Минає місяць, як Київ остаточно позбувся паперових талончиків для проїзду в міському наземному транспорті. Тепер в трамваях, тролейбусах і автобусах немає кондукторів, водій також не може взяти плату за проїзд у тих, хто згадав про неї в салоні. Заплатити можна лише за допомогою:

• картки киянина;
• картки “Київ Цифровий”;
• додатку “Київ Цифровий”;
• паперового QR-коду.

 Останній можна придбати в спеціальних терміналах і Т-кіосках.

Кияни нерідко нарікають на те, що кіоски з талонами є не на всіх зупинках, але потроху адаптуються до змін. А от для пасажирів, які користуються громадським транспортом нерегулярно, гостей міста і особливо іноземних туристів оплата в наземному транспорті стала тепер справжнім квестом — водій не комунікує, спитати не завжди є в кого, а щоб розібратися з додатком потрібен час і знання мови. Таким пасажирам найлегше було б розраховуватися банківською карткою за допомогою PayPass (карткою, смартфоном або годинником з ApplePay або GooglePay). Проте якраз цієї можливості “цифровізований” громтранспорт Києва наразі не має. 

Великі обіцянки

Це викликає певний подив. По-перше, платити через PayPass давно можна в метро і цей спосіб добре себе зарекомендував: зростають цифри транзакцій, зменшуються черги до кас, і тепер  терміналами для  сплати банківською карткою оснащують усі нові турнікети в метро. По-друге, про плани впровадити аналогічний функціонал і в наземному транспорті неодноразово заявляли в КМДА.

Цікаво, що лише два роки тому впровадження PayPass обіцяли взагалі “ось-ось”: “Запуск системи запланований на листопад”, — говорив тодішній директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Юрій Назаров у 2019 році. “Восени 2020 року пасажири зможуть сплачувати за проїзд банківськими картками”, — обіцяв міський голова Віталій Кличко минулого літа.

Мабуть, тому навіть зараз, після скасування талонів, деякі ЗМІ все ще писали, що оновлена система оплати неповна, і незабаром з'явиться можливість розрахуватися і банківською карткою. Але ми уточнили це питання прямо в КМДА, і виявилося, що таких планів наразі немає.

“Можливість оплати проїзду у наземному громадському транспорті Києва за допомогою банківської картки вже реалізована. Зокрема, за допомогою банківської картки пасажир, із використанням мобільного додатку «Київ цифровий», може поповнити транспортний ресурс транспортної картки автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності чи придбати разовий електронний квиток, ідентифікатором якого є QR-код (на паперових носіях або в електронному вигляді) та провалідувати його у наземному транспорті чи у Київському метрополітені”, — відповіли на запит DOZORRO в департаменті інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, який відповідає за програму електронної оплати проїзду в київському транспорті.

“Також у міській електричці, фунікулері і швидкісному трамваї можна сплатити за проїзд за допомогою банківської картки на жовтих турнікетах”, — йдеться у відповіді.

Тобто те, що ми маємо зараз, — це вже реалізована програма. “Київ цифровий” для всіх видів транспорту і оплата банківською карткою в трьох з них. Звичайні трамвай, автобус і тролейбус у цей перелік не входять.

Навіть без огляду на кількість попередніх гучних обіцянок міських посадовців, можна дізнатися, що можливість оплати банківською карткою в громадському транспорті вже кілька років як існує в інших містах України, з бюджетами, далекими від столичних. Житомир, Вінниця, Чернігів, Івано-Франківськ, Дрогобич — це далеко не повний перелік міст, де в звичайному тролейбусі або автобусі можна розплатитися карткою. І це регіони, де частка містян з банківськими картками в кишені теоретично має бути меншою, ніж у столиці. Як і кількість туристів.

Скільки вже заплатили

Перехід київського громадського транспорту на нові способи оплати відбувався в межах загальнодержавної програми впровадження е-квитка і київської програми “Електронна столиця”. На підготовчому етапі столичної програми, рухомий склад оснастили обладнанням для прийому електронних платежів. Забігаючи наперед, зазначимо, що його закупили, встановили і тепер експлуатують, а от програму е-квитка повністю так і не реалізували: наразі валідатори в наземному транспорті працюють із карткою киянина, QR-кодом, карткою і додатком “Київ цифровий”. Однак вони не приймають банківські картки і е-квиток (останній — тому що його досі так і не впровадили).

Закупівлю нового обладнання для “Київпастрансу” з очікуваною вартістю майже пів мільярда, а саме 460 млн грн, оголосили в серпні 2017 року. За бюджетні кошти купували “Електронне обладнання (технічні засоби Автоматизованої системи оплати проїзду з інстальованим програмним забезпеченням та їх монтаж)” — загалом 1500 комплектів. Комплект, яким мали оснастити кожен транспортний засіб, складався з: 

• бортового комп'ютера; 
• валідатора/ів (від одного до шести штук, залежно від місткості салону); 
• терміналу водія; 
• монтажного комплекту. 

Свої пропозиції подали п’ять учасників, проте до аукціону замовник допустив лише двох: ТОВ “Айті-Солюшнс” і ТОВ “Амріта Комплексні рішення”. На торгах обидві компанії знизили ціну майже на 100 млн грн від очікуваної вартості. І переможцем з пропозицією 365 млн грн стало підприємство “Амріта Комплексні рішення”. Зрештою, саме стільки і заплатили за договором. 

Ми спитали в підрядника КМДА, чи можна просто підключити безконтактну оплату банківською карткою в функціонал наявних валідаторів і що цьому завадило. 

“Дійсно, така технічна можливість є. Обладнання, встановлене в наземному транспорті Києва (валідатори), передбачає можливість прийому платежів за допомогою технології PayPass. Але для цього пристрої потрібно дооснастити відповідним програмним забезпеченням. Розробник цієї системи, естонська компанія Ridango, володіє виключними авторськими правами на обладнання і софт до нього. Відповідно, щоб дооснастити валідатори додатковим програмним забезпеченням, потрібне додаткове фінансування”, — розказав DOZORRO керівник компанії “Амріта Комплексні рішення” Олексій Петренко.

Від кого залежать зміни

Представник постачальника також підтвердив, що після зміни команди в профільному департаменті КМДА питання впровадження PayPass взагалі більше не піднімалося. 

Зміна команди — це звільнення з посади керівника департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрія Назарова, ідеолога великої і дороговартісної програми “Електронна столиця”. Звільнили його весною 2020 року. Наразі, як ми писали цьогоріч у січні в матеріалі “Хто вам нас замовив?”, департамент внутрішнього фінансового контролю і аудиту КМДА перевіряє реалізацію цієї програми. Проте оголошення результатів аудиту затягується. 

Начальник одного з управлінь профільного департаменту Богдан Іськов підтвердив нам, що питання фінансування якихось кроків із впровадження оплати банківською карткою в наземному транспорті зараз не обговорюють. І відповідні закупівлі проводити поки не планують.

Як не дивно, але першопрохідцями впровадження такого способу оплати в наземному транспорті Києва поки стали... маршрутки. Восени 2020 року один з перевізників, який обслуговує маршрут на столичних Позняках, обладнав свої автобуси терміналами для оплати карткою. У розпал карантину та протиепідемічних заходів безконтактна оплата стала в пригоді. Це дозволило зменшити кількість готівки, яка блукає по салону з рук в руки: “передайте на один — візьміть решту”. 

“Якщо спочатку було десь до ста оплат карткою на зміну, то зараз це вже до трьохсот транзакцій за мій робочий день. Це приблизно четверта частина всіх оплат”, — розказав нам водій маршруту №250, де встановлені термінали на всіх автобусах. 

Тобто про те, що послуга не матиме попиту в Києві, не йдеться.

Тим часом у КМДА лише зараз, через понад рік після звільнення Юрія Назарова, оголосили конкурс на заміщення посади керівника департаменту інформаційно-комунікаційних технологій. Відбір ще триває. І, власне від бачення майбутнього очільника профільного департаменту може залежати, чи потрапить впровадження такого вже звичного і зручного сервісу, як PayPass, у подальші плани київської влади.