Нова локалізація або як не треба писати закони

08.10.2021 12:00

У Верховній раді зареєстрували проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо збільшення обсягів закупівель товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва № 6609. Якщо коротко — це нова версія “Купуй українське”. Однак вона пішла далі, ніж усі попередні ініціативи.

Ми вже поверхнево описували головні проблеми 6609 і закликали депутатів не підтримувати законопроєкт. Пропонуємо детальніше розібрати правки, які він пропонує. 

Товари, роботи і послуги вітчизняного виробництва

Законопроєкт 6609 насамперед пропонує ввести нове поняття “товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва” відповідною правкою у ст. 1 Закону “Про публічні закупівлі.

Порядок віднесення товарів, робіт і послуг до “вироблених в Україні”, згідно з законопроєктом, має розробити уповноважений орган, тобто Міністерство економіки. Тобто фактично законопроєкт пропонує віддати на розсуд Мінеку, хто зможе брати участь в закупівлях в Україні. Чому — читаємо далі.

Спроможність постачати українське — обов’язковий кваліфікаційний критерій

Ще одна цікава пропозиція — внести зміни у ст. 16 Закону і додати до переліку кваліфікаційних критеріїв “спроможність постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва”. Водночас 6609 пропонує зробити цей критерій обов’язковим, що суперечить пункту 2 цієї ж статті, яка дозволяє замовникам встановлювати один або декілька кваліфікаційних критеріїв з переліку на вибір. 

А як же учасник буде підтверджувати, що відповідає цьому критерію? Дивіться попередній блок.

Незаперечні докази, що ви не можете поставити українське

Якщо спроможність постачати українське — обов’язковий кваліфікаційний критерій, то за невідповідність йому треба відмовляти в участі. Це цілком логічно. Але  у ст. 17 пропонують додати підставу для відмови з просто феноменальним формулюванням замовник має незаперечні докази щодо подання учасником процедури закупівлі замовнику неправдивої інформації  про його відповідність кваліфікаційному критерію спроможності постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва”.

Що це можуть бути за незаперечні докази, спитаєте ви? Зважаючи на те, що для підтвердження кваліфікаційних критеріїв можна залучати субпідрядників і співвиконавців. Ми знову повертаємося до порядку віднесення товарів, робіт і послуг до вироблених в Україні, який має розробити Мінекономіки.

Переговорні процедури лише для українського

Що думали, що українських виробників треба захищати лише на аукціонах? Дзуськи! Правкою у ст. 40 нам пропонують обмежити застосування переговорки лише закупівлями товарів, робіт і послуг вітчизняного виробництва, за винятком кількох випадків: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані лише певним суб’єктом господарювання або виникла потреба дозакупити аналогічні товари, роботи чи послуги.

Єдине але: ця стаття має й інші випадки для застосування переговорки. Наприклад, за нагальною потребою для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; юридичні послуги для представлення інтересів України за кордоном; торги, що двічі не відбулися. Що з ними? 

Вищі пороги для українського

А можна хоч щось придбати не вітчизняне? Звісно можна! На суми до 50 тис. грн. Але щоб у замовників точно не виникло такого бажання, для товарів, робіт і послуг вітчизняного виробництва пропонують встановити вищий поріг — 100 тис. грн. Це зміни у ст. 3. 

Відкриті торги — нові спрощені

Більше можливостей для вітчизняного, богу можливостей для вітчизняного, зі зміною у ст. 32! Електронна система не буде скасовувати торги, якщо на закупівлю подали лише одну пропозицію, коли закуповують вітчизняне. А вітчизняне мають купувати завжди!

Суперечностісуперечностісуперечності

Пам’ятаєте, що спроможність поставити вітчизняне — обов’язковий кваліфікаційний критерій? А от автори законопроєкту — не завжди. 

Правка до ст. 26 Якщо предметом закупівлі є постачання товарів вітчизняного виробництва, то тендерна пропозиція повинна містити підтвердження відповідності предмету закупівлі цьому критерію...”.

А ще вітчизняність може бути і неціновим критерієм. Дивіться:Правка до ст. 29 Якщо, крім ціни, замовником застосовується критерій оцінки — закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається його питома вага у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію у такому випадку не може бути нижчою ніж 60 відсотків.

При цьому в цій же ст. 29 автори законопроєкту зазначають, що закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва є обов’язковим критерієм оцінки. 

А вона водночас є і обов’язковим кваліфікаційним критерієм? Чи вона обов’язковий кваліфікаційний і неціновий. А якщо обов’язковий неціновий, то разом з ним не можна застосовувати вартість життєвого циклу. А її запровадили на виконання директив ЄС.До речі, усі ці зміни мають діяти безстроково з 2023 року. 

Окремого матеріалу потребує пояснювальна записка і аргументація в ній, чому нам потрібна локалізація. Звісно, там багато посилань на міжнародний досвід, про який ми писали раніше. Якщо коротко, не весь економічний протекціонізм — це локалізація (є кращі способи підтримати національного виробника), вона часто має більше негативних наслідків ніж позитивних, вона в принципі можлива не в усіх країнах. 

Загалом, здається, цей законопроєкт створили, щоб ми переосмислили свої погляди на 3739. Бо він у порівнянні з цим посібником, як не треба писати закони, дуже логічний. Але все таки локалізація у будь-якій варіації — це погана ідея. І ми закликаємо не підтримувати ніякі подібні ініціативи.

Якими будуть закупівлі після війни

Пропозиції експертної робочої групи для повоєнних закупівель.

16.06.2022 16:50

Чи варто публічним закупівлям під час війни повертатись в конкурентне русло

Як зробити закупівлі знову прозорими, але не втратити у швидкості та безпеці.

31.05.2022 14:00

Як замовнику зареєструватися на DOZORRO

Що треба зробити, щоб отримати змогу відповідати на відгуки щодо своїх закупівель.

09.02.2022 10:00

Грудневі жнива на Полтавщині

Щороку ми мріємо, що ці жнива зникнуть — однак раз по раз натрапляємо на такі історії.

10.01.2022 12:30

© 2016 Моніторинговий портал DoZorro. Всі права захищено

Необхідно авторизуватись

Необхідно авторизуватись

Помилка з'єднання