Не Софійським собором одним — ремонти яких пам’яток цього року замовляли в Україні

07.12.2023 10:55

Наприкінці жовтня мережу сколихнула новина про замовлення реставрації покрівлі та куполів Софійського собору у Києві. Найбільше громадськість обурила ціна — 79 млн грн.

Ця сума передбачає ремонт дерев’яних конструкцій даху та куполів, реставрацію рипіди, водосточної системи та покрівель куполів, встановлення хрестів, підсилення дерев’яних конструкцій покрівлі та бань, відтворення позолоти бань та інших елементів, а також влаштування блискавкозахисту.

Після широкого розголосу Національний заповідник «‎Софія Київська», який і виступив замовником реставрації, опублікував пояснення щодо тендера. Зокрема адміністрація зазначила, що сьогоднішній стан покрівлі загрожує збереженню цілісності пам’ятки, сума розрахована на 5 років реставрації, а золочення та інші роботи виконуватимуть після закінчення воєнного стану.

Крім того, заповідник опублікував світлини, з яких видно сьогоднішній стан куполів, бань і даху.

Утім частину цієї інформації можна було знайти у документах до самого тендера ще до публікації коментарів «‎Софії Київської». Так, в описі закупівлі вказано строк виконання робіт — до 31 грудня 2028 року. Такий самий термін і в договорі з підрядником. Там же зазначено і те, що розмір фінансування на 2023 рік становить 2 млн грн.

А з календарного графіка у Додатку 7 до договору видно, що ці 2 млн грн розраховані на встановлення хрестів. Як зазначає заповідник, їх виготовили коштом меценатів. Ця заміна важлива, бо під час останнього ремонту в 70-х роках реставратори припустилися помилки й використали фарби та метал, які не можна було поєднувати. Через це нині елементи руйнуються.

Постійної руйнації зазнає й внутрішнє оздоблення Софійського собору. Через протікання даху вода розмиває цінні розписи на стелі та стінах. Наслідки працівники собору показали журналістам 1+1.

Тобто фактично покрівельні роботи виконують функцію консервації будівлі від подальших руйнувань. Будівлі, яка є пам’яткою архітектури, історії та монументального мистецтва, а також входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Що ще ремонтують з пам’яток

DOZORRO зацікавилося ситуацією та вирішило перевірити, ремонт і реставрацію яких іще пам’яток проводили в Україні цього року. Для цього ми обмежилися закупівлями, оголошеними з 1 січня 2023 року щодо об’єктів, які є національними пам’ятками.

Довідково. Згідно з Постановою Кабміну, до пам’яток національного значення відносять ті, які зберегли свою автентичність (форму (значною мірою), матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування), мають значний вплив на розвиток культури країни, безпосередньо пов’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури, репрезентують шедевр творчого генія, є етапними творами видатних архітекторів чи інших митців, є витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю. Перелік пам’яток затверджує Мінкульт.

При цьому, історичні пам’ятки можуть бути внесені до списку ЮНЕСКО, якщо їхня цінність настільки унікальна, що виходить за межі національних кордонів і становить загальну цінність для нинішніх і майбутніх поколінь.

Так, за даними Міністерства культури та інформполітики, в Україні 1380 пам’яток культурної спадщини національного значення. Усі вони є в Державному реєстрі нерухомих пам’яток.


Регіон/місто

К-ть пам'яток

Вінницька область

28

Волинська область

23

Дніпропетровська область

24

Донецька область

14

Житомирська область

16

Закарпатська область

54

Запорізька область

12

Івано-Франківська область

31

Київська область

38

Кіровоградська область

6

Луганська область

19

Львівська область

39

Миколаївська область

30

Одеська область

26

Полтавська область

34

Рівненська область

17

Сумська область

37

Тернопільська область

5

Харківська область

35

Херсонська область

34

Хмельницька область

22

Черкаська область

61

Чернівецька область

188

Чернігівська область

80

місто Київ

238

місто Севастополь

34

Крим

235

Разом

1380


При цьому, як повідомило Міністерство культури та інформполітики, за період з 24 лютого 2022 року до 25 вересня 2023-го зруйновано або пошкоджено 835 об’єктів культурної спадщини. Із них пам’яток національного значення — 118, місцевого значення — 653, щойно виявлених — 64. Найбільше таких пам’яток у Харківській області — 207.

За даними BI Prozorro, закупівлі, які стосувалися національних пам’яток, цього року проводили у Києві, а також — Полтавській, Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській і Харківській областях. Тобто лише у третині регіонів.

Загалом установи, на балансі яких перебувають пам’ятки, оголосили закупівель на 178 млн грн. Більша частина цієї суми припадає на Київ — 127 млн грн. Більш як половина від них — це кошти на реставрацію Софійського собору за майже 80 млн грн.

До речі, це не вся сума. Ще 100 тис. грн заповідник заплатив ТОВ «Укрекспертиза Груп» за комплексну експертизу робочого проєкту, виготовленого у листопаді 2022-го за 3,5 млн грн. Крім того, 308,7 тис. грн планують витратити на авторський нагляд за реставрацією від Інституту «УкрНДІпроектреставрація».

Фактично консерваційні роботи мають провести й у двох будівлях Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків на вул. Терещенківській, 15 та 17. Для цього музей уклав два договори із київським ТОВ «‎Класика Комфорту». За одним із них — на 13,7 млн грн — провели торги, за іншим — на 12,9 млн грн — обійшлися без використання електронної системи, адже двічі на оголошені у липні тендери не зайявилося жодного учасника. В обох випадках договори передбачають реставрацію даху, покрівлі та частини фасаду.

До речі, підрядник уже отримав 8 млн. грн. як попередню оплату: 4,1 млн грн та 3,9 млн грн. Крім того, ще 2,8 млн грн піде на супутні послуги: науково-проєктну документацію, технічне обстеження, експертизи, виготовлення дозволів, технічний та авторський нагляд.

Ще 6,2 млн грн планують витратити на протизсувні заходи у парку «Нивки», частина якого є національною пам’яткою, бо там було давньоруське поселення. Поки що «‎Київзеленбуд» повідомив про намір укласти договір із переможцем торгів.

Те саме ТОВ «‎Класика Комфорту» отримає ще 4,8 млн грн за часткову реставрацію будинку на вулиці Саксаганського, у якому жив композитор Микола Лисенко, і який був пошкоджений під час обстрілів. Сума передбачає підсилення фундаментів, ін’єктування тріщин у стінах і стелях на першому поверсі, ремонт покриття підлоги, встановлення риштувань, підсилення стін, ремонт фасадів.

Майже 2 млн грн перерахував Київський національний університет імені Тараса Шевченка ФОПу Грушевському Ігорю Олександровичу за поточний ремонт дверей бібліотеки на вулиці Володимирській, які пошкодили під час обстрілів рф.

Крім того, університет заплатив 1,1 млн грн ТОВ «‎Вiтабуд 23» за ремонт кабінету у головному (червоному) корпусі на вулиці Володимирській.

Решту робіт ще на 9 об’єктах оцінювали у менш ніж мільйон гривень. Це, зокрема:

У Полтавській області замовили робіт і послуг майже на 10 млн грн, більша частина яких стосуються реставрації краєзнавчого музею імені Василя Кричевського:

Окрім того, були замовлення на:

  • ремонт котла в садибі Котляревського на Соборному майдані — за 12,5 тис. грн;
  • облікову документацію на садибу письменника В. Г. Короленка, його пам’ятник-погруддя, могилу його та родини — за 100 тис. грн;
  • облікову документацію на пам’ятки заповідника «Поле Полтавської битви» — за 475 тис. грн;
  • облікову документацію на муровану Церкву Різдва у селі Вергуни та могилу поета і байкаря Л. І. Боровиковського в селі Мелюшки — за 30 тис. грн.

Загалом робіт на 9,4 млн грн запланували у Харківській області. Більша частина цієї суми — протиаварійні та консерваційні роботи у будинку, де жив і помер Григорій Сковорода, за 8,5 млн грн. Наразі договір не підписаний, а єдину пропозицію від учасника відхилили. Решта замовлень стосуються:

У 218,7 тис. грн оцінили капремонт зенітно-ліхтарного перекриття Скельного храму в селі Буша Вінницької області. Роботи виконує ФОП Ковач Петро Іванович.

Ще на 188 тис. грн замовили робіт у Миколаєві. Там планують ремонтувати покрівлі на кладовищі, де розташовано кілька склепів, що мають статус національних пам’яток. Зокрема, композитора та етнографа М. М. Аркаса, засновника корабельні у Миколаєві М. Л. Фалеєва, а також вченого, винахідника і громадського діяча В. Н. Каразіна.

У Дніпропетровській області за 80 тис. грн мають:

Окрім того, у Львові витратили 417,8 тис. грн на коригування проєкту реставрації та реабілітації об’єктів Архикатедрального Собору Святого Юра, а також його експертизу. 28 листопада Управління капбудівництва Львівської ОВА оголосило повторний тендер на саму реставрацію та реабілітацію (ревалоризацію) за відкоригованим проєктом за 31,7 млн грн. У переліку на роботи, зокрема впорядкування території горішнього і долішнього подвір’їв, реставрація дзвіниці, брам та огорож, завершення реставрації Митрополичих палат, влаштування об’їзду північного і західного корпусів капітули.

Ще трохи більше, ніж 20 тис. грн витратять у Кіровоградській області на виготовлення облікової документації для Могили Івана Карпенка-Карого (Тобілевича).

Чи варто витрачати кошти на культурні об’єкти під час війни?

Питання досі є дискусійним, але переважно залежить від суми.

Так, наприклад, ще до того, як «‎Софія Київська» опублікував пояснення щодо реставрації з позолотою, до Держаудитслужби надійшло багато звернень про недоцільність витрат. Наприклад, Спілка ветеранів війни заявила, що кошти мають в першу чергу йти на оборону.

Вартість закупівель для збереження національних пам’яток цьогоріч становить 178 млн грн. Чи можна було б їх передати на амію? Так. Але чи варто це робити?

З питанням щодо доцільності витрат на збереження пам’яток під час війни ми звернулися до керівниці Центру урбаністичних студій НаУКМА, дослідниці Києва Владислави Осьмак.

«З одного боку, країну обстрілюють і може здатися, що питання пам’яток не актуальне. Але, чекаючи, поки закінчиться війна, ми можемо їх взагалі втратити. І якщо не буде таких пам’яток як Софія Київська, як ми доведемо, що ми взагалі існували?

Я вважаю, що хайпувати на позолоті Софії — це грати на руку ворогу. А причина такого ставлення, на жаль, у неосвіченості та сприйнятті реальності на рівні заголовків у медіа та соцмережах. Зокрема, і серед журналістів, які рерайтять новини, не заглиблюючись. Адже йдеться не лише про позолоту, а про нагальні ремонтні роботи, фінансування, поділене на 5 років, і позолочення куполів лише по завершенні ремонту», — пояснила Владислава Осьмак.

До прикладу вона згадує й історію із заміною герба на скульптурі Батьківщини-Мати:

«‎Ми часто реагуємо на подібну інформацію надто емоційно і поверхнево, популістично. Те саме було із тризубом на скульптурі Батьківщина-Мати — на цій темі теж хайпували. Але герб встановили, зробивши те, що варто було зробити ще 30 років тому. Адже Батьківщина-Мати давно стала частиною українського культурного простору, і питання вже не лежить у площині “‎знести чи не знести”.

Так само і Софійський собор, який є чи не найголовнішим символом нашої державності, символом нашої стійкості, нашої присутності на цій землі, тяглості нашої культурної традиції. І це наша відповідальність завжди і зараз — зберігати цю пам’ятку».

Думки про те, що виділення коштів на пам’ятки важливе навіть під час війни, притримується й архітектор Даніїл Ситник.

«‎Єдиний вид робіт, що можна проводити з пам\’ятками — реставрація, що може поділятися на такі різновиди:

  • консервація;
  • реставрація;
  • реабілітація;
  • музеєфікація;
  • ремонт (реставраційний);
  • пристосування пам\’яток;
  • протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи.

Дуже багато пам\’яток стоять просто неба і мають жахливий стан конструктивних елементів та фундаментів. Через атмосферні опади, навантаження та не цілісність об\’єму з плином часу вони руйнуються і кошти на їх реставрацію зростають в прогресивному рахунку. Щоб почати хоч щось робити щодо цього, згідно з законом, треба розробити науково-проєктну документацію, шукати фінансування, ставити в чергу на розробку. При цьому, ресурс спеціалістів дуже обмежений.

Щодо Софійського собору, то окрім питання виділення 79 млн грн, є ще проблема відсутності методичного експлуатаційного ремонту впродовж цих років. Якби його робили, не було б такого жахливого стану. До того ж фактично цього року з Держбюджету виділятимуть тільки 2 млн грн на встановлення хрестів і заміну конструктивних систем кріплення на всіх куполах». 

Також він додав, що понад рік тому Мінкульт запустив платформу «‎Збережіть українську культуру», амбасадорами якої ставали українські інфлюенсери. Зокрема, співак Wellboy, Кіт Степан, співачка Jerry Heil. Наразі офіційний сайт платформи, призначеної для збору коштів на збереження та відновлення пам’яток, не працює.

Водночас варто нагадати і про витрати Мінкульту, які не завжди дійсно є доцільними. За результатами аудиту 2018-2022 років, Міністерство не забезпечило ефективного управління та використання 4,2 млрд грн. З них фактично витратили непродуктивно, нерезультативно та неекономно 209 млн грн. Але більша частина коштів (3,3 млрд грн) стосується порушень бюджетного законодавства, а не фактичних витрат.

Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”.

Джерело: lb.ua

Понад 900 млн грн за рік заплатили за телемарафони й програми для «‎Дому», FreeДом та The Gaze

Ми дослідили, як витрачали бюджетні кошти на телемарафони і канали Іномовлення у 2023. 

22.02.2024 10:16

Майже в сотню разів: як змінилися витрати міст на новорічні свята

Більшість обласних центрів країни встановили різдвяні ялинки. Обійшлися мінімальними витратами за рахунок волонтерських зусиль або коштами меценатів. Але все ж не без витрат із бюджету.

20.12.2023 12:55

Інгулець 2.0: після місяця затишшя Мінкульт поновив замовлення серіалів

Держпіжприємcтво Мінкульту підписало 13 нових контрактів на фільми й серіали на 50 млн грн — більшість із них не документальні.

06.09.2023 12:30

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання