У звичайних тендерах учаснику треба пройти 3 кола випробувань, щоб перемогти в закупівлі й отримати контракт:
Але інколи й цього виявляється недостатньо. Адже на ринку існують пропозиції, які однаково відповідають потребам замовника, проте передбачають різний економічний ефект та наслідки від закупівлі. Щоб порівняти пропозиції з різними умовами й особливостями та вибрати товар не лише за ціною, застосовують нецінові критерії.
На жаль, згідно з дослідженням Transparency International Ukraine, замовники все рідше користуються неціновими критеріями.
Попри користь цього функціоналу Prozorro, він містить і ризики зловживань. Критерії і спосіб їх використання вибирає сам замовник. Важливо не порушити баланс між доцільністю додаткових критеріїв і їх впливом на визначення переможця.
Тож як використати нецінові критерії і правильно розрахувати їхню вагу, розберімося на прикладах.
Часто для замовника важливо отримати не тільки необхідний товар, але й оптимальні умови оплати. Можливо, колись Україна зможе відійти від застосування такого критерію — наприклад, завдяки вдосконаленню бюджетного процесу. Адже гроші в часі також коштують грошей, і за довші терміни оплати доведеться заплатити додатково.
Але коректно розрахувати цей критерій не завжди так просто. В умовах оплати можна прописати різний відсоток передоплати, вимоги до остаточних розрахунків, періоду відтермінування тощо. Часто замовники не прив’язуються до обґрунтованого рівня вартості грошей в часі і тому готові переплатити значно більше за привабливіші умови оплати, ніж вони б витратили, якби залучили ці кошти за допомогою позики або в інший спосіб.
Для коректного розрахунку нецінового критерію треба чітко визначити період відтермінування і частку платежу, яку буде відтерміновано. А також визначити ту саму вартість грошей в часі. Тут можна взяти за основу кредитну ставку банківських установ, яка коливається приблизно в межах 15-20% річних, але може містити додаткові і приховані платежі. Тому вартість грошей в часі можна визначити на рівні не більше 25% річних.
Наприклад
Ми вивчили ринок і встановили, що постачальники товару погоджуються на різні умови оплати товару. Постачальник 1 згоден винятково на умови 50% передоплати і 50% післяоплати протягом 3-х днів від дати поставки. Іншому постачальнику підійде варіант 100% післяоплати з відтермінуванням платежу на 30 днів.
Строк поставки товару 90 днів.
Щоб забезпечити конкуренцію, необхідно застосувати неціновий критерій, який дозволить обом постачальникам взяти участь в тендері і водночас допоможе отримати максимально вигідні умови замовнику.
У випадку умов оплати другого постачальника, замовник:
Тоді економічний ефект можна порахувати як,
Вага нецінового критерію = (50% очікуваної вартості × 90 днів + 100% очікуваної вартості × 27 днів) /365 календарних днів×25% річних = 5%
Тепер замовник може коректно порівняти різні умови оплати. Визначення ваги нецінового критерію:
Щоб не рахувати це число щоразу вручну, можна зробити калькулятор автоматичного розрахунку в Excel: калькулятор нецінового критерію «умови оплати».
Одна із властивостей якості продукції – це здатність товару зберігати необхідні параметри протягом його використання. Якщо ми купуємо, наприклад, персональний комп’ютер, для нас важливі не лише його характеристики, а й тривалість періоду, протягом якого він працюватиме без проблем. Щоб вберегтися від неякісного товару, який швидко зламається, існує гарантія. Але дуже часто пропозиції гарантійного періоду є різними, так само як і їхній вплив на кінцеву вартість товару.
Якщо замовник обирає найбільший гарантійний термін як обов’язкову вимогу – це може суттєво скоротити конкуренцію. Тоді як найменший строк завадить отримати якісну пропозицію.
Тож оптимальний варіант — використати неціновий критерій, щоб оцінити пропозиції з різним гарантійним періодом. Так можна визначити мінімальний обов’язковий термін і різні варіанти для подовженого сервісу. При цьому, важливо реально оцінювати гарантійний термін товару та не встановлювати його надто великим — щоб цей термін не пережив самого постачальника.
На жаль, не завжди замовники аналізують можливості й ціни додаткового гарантійного обслуговування. Проте це цілком реально зробити — зараз більшість великих магазинів і торговельних мереж відкрито та детально пишуть про те, які додаткові сервісні послуги вони надають та за якими цінами.
Для прикладу, ось варіанти додаткової гарантії для деяких товарів:
Товар |
Ціна |
Вартість додаткового року гарантійного обслуговування |
Співвідношення вартості річної гарантії до ціни товару |
30 999,00 |
2 499,00 |
8,1% |
|
14 599,00 |
959,00 |
6,5% |
|
19 099,00 |
1 149,50 |
6,0% |
|
14 900,00 |
959,00 |
6,4% |
|
9 999,00 |
789,00 |
7,9% |
|
1 599,00 |
139,00 |
8,6% |
|
3 199,00 |
319,00 |
10% |
Замовник може проаналізувати необхідну категорію товарів та визначити оптимальну вагу нецінового критерію.
Примітка: цей критерій прямо не вказаний у прикладах нецінових критеріїв у пункті 3 частини 3 статті 29 Закону. Раніше Колегія АМКУ кілька разів стверджувала, що той наведений перелік є вичерпним. Водночас, згідно з листом Мінекономіки від 2 квітня цього року, міністерство займає протилежну позицію – перелік нецінових критеріїв у Законі не є вичерпним.
Третя ситуація – коли аналогічні товари мають різний ресурс їх використання. Тобто їх треба буде замінити через різний інтервал часу, а відповідно, це означає різні витрати замовника в майбутньому.
Приміром, дві гальмівні колодки можуть мати різний ресурс їх використання, гарантований виробником: 10 000 км і 12 000 км. Відповідно, щоб коректно порахувати пропозиції учасників треба враховувати не тільки ціну, а й такий життєвий запас.
Для розрахунку ваги нецінового критерію треба передбачити мінімальний ресурс товару (у нашому випадку це буде 10 000 км) та порівнювати з ним товари з більшим ресурсом:
Головне пам’ятати, що значення ресурсу об’єкту має бути не суто декларативним. Його варто чимось підтвердити, надати замовнику гарантії, що він справді такий, як написано в тендерній пропозиції. Добре, якщо ресурс підтверджується незалежними випробуваннями.
Щоправда, варіант з неціновими критеріями підходить лише у випадку, якщо ресурси товарів відрізняються не більше, ніж на 30% (адже це гранична межа ваги нецінових критеріїв у закупівлі).
Інакше доведеться застосувати складніші методи, такі як закупівля із врахуванням вартості життєвого циклу, або закупівля забезпечення витратними товарами на певний обсяг роботи. Або ж коригувати свої початкові вимоги до товару.
У випадку застосування будь-яких нецінових критеріїв найважливіше – не порушити баланс сил. Використання нерелевантних критеріїв оцінки, або ж необґрунтоване визначення їх ваги найімовірніше матиме більше негативних наслідків для замовника, ніж позитивних. Також слід завчасно продумати, як учасники мають підтвердити свою відповідність неціновому критерію, а як замовник може перевірити цю відповідність. Інакше неціновий критерій лише погіршить якість закупівлі.
© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено