НЕВРЕГУЛЬОВАНІ ПОВНОВАЖЕННЯ
Сьогодні у закупівлях зустрічається багато порушень, учасники скаржаться на безпідставні відхилення, безпідставне визначення переможця тощо, а замовники в свою чергу скаржаться на учасників та якість поставлених товарів. Певну роль у закупівельному процесі відіграє функціонал та можливість самої системи електронних закупівель, яка могла б ще на етапі подання пропозицій учасниками сигналізувати, наприклад, про ненадання всіх документів. Але не менш важливу роль у даній сфері відіграють контролюючі органи, без яких неможливе здорове функціонування системи електронних закупівель в цілому.
Головним органом, який здійснює державний фінансовий контроль, зокрема, контроль у сфері публічних закупівель, є Державна аудиторська служба України (далі - ДАСУ). Саме до аудиторів звертаються, наприклад, правоохоронні органи, щоб зрозуміти: є порушення у закупівлі чи немає. У грудні 2017 року буде два роки з моменту прийняття Закону України “Про публічні закупівлі”. Здавалося б що за ці неповні два роки можна було б налагодити ефективний контроль, але ,на жаль, це не виходить.
Ще в 2015 році відбулася реорганізація Державної фінансової інспекції у Державну аудиторську службу України. Це було здійснено з метою підвищення фінансової дисципліни у державному секторі економіки. Відповідно до інформації з Урядового порталу, основним завданням ДАСУ має стати здійснення державного фінансового аудиту, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Разом з тим, Державна аудиторська служба була наділена додатковим видом контролю, що передбачений статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), а саме - здійснення моніторингу публічних закупівель. Зазначений моніторинг Державна аудиторська служба повинна здійснювати відповідно до Порядку визначеного Міністерством фінансів України. До речі, до 22 липня 2016 року саме через дане міністерство керувалася робота ДАСУ. З моменту набрання чинності Закону України “Про публічні закупівлі” даний Порядок так і не з'явився, а причини, які завадили аудиторам розробити такий Порядок, досі невідомі.
Через місяць після набрання чинності Закону, народні обранці вирішили підготувати законопроект, який вирішить питання здійснення моніторингу. Даний законопроект було опрацьовано на робочих групах з усіма зацікавленими сторонами (ДАСУ, МЕРТ, АМКУ, громадськість, депутати). Як наслідок, з'явився доопрацьований законопроект, який вже чотири рази включався до порядку денного, але черга до його розгляду у Верховній Раді України так і не доходила. На цей законопроект вся громадськість та деякі кола професійної спільноти покладають великі надії та сподівання, адже, передбачений ним моніторинг може стати інструментом, який знизить кількість порушень у закупівлях.
Але все-таки, яких результатів вдалося досягти ДАСУ за час дії Закону? Відсутній не те що Порядок моніторингу закупівель, але так і не внесено зміни до діючих нормативно - правових актів, зокрема до Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
При цьому, нещодавно аудитори презентували на власному сайті законопроект на заміну вищевказаному закону. Не можна не вітати такі дії, не дивлячись на значне запізнення. Даним законопроектом визначено місію та завдання органів державного фінансового контролю, їх принципи діяльності, серед яких “незалежність”, про що детальніше мова йтиме в наступному блозі.
Достатньо цікавим нововведенням даного законопроекту є можливість надавати Державною аудиторською службою адміністративні послуги, зокрема, супроводження проведення публічних закупівель відповідно до вимог законодавства очікуваною вартістю понад 100 млн гривень.
Складається враження, що впроваджуючи таку адміністративну послугу аудитори, по-перше, намагаються створити “закупівлі з імунітетом”, які будуть вважатися такими, що проведені на найвищому рівні самими аудиторами “зі знаком якості” і не потребуватимуть подальших перевірок. По-друге, чи не задумувалися автори законопроекту про конфлікт інтересів? Погодьтесь, дивним є те, що один і той самий орган здійснює супровід закупівель та потім перевіряє їх. По-третє, чому мова йде лише про закупівлі від 100 млн гривень?
Разом з тим, зазначеним законопроектом передбачається підвищення посадових окладів аудиторам. Дійсно, не секрет, що працівники державних структур сьогодні отримують низьку заробітну плату, що не мотивує на ефективну роботу та може впливати на прийняття певних рішень при виконанні посадових обов'язків. Варто розібратися в запропонованій системі оплати праці, а саме в значній розбіжності в окладах. Так, наприклад, оклад головного інспектора ДАСУ майже вдвічі вище за оклад головного інспектора територіального органу та дорівнює 9,5 прожиткових мінімумів установлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму складає 1600,00 грн. Відповідно, оклад головного інспектора ДАСУ пропонується встановити на рівні 15200,00 грн, тоді як оклад головного інспектора територіального органу на рівні 8000,00 грн. Чим так кардинально відрізняється робота цих інспекторів? В свою чергу, посадовий оклад керівника департаменту ДАСУ пропонується встановити у розмірі 22 прожиткових мінімумів, що еквівалентно 35200,00 грн. Запропоновані розміри окладів, потребують обґрунтованих пояснень з боку самих аудиторів.
Отже, якщо говорити в цілому, то про зрушення в роботі ДАСУ в рамках впровадження реформи в сфері публічних закупівель, можна констатувати, що аудитори залишаються без повноважень, а запропоновані ними зміни до нормативно-правових актів викликають багато питань.
А що з цього приводу думаєте Ви?
