У коронавірусної процедури закупівель скоро буде маленький ювілей — пів року. Цей метод дозволяє замовникам якнайшвидше закуповувати необхідні товари чи послуги зі спеціального списку від Кабміну для боротьби з COVID-19. Щоправда, це відбувається в обхід аукціонів — через звітування про укладений договір.

Закупівлі за цією процедурою можуть проводити будь-які бюджетні установи, якщо їм потрібні засоби індивідуального захисту, антисептики чи інші товари для боротьби з коронавірусом. Але звісно, левова частка таких закупівель припадає на заклади охорони здоров’я. На відміну від інших замовників, вони також шукають дороге обладнання (ШВЛи, комп’ютерні томографи, електрокардіографи, апарати УЗД і рентгенівські апарати), ліки, реактиви, реагенти. 

Із квітня по 16 серпня було проведено:

Приблизно третина всіх процедур у медичних закупівлях — звіт про укладений договір COVID-19. Можливо, очікувана вартість коронавірусних закупівель порівняно із загальною очікуваною вартістю і не вражає, але фактичні суми мають зовсім інший розподіл. За останні п’ять місяців всього укладено договорів на майже 13 мільярдів гривень, з них на понад 4 млрд – в результаті проведення закупівлі за процедурою звіту про укладений договір COVID-19. Тобто приблизно третина вартості медичних угод виведені з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі». Це створює значні загрози для ефективного витрачання бюджетних коштів і відкриває нові лазівки для недоброчесних замовників. 

Тож я вирішила проаналізувати, як контролюють коронавірусні закупівлі медичних закладів. І чи контролюють узагалі? 

Наприкінці травня Державна аудиторська служба України у своєму Telegram-каналі оприлюднила оголошення про свою діяльність у сфері бюджетних витрат для подолання коронавірусу. Орган зазначив, що “здійснює заходи, направлені на упередження та виявлення порушень під час використання коштів, виділених на боротьбу з COVID-19”. Держаудитслужба визначила контроль за використанням коштів із коронавірусного фонду пріоритетним напрямком у роботі на 2020 рік. Було б логічно, якби аудитори така само пильно перевіряли закупівлі за процедурою COVID-19. Як регіональний координатор, я поцікавилася, яка ж результативність праці органу контролю у цій сфері. 

У листі, який я отримала від Держаудитслужби, зазначено, що міжрегіональні територіальні органи розпочали ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій з питань використання коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів, отриманих з інших джерел, для забезпечення заходів, спрямованих на боротьбу з гострою респіраторною хворобою, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, за період з 01 січня по 30 червня 2020 року на 27 об’єктах контролю. 

Зрозуміло, що оскільки коронавірусні закупівлі виведені з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі», немає підстав для застосовувати моніторинги. Однак можна використовувати метод інспектування. 

Я звернулась до всіх територіальних відділень Держаудитслужби і отримала таку інформацію про вжиті заходи фінансового контролю на серпень цього року.

Південний офіс провів 3 ревізії в закладах охорони здоров’я, до кінця року заплановано ще 2.

Північний офіс провів 15 заходів фінансового контролю у формі інспектування в медичних закладах. Також до кінця року буде проведено 8 ревізій. 

Східний офіс провів ревізії в 6 закладах охорони здоров’я, заплановано до кінця року – 2.

Північно-східний офіс (та його територіальні управління) — ревізії проведені в 7 закладах охорони здоров’я, у трьох із них виявлені порушення у вигляді безпідставної сплати ПДВ постачальнику (у тих випадках, коли закупівлі здійснювали відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020) а також у вигляді безпідставного нарахування додаткової оплати медичним та іншим працівникам.  За кошти, які надійшли від Національної служби здоров’я України по договору за програмою медичних гарантій «Екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену корона вірусом SARS-CoV-2», здійснена додаткова доплата  працівникам. До кінця року Північно-східним офісом та його територіальними управліннями заплановано провести ще 5 заходів фінансового контролю (дані не остаточні,  оскільки територіальне управлінням моніторить закупівлі для внесення їх до плану проведення заходів державного фінансового контролю). 

Західний офіс провів ревізії у 14 закладах охорони здоров’я. У трьох із них виявлені порушення під час проведення коронавірусних закупівель, які стосуються безпідставної сплати ПДВ, необґрунтованого нарахування додаткової заробітної плати, не оприлюднення у повному обсязі інформації про закупівлю. До кінця року планують розпочати аналогічні перевірки ще в 12 закладах. 

Як бачимо, заходів фінансового контролю вжито небагато (найбільшу кількість ревізій провів Північний офіс Держаудитслужби). Виявлених порушень — ще менше, і це досвід Західного та Північно-східного офісів. Також із отриманих листів від територіальних підрозділів Держаудитслужби України можна зробити висновок, що не всі вжиті ними заходи  контролю включали в себе конкретно перевірку коронавірусних  закупівель. 

Крім того, моя практика моніторингу коронавірусних закупівель теж вказує на більший відсоток порушень, ніж маємо за результатами діяльності аудиторів. Тому поки важко говорити про ефективне виявлення недоброчесності у закупівлях, а тим більше — про її запобігання.

З іншого боку, я щодня отримую купу запитань від замовників стосовно проведення коронавірусних закупівель. І намагаюся кожному якнайшвидше надати відповідь. Тому гадаю, порушення в закупівлях не завжди зумовлені лихими намірами. Можливо, річ якраз у тім, що багато порушень насправді ненавмисні. Нормативно-правові акти дієві і правильні, але замовникам бракує їхнього повного тлумачення. Якби його надали, вдалося б запобігти двозначному траткуванню. Це вберегло б учасників закупівельного процесу від ненавмисних порушень.