Чому рішення АМКУ не завжди справедливі?

30.07.2020 18:30

Будь-яка особа, яка бере участь у торгах, вправі розраховувати на проведення процедури закупівлі у межах, визначених Законом. Якщо ж її права під час закупівлі обмежують, вона може оскаржити закупівлю до Антимонопольного комітету України.

Цей механізм направлений для відстоювання прав учасників, боротьбу з дискримінацією замовників, недобросовісною поведінкою конкурентів та забезпечення справедливості.

Отже, на справедливість рішень АМКУ покладається бізнес, який згідно з новою редакцією Закону “Про публічні закупівлі” ризикує власними коштами, оскаржуючи закупівлі.

На жаль, оскарженням в АМКУ не завжди вдається досягнути справедливості. Адже його рішення іноді суперечать одне одному. Водночас виникають проблеми, коли потрібно оскаржити саме рішення комітету.

Правова визначеність

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Згідно ним, орган оскарження має приймати однакові рішення в аналогічних ситуаціях. Відповідно Антимонопольний комітет не мав би приймати рішень, які суперечать одне одному. Однак, чомусь в АМКУ з цим проблеми.

Наприклад, приватне підприємство «А» (скаржник) звернулося до Антимонопольного комітету України, оскаржуючи рішення замовника «І» щодо вибору переможцем процедури закупівлі учасника «Т», пропозиція якого не відповідала вимогам того ж замовника.

Так, зокрема, переможець для підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів подав договір на постачання зубчастих колес і підшипників. Хоча тендер був на закупівлю лаків. Отже, замовник мав відхилити його пропозицію.Здавалося б, усе просто — замовник порушив принципи здійснення закупівель і обрав переможцем учасника, чия пропозиція не відповідає вимогам. Проте АМКУ відмовив у задоволенні скарги. Він вирішив, що тендерна документація не містить визначення «аналогічний договір» та окремих вимог до оформлення аналогічного договору.

Однак, кілька років тому в аналогічній ситуації АМКУ прийняв протилежне рішення (від 29.08.2017 №5961-р/пк-пз). Тоді учасник подав договір на постачання рейкового скріплення, коли предметом закупівлі було дизельне пальне. І орган оскарження вирішив, що замовник має відхилити таку пропозицію.

Оскарження рішень АМКУ у судовому порядку. Виключна підсудність.

Законодавець передбачив право оскаржити рішення органу оскарження у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства унормовано правило щодо виключної підсудності деяких категорій спорів саме адміністративним судам.

За загальним правилом інститут виключної підсудності означає, що певні категорії справ підлягають розгляду тільки певним судом, і не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. 

До виключної компетенції адміністративних судів належить якраз розгляд справ у спорах щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів у сфері публічних закупівель.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням АМКУ та вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства, наше приватне підприємство «А» звернулося із  позовом до суду.

За результатом розгляду позову, і перша інстанція (Окружний адміністративний суд міста Києва), і друга інстанція (Шостий апеляційний адміністративний суд) його задовольнили.

Однак, Антимонопольний комітет України разом з суддями Верховного Суду змінили підсудність оскарження органів оскарження.

Вони вирішили, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилкові (як і судова практика) про те, що такі спори підлягають розгляду в адміністративних судах.

Верховний Суд посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, про те, що «...після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення ТЕНДЕРНОГО КОМІТЕТУ підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично стосується майнових інтересів переможця торгів...».

Але у нашому випадку предметом спору є не рішення тендерного комітету! А рішення Антимонопольного комітету України! 

До речі, в цьому ж рішенні Великої Палати, на яке посилається Верховний суд, зазначалось, що в тій справі позивач просив визнати недійсним рішення тендерного комітету, а не АМКУ.

Господарські суди неодноразово повертали позови учасників процедур закупівель, які звертались до них щодо оскарження рішень органу оскарження. Свої відмови вони очікувано пояснюють виключною підсудністю таких спорів.

Розгляд справ у спорах щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів у сфері публічних закупівель, належить до виключної компетенції адміністративних судів.

Однак, маємо на сьогодні порушення прав, законних інтересів осіб АМКУ та Верховним судом, і відсутність правової визначеності, що руйнує основи правової системи.

Непередбачуваність для сфери закупівель рішень органу оскарження: прийняття абсолютно протилежних рішень при однакових питаннях скаржників нівелює усі позитивні нововведення нової редакції Закону.

Тобто, навіть якщо скаржник правий та довів порушення своїх прав та інтересів, державний орган, створений з метою неупередженого та ефективного захисту його прав, абсолютно не виконує свої функції.

Як зазначає Європейський суд, якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення у справі «Парафія греко-католицької церкви у м. Люпені проти Румунії»).

Отже маємо на сьогодні порушення прав скаржників на об’єктивну та недискримінаційну участь в процедурах закупівель, відсутність ефективного механізму захисту законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, двозначність і нестабільність судових рішень. 

Це потрібно терміново вирішувати. Адже така ситуація не мотивуватиме бізнес брати участь у публічних закупівлях.

Коронавірусні закупівлі під контролем. Чи ні?

Як Держаудитслужба перевіряє закупівлі для боротьби з COVID-19.

17.09.2020 14:00

Консультанти у медичних закупівлях: дорого і незаконно

Львівські медзамовники повинні припинити незаконні консультації в своїх закупівлях, за які примушують платити бізнес.

29.07.2019 18:00

Як Держаудитслужба не захотіла карати за порушення в закупівлях

Ми виявили порушення у закупівлях Обухівської центральної районної лікарні, які підтвердив Північний офіс Державної аудиторської служби.

13.11.2018 16:37

Про автора

Тетяна Руденко

Регіональний координатор центру реагування на порушення у закупівлях Києва, Львова, Київської та Львівської областей

Битва за харчі для ЗСУ: чи вийде зламати старі схеми

Іван Лахтіонов

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання