Вимога надати гарантійний лист поширена серед усіх замовників. І навіть попри те, що МОЗ та МЕРТ недвозначно рекомендували замовникам лікарських засобів не вимагати його від учасників, департаменти та заклади охорони здоров’я затято продовжують це робити.

Дискримінаційний характер цієї умови очевидний: у тендері не можуть взяти участь ті постачальники, які не є виробниками лікарських препаратів чи їхніми  представництвами, або ж не мають з ними договірних відносин. До того ж, виробники на власний розсуд вирішують, яким учасникам надавати гарантійні листи — і це суттєво звужує конкуренцію.

До того ж, наявність гарантійного листа зовсім не означає, що товар буде якісним, а поставка — своєчасна. Відповідність пропозиції учасника можуть підтвердити сертифікати відповідності товару, інструкції з використання, висновки про якість тощо, але аж ніяк не гарантійний лист виробника або його представника. 

У ході моніторингу медичних закупівель я надіслала звернення щодо дискримінаційного характеру такої вимоги кільком замовникам. І що найцікавіше, сім замовників з львівської області надіслали абсолютно ідентичні листи, змінюючи місцями слова та абзаци, варіюючи обґрунтування необхідності в залежності від профілю медичного закладу (військові, діти тощо). Схоже, консультувалися один з одним, або ж записали під диктовку.

Про що ж там ішлося?

• Без листів авторизації від виробників чи офіційних дистриб’юторів ризики невиконання учасниками-переможцями торгів суттєво зростають і є невиправданими та недопустимими.
• Висновок про дискримінаційний характер вимоги є безпідставним, оскільки вказані виробники чи їх офіційні представники (дистриб’ютори) на практиці не застосовують жодних обмежень щодо видачі гарантійних листів особам, які бажають реалізовувати їх продукцію.
• Така вимога встановлена з метою уникнення можливості постачання фальсифікованих медичних препаратів та запобігає можливим поставкам неякісних та неоригінальних (підроблених) лікарських засобів, чи постачання не в повному обсязі та є гарантією вчасної поставки продукції.

Важливо: рекомендації від МОЗ та МЕРТ засновувалися саме на практиці Антимонопольного комітету. І вона чітко вказує на те, що вимога надати гарантійний лист порушує вимоги законодавства, якими передбачена недискримінація учасників, а також порушує права та законні інтереси скаржників. 

Окремої уваги вартує відповідь на моє звернення ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України» (далі - Інститут). Мовляв, вимога гарантійних листів покликана задовольнити принцип максимальної економії. Мовляв, це має забезпечити мінімальну націнку на лікарські засоби, оскільки учасник, що співпрацює безпосередньо з виробником, має можливість запропонувати найдешевші ціни. Ось і неприкрите намагання обмежити коло учасників тендерів виробниками лікарських засобів та постачальниками, що безпосередньо співпрацюють з ними. А як же принцип недискримінації учасників? 

Крім того, Інститут стверджує, що наявність гарантійного листа від виробника в разі виникнення конфліктних ситуацій щодо виконання договору дає право звертатися безпосередньо до цього виробника з метою вжиття заходів. Але це нонсенс,  адже замовник та виробник не пов’язані жодними господарськими відносинами. Чому виробник має розв’язувати проблеми з виконанням договору замовника?

В усіх надісланих листах до замовників я вказала, що надання учасником гарантійного листа від виробника не гарантує своєчасного постачання лікарських засобів. Натомість замовник може захищатися вимогою про обов’язкове відшкодування збитків в разі порушення умов договору. 

Але як бачимо, вони продовжують ігнорувати дискримінаційний характер такої вимоги і власноруч обмежують конкуренцію.  Живучи з мрією, що гарантійний лист від виробника надасть їм стовідсоткові гарантії та допоможе уникнути постачання неякісних товарів. Або ж свідомо протягуючи необхідних їм постачальників. 

Цей блог став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього дослідження/ звіту/ веб-сайту є виключною відповідальністю організації Грантоотримувача і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.