звіт про рік своєї роботи та рекомендації, як покращити сферу, щоб запобігти таким порушенням.
Проєкт DOZORRO TI Ukraine надавав свої рекомендації щодо висновків цього звіту, і переважна частина з них увійшла у фінальну редакцію документа від ТСК, зокрема:
- Зобов’язати замовників публікувати для тендерів з будівництва документи, необхідні для формування кошторисних розрахунків, у форматах Excel та спеціальних форматах для кошторисних програм.
- Розглянути можливість зобов’язати також оприлюднювати акти виконаних робіт, наприклад, на Єдиному порталі використання публічних коштів.
- Запровадити обов’язкові правила визначення очікуваної вартості — як для тендерів, так і для закупівель, що проводять напряму. А документацію про її визначення — оприлюднювати на Prozorro.
- Запровадити електронні контракти та електронні додаткові угоди.
- Змінити підходи Держаудитслужби до моніторингу: зробити його превентивним і обов’язковим для закупівель від певної вартості (наприклад, 15 млн грн), розробити і впровадити автоматичні ризик-індикатори, за якими будуть розпочинати моніторинги, та скорочену процедуру судового оскарження моніторингів. Заборонити укладати договори про закупівлю під час її моніторингу. І загалом підвищити інституційну спроможність як Держаудитслужби, так і Рахункової палати.
Загалом ТСК має 28 деталізованих рекомендацій, з якими можна ознайомитися у другому додатку до постанови про її звіт. Туди увійшли рекомендації від різних громадських організацій, Мінекономіки, Держаудитслужби та Антимонопольного комітету України.
DOZORRO підтримує більшість з них. Приміром, ми також погоджуємося із ідеєю Мінекономіки — синхронізувати Prozorro з судовими системами, АМКУ — створити механізм досудового оскарження дій ЦЗО та замовників щодо закупівель в е-каталозі, Держаудитслужби — обмежити пролонгацію договорів, які уклали через нагальну потребу в закупівлі, і загалом чіткіше врегулювати критерій нагальної потреби.
Однак деякі ідеї, на нашу думку, є ризикованими. Зокрема обов'язкове обґрунтування потреби у здійсненні закупівлі, відповідальність за неналежне обґрунтування та закупівлю за відсутності потреби. Адже якщо здійснення «недоречної» закупівлі буде передбачено як правопорушення із відповідними наслідками, то проводити оцінку цієї «доречності» буде Держаудитслужба. З огляду на те, що доречність сама по собі не є легко вимірюваним показником, на практиці це призведе до суб'єктивних підходів, нових корупційних ризиків та конфліктних ситуацій.
Також одна з рекомендацій ТСК — повернутися до регулювання закупівель тільки Законом «Про публічні закупівлі», без особливостей, які на час воєнного стану визначає уряд. Крім цього, ТСК радить передбачити, що Кабмін може встановлювати вичерпний перелік товарів, робіт і послуг, які пов’язані із забезпеченням соціально критичних сфер, та які потребують проведення закупівель зі скороченими термінами, які передбачають Особливості. Якщо депутати вирішать відмовитись від постанов уряду з особливостями та найближчим часом ухвалять проєкт нового профільного Закону «Про публічні закупівлі», важливо доопрацювати його, щоб уникнути суттєвих ризиків і труднощів у виконанні.
Цю публікацію підготовлено в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev.
