Чи коректно складена ціна на лавочки в вашому новому парку, чому інфраструктуру приватного ЖК роблять за бюджетні кошти і як витрачали гроші на е-квиток — відповіді на всі ці питання дає спеціальний відділ в структурі місцевої влади — департамент внутрішнього фінансового контролю і аудиту. 

Особливість цього департаменту в Київський міській державній адміністрації (КМДА) полягає в тому, що всі результати перевірок і висновки аудиторів щодо роботи комунальних підприємств (їх у Києві 1900) та управлінь не лягають в секретну шухляду очільника міста, а доступні для всіх. Аналіз витрат і втрат бюджетних установ регулярно з'являється на сторінці Департаменту внутрішнього аудиту КМДА, а деякі висновки стають підставою для відкриття проваджень правоохоронцями.

Як формувалася саме така система внутрішнього контролю в київській мерії і що вона дає місту, ми запитали в керівниці Департаменту внутрішнього фінансового контролю і аудиту КМДА Оксани Колтик.

Як журналіст-розслідувач, я читаю ваші звіти просто з захватом — багато цінної інформації, плюс деталі і цифри, які не побачиш в інших звітах влади. Але ці матеріали відображають не надто привабливі реалії господарювання бюджетних установ міста, а експертизи, які лягають в їх основу, іноді відкрито суперечать даним розпорядників бюджетних коштів, яких перевіряють. То як вас після цього терплять колеги — київські чиновники? 

Я всім  намагаюся донести, що те, що ми пишемо, не завжди треба сприймати як критику. Варто розуміти, що наш аналіз і рекомендації — це можливість щось вдосконалити в своїй роботі, поштовх до розвитку.

Не всі готові слухати рекомендації. Вас ніколи не питають “хто вам нас замовив”?

Різне буває. І питають, і сюди в офіс приходять з'ясувати “всю правду”. Дзвонять з одним питанням: “Хто?”. Я відповідаю: значить є якесь звернення або ж доручення — все зазначено в офіційних документах. І мій єдиний дійсно надійний захист — неупередженість і прозорість роботи. Кожному, хто бачить в нашому звіті замовлення, я маю показати сухі факти підстав аналізу, експертизи, нормативні акти. Так, інколи ми створюємо людям багато проблем. Тому — перш за все, має бути об'єктивність. 

Скільки існує ваш департамент?

Сама наша структура існує в КМДА з 2007 року. Тоді це було створено трохи заздалегідь — мер Леонід Черновецький, який прийшов з банківської сфери, привніс аудит у роботу міської влади ще до відповідних вимог законодавства. Але на той час це були виключно перевірки. Потім з 2011 року почали змінюватися нормативні акти, прийняли постанову Кабміну про внутрішній аудит. У ній поміняли концепцію цього напрямку: те, що називалося внутрішньою ревізією, стало внутрішнім аудитом. Почали виховувати, що внутрішній контроль — це певна система заходів, яку керівник застосовує, щоб забезпечити надійність системи, а також ефективність і законність операцій, які в ній проводять. 

Є така теорія про три лінії контролю. Спочатку йде регламентація процесів. Наприклад, у внутрішніх закупівлях — визначення потреби, її технічних характеристик, потім моніторинг очікуваної ціни, відповідність ціни якості продукту, оцінка ризиків всього процесу.  Далі є внутрішній контроль — перевірка, чи правильно виконали всі ті регламентовані процеси. І є третя лінія контролю — це вже внутрішній аудит. У його межах аналізують певну групу угод або процедур. 

І з 2012 року ми тут у КМДА почали займатись внутрішнім аудитом, налагоджувати процеси. Були зміни в підпорядкуванні, а з 2014 року — ми самостійний департамент, зі штатом 45 співробітників.

Тобто після Євромайдану і зміни київської влади був новий поштовх розвитку вашої структури? Які ще були зміни в той час?

У 2014 році Київська міська рада ухвалила рішення про створення Департаменту, його підпорядкували напряму Київському міському голові. Також тоді затвердили, що всі аудити по завершенню мають ставати публічними. Можна сказати, що ми також цього прагнули, а тоді це стало вже вимогою, звичною нормою.

Що в цьому випадку означає публічність?

Уся наша робота, її результати, перестали бути лише документами для внутрішнього використання в системі виконавчої влади. Усі свої аудиторські звіти, висновки, матеріали — без виключень — ми оприлюднюємо на сайті.

Так зараз роблять всі ваші колеги з місцевих органів влади?

Дуже мало громад, у яких на сьогодні існують подібні підрозділи. Так, вони є в обласних державних адміністраціях, але саме на рівні міських громад зазвичай впроваджено лише деякі елементи того, що робимо ми. Зокрема, найчастіше це моніторинг закупівель і моніторинг проєктно-кошторисної документації на будівництво, зрідка можна зустріти внутрішній аудит. Наскільки мені відомо, повну публікацію всіх аудитів (а не лише річного звіту) робимо лише ми. 

Для чого це, наприклад, тому ж меру?

Віталій Володимирович після своєї перемоги на перших виборах у 2014 році відразу заявив про прозорість роботи органів міської ради. Такий було задано стандарт

Щоб все було “як в Європі”?

Не впевнена, що саме так. Бо навіть наші партнерські експертні організації, з якими ми співпрацювали, налагоджуючи роботу департаменту, дивувалися: як же так? Інформація внутрішнього аудиту чутлива, ми точно не захочемо щось приховати від загалу? Принцип такий, що ми маємо писати все відверто, як є, — щоб керівник міг взяти рекомендації до уваги і щось виправити у своїй роботі. Після кожного аудиту ми даємо організації можливість усунути недоліки. Зазвичай це місяць, протягом якого можна попрацювати над виявленими втратами, збитками. І якщо в організації це роблять, то ми це так само висвітлюємо. Тоді всі бачать, що вони закрили свої проблеми.

У вас є якась каральна функція?

Ні. Внутрішній аудит має виключно рекомендаційний характер. Наша функція — робити внесок в оптимізацію процесів організації.

Якщо виявлені втрати або порушення спричинили наслідки, нанесли збитки?

Ми формуємо звернення на міського голову. Він, з одного боку, може відреагувати як керівник щодо конкретної установи і її очільника. З іншого —  направити матеріали в правоохоронні органи. Чи будуть розпочаті кримінальні провадження — компетенція правоохоронців. 

Як оцінюється ефективність вашої роботи?

Наші головні КРІ — це фінансовий і економічний ефекти наданих зауважень. Фінансовий — це ті кошти бюджету, які вдалося заощадити або повернути завдяки нашим рекомендаціям. Економічний — це майбутня вигода від них. Наприклад, ми прийшли на аудит і побачили, що вартість послуг підприємства необґрунтована, занижена відносно ринку, чи навіть менша собівартості. Дали рекомендацію, керівництво підвищило вартість послуги — от вам, будь ласка, в річному звіті буде відображена така майбутня вигода.

Складаючи річні звіти саме по нашій роботі, ми завжди фіксуємо грошовий показник по обох критеріях. І до речі, порівнюємо ці суми з витратами на роботу самого нашого департаменту.

Директорка Департаменту внутрішнього фінансового контролю і аудиту КМДА Оксана Колтик, фото: Укрінформ

Ваш департамент — це згадані 45 працівників аудиту?

Ми та ще підпорядковане департаменту комунальне підприємство “Київекспертиза”, спеціалісти якого роблять експертні висновки за профільним напрямом  — будівництвом. На мій погляд, це дуже цінна структура, я дорожу всіма нашими людьми. Бо бачу певну унікальність їх роботи. Наших експертів залучають і з інших органів влади. І, ви ж розумієте, наприклад, будівельна експертиза — це питання не лише грошей, але і якості та безпеки. 

А Київ будує немало — це і дороги, і заклади соціальної інфраструктури, і навіть житло.

Насправді, в нас дуже багато збитків під час будівництва. Тому що норми ДБН досить складні, і в підрядників завжди є спокуса зробити якусь зручну для себе їх адаптовану версію. Потім вони пробують застосувати набагато дорожчу розцінку. Хтось застосує, інший погодить і підпише. Потім на ці підприємства приходять наші спеціалісти з експертизи, і починається дискусія. Хоча іноді мова йде про очевидні речі: умовно, мали зробити кілометр, а зробили кілька метрів. Про що дискутувати? І наші працівники це все досліджують — хто в тому винен: чи технічний нагляд, чи директор. Можливо, і не було цього нагляду, чи немає людини, яка аналізує ціни.

Буває й до такого доходить, шо нам кажуть: “Ну так і що, що не за проєктом, але воно ж зроблено!”. Однак перепрошую, ці проєкти проходять експертизу, це велика відповідальність. Хто її нестиме у випадку проблем?

Окрім профільних КП міста, багато будівельних замовлень проходять через управління капбудівництва і управління освіти районних адміністрацій. Це досить значні і постійні об'єми, в них має вже бути досвід?

Я б не сказала, що в тих підрозділах працюють такі вже фахівці будівельної справи. По суті, всі етапи робіт віддають зовнішньому виконавцю. В управліннях просто визначають цих підрядників, а також наймають технагляд, який має за всім дивитися. І наче все в нас за процедурою — технагляд і підрядник окремо. Але дуже часто в районах власне немає людей, які навіть можуть кошториси скласти. І тоді що? Той самий зовнішній виконавець самостійно складає кошториси та часто неофіційно обирає зручну експертизу та технагляд. Тобто контролю зі сторони цих управлінь майже немає. 

Річ у тім, що будівельна галузь стрімко розвивається, багато приватних забудовників. Тож гарного спеціаліста не втримаєш в комунальній сфері з її рівнем зарплат. Звідси і ціла купа наслідків в цій сфері бюджетних закупівель.

Але тоді як ви забезпечуєте рівень своїх експертів, при такій ситуації на ринку?

Це постійно складне питання, але я намагаюся його вирішувати, адже ціную кадри. По-перше, я знаю, що все ж, порівнюючи з аналогічними посадами в органах держвлади, в нас непоганий рівень заробітної плати. У “Київекспертизі” нас рятує те, що є такий собі кістяк з фахівців коло пенсійного віку — у цих людей є ґрунтовні глибокі знання, досвід, і завдяки стажу та додатковій пенсії, рівень зарплатні виходить конкурентним. Плюс певна стабільність, лояльність. Якщо мова йде про аналітиків у сфері аудиту, тут так само важко — у Києві безліч приватних комерційних організацій, яким потрібні спеціалісти цих напрямів. Організовую так, щоб дійсно сильний фахівець обіймав якусь керівну посаду, очолював управління, відділ чи вів напрям.

А ще є моніторинг закупівель — це взагалі проблема. Закупівельна сфера зараз так стрімко  розвивається, що тільки-но людина прийшла, набула трохи досвіду — і вже швидко йде, бо переманили. 

Хто в структурі керівництва КМДА контролює весь ваш напрямок роботи?

Безпосередньо Київський міський голова, але враховуючи його завантаженість, це ще й перший заступник мера. У його повноваженнях контроль всіх підрозділів, у тому числі економіки та фінансів. Адже ще існує програма соціально-економічного розвитку, є стратегія міста Києва, яка визначає, що і в якій сфері повинно відбуватися, куди спрямовують капітальні вкладення. Крім того, я постійно тримаю контакт з усіма заступниками керівника міста. Бо аудит — це не тільки дослідження, але й консультації.

Будівництво Шулявського мосту перманентно перебуває в стані “кризи”. Вам не доручали цього питання?
Ні. Оскільки, як мені відомо, цей проєкт перевіряли зовнішні органи контролю та інші експертні організації. 
Нашуміла історія з розробкою і впровадженням єдиного електронного квитка — ця тема в фокусі вашої уваги?

Не сам квиток, але вся міська цільова програма “Електронна столиця”, частиною якої був проєкт е-квитка, зараз є предметом нашого аналізу. Оскільки програма була комплексна, на її реалізацію направили мільйони гривень місцевого бюджету. Ми маємо оцінити — чи досягнули цілей, чи ефективно витрачали гроші? Але це вимагає ґрунтовного і різностороннього дослідження, до його завершення я не готова озвучувати якісь висновки.

“Київзеленбуд”? Для широкого загалу діяльність цього підприємства невичерпне джерело новин, часто негативних.

І ми регулярно моніторимо ті чи інші їх проєкти, ви це можете переглянути в наших звітах. Але немає можливості йти і перевіряти кожну закупівлю, парк чи лавочку. Вартість контролю не може перевищувати вартість самого продукту. Тому ви й бачите, яка ситуація була з керівництвом цього КП останні роки — висновки по їх діяльності робили, керівників міняли. Шукали такого, який зможе нормально налагодити систему.

Резонанс в медіа, так званий “хайп” має вплив на алгоритм вашої роботи?

На алгоритм, звісно, ні. Але буває, що приходять доручення керівництва — розберіться, що там відбувається. І тут вже сидиш, аналізуєш цифри: чи це були просто оціночні судження спостерігачів, чи там справді є факти неефективної роботи.

Я як мешканець міста можу до вас звернутися зі скаргою, заявою?

Можете, і до нас звертаються громадяни або об'єднання громадян. Але до нас варто писати, коли є реальні факти фінансових зловживань. І спостереження аргументовані, а не просто "я вважаю, що такий-то краде".

Щось змінилося у вашій роботі з появою системи Prozorro? 

По суті, прообраз подібної системи у нас був більше десяти років: нам подають тендерні документації до офіційного оприлюднення, і внутрішній аудит оцінює, чи  немає якихось ризиків, наскільки адекватна очікувана вартість. Для мене було абсолютно очевидно, що перед тим, як виставити якусь ціну, треба провести аналіз. Бо якщо ти відсікаєш завищену очікувану вартість на старті, то вже убезпечуєш себе від неекономних пропозицій. 

Transparency International Ukraine надала нам професійний аналітичний інструмент ProBI. Це просунута версія публічного модуля аналітики BI Prozorro для контролюючих і керівних органів та дослідників. Інструмент дає можливість налаштувати свою вибірку. Коли нашому департаменту подають тендерні документації до їх оприлюднення, ми моніторимо все через власний інтернет-портал “Київаудит”. Але потім — стежимо за перебігом всіх цих закупівель за допомогою ProBI. Також ми окремо відстежуємо один з наших основних ризиків — чи збільшувалася ціна протягом податкового року.   Тобто чи не було демпінгу на етапі торгів з подальшими додатковими угодами на підвищення ціни.

І, до речі, питання до вас від нашого фахівця з аналітичного модулю BI Prozorro: є щось таке, що надихає в усій цій роботі?

Так, є. Коли за результатами нашої роботи хтось візьме і поверне гроші, або прийде і скаже: я був неправий, буду робити інакше. Або коли впроваджують нашу рекомендацію і вона дає очікуваний економічний ефект. Чесно, це дійсно надихає.

Темні закупівлі Київміськсвітла

Фінансовий аудит комунального підприємства виявив завищення вартості матеріалів і застарілі підходи до обліку енергоспоживання.

15.12.2021 10:00

Майданчики понад усе: куди йдуть гроші на освіту

Як управління освіти витратило бюджетні гроші на ігрові майданчики, які навіть розміщувати не було де.

03.11.2021 15:00

Термомодернізація будинків по-київськи

Скільки киянам вартувало зробити свої  будинки більш енергоефективними частоково коштом держави.

22.10.2021 14:45

Чому в київських тролейбусах немає PayPass

Київ позбувся паперових талонів у громадському транспорті, але не дозволив пасажирам сплачувати банківською карткою, як це можна зробити в метро. Ми розбиралися, що стало цьому на заваді.

12.08.2021 10:00

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання